Судове рішення #12011186

Копія  

Справа № 2-а-747/10 р.  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

17 листопада  2010 р.       Суддя Липоводолинського районного суду Шульга О.М.  розглянувши  в порядку  скороченого  провадження в селищі міського типу Липова Долина справу  за адміністративним позовом   ОСОБА_2  до  Головного управління  Пенсійного фонду України  в Сумській області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни”  за 2009 рік.    

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_2 13.10.2010 року звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду  України в Сумської області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни” 2009 рік.  

    Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.  

Він,  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Беєво  Липоводолинського району Сумської області і відповідно до Закону України  від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання  щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

Верховна Рада України Законом  від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007  рік» призупинила дію пункту 12 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Однак Конституційний Суд України своїми рішеннями №6 рп / 2007  від 9 липня 207 року визнав таким, що не відповідає Конституції України  положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким призупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне  значення  для судів загальної юрисдикції при розгляді ними справ, у зв`язку  з правовідносинами, що виникли внаслідок дій положень статей зазначених, що визнані  неконституційними.  

Таким чином, зважаючи на вище викладене, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.  

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

За 2007 - 2008 роки  постановою  Липоводолинського районного суду на його користь стягнуто з відповідача матеріальну  допомогу і ухвалою Харківського апеляційного  адміністративного суду  постанова залишена в силі.  

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» та змін до нього, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з  січня по жовтень  був 489 гривень, а з листопада по грудень включно  573 гривні.  

За 2009 рік не доплачено:  

З січня по жовтень  включно  498х20 %:100х10=996 грн.  

Загалом в 2009 році не доплачено суму 1225 гривень 20 копійок.  

Стаття 257 Цивільного Кодексу України, строк позовної давності по цивільно-правових спорах, до яких відноситься її позов та розглядається в порядку встановленому частиною 1 пункту 2  статті 15 ЦПК  України, встановлено в три роки.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності з  Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі ст. 15 даного  Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове  державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій та соціальних виплат приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання  пенсіонерів.  

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті  йому  доплати до пенсії, як дитині війни покладено  на Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській  області, яке являється  відповідачем  по даній справі, а тому він просить стягти на його  користь з Головного Управління Пенсійного фонду України в   Сумської області недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну  допомогу,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  включно в сумі  1225 гривні 20 копійок  

09 листопада  2010 року  до суду  від  відповідача – Головного Управління Пенсійного фонду України в   Сумської області  надійшло  письмове заперечення, де  останній зазначив наступне.  

  Дійсно, позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст.6  Закону України ?ро  соціальний захист дітей війни” (далі-Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної  пенсії за віком, але як видно із змісту, дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата  підвищення пенсії.  

Ст. 7 Закону передбачає, що фінансове забезпечення  соціальних  гарантій  здійснюється за рахунок коштів  Державного  бюджету України.  

П.12 ст.71 Закону України ?ро Державний бюджет України на  2007 рік” припинено дію  ст. 6 Закону ?ро соціальний захист  дітей війни”. Рішенням Конституційного Суду України  6-рп/2007 від 09.07.2007 року  визнано такими, що не відповідають Конституції норми ст.ст. 71,111 Закону України ?ро Державний бюджет України на 2007 рік”.  

Згідно  з бюджетом  Пенсійного фонду  України на 2007 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 21.03.2007 № 513 та бюджетом Пенсійного фонду України на 2008 рік, затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України  від 30.01.2008 №30, одним з джерел доходів бюджету Пенсійного фонду України передбачена дотація з Державного бюджету на виплату  пенсій, надбавок, підвищень до пенсій, призначених за різними  пенсійними програмами.  

Так, виплата  підвищення до пенсій особам, що мають статус ?іти війни”  та є інвалідами у процесі  формулювання  бюджету Пенсійного  фонду України на 2007 рік  передбачена   у фіксованому розмірі в 20,92 грн. на місяць на одну особу, тобто 5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Підвищення до пенсії особам, які мають статус ?іти війни”, у процесі формулювання бюджету Пенсійного фонду України на 2008 рік  було закладено у фіксованому  розмірі в 48,05 грн. на місяць на одну особу, що в середньому за 2008 рік складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто  згідно  з п.41 розділу ІІ Закону України ?ро Державний бюджет  України на  2008 рік та внесення змін  до деяких законодавчих  актів України”  

Отже, кошти  на виплати у повному  розмірі  підвищення до пенсії  30% від мінімальної пенсії за віком, не закладені до  видаткової частини Державного бюджету в 2007-2008 роках.  

Статтею 73 Закону України № 422/96-ВР від  16.10.96 ?ро Конституційний суд України” передбачено, що у разі, якщо  закони та інші правові акти Верховної Ради або їх окремі положення  визнаються такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Отже, враховуючи викладене, вимоги Позивача щодо виплати  підвищення  відповідно  до ст.6 Закону № 2195 за період з 01.07.07 по 09.07.07 року є такими. Що суперечать чинному на той час законодавству, оскільки в зазначений період діяли норми  пункту 12 ст. 71 Закону України ?ро Державний  бюджет України  на 2007 рік.”  

Щодо виплати  підвищення з 09.07.07 по 01.01.2008 року  повідомляють наступне  

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.03 (далі Закон № 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте  відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів  пенсій,  призначених згідно з цим  Законом.  

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету  Міністрів України ?ро підвищення розмірів трудових пенсій” від 15.04.03 № 544, відповідно до  якого  за наявності  достатнього  страхового  стажу мінімальний розмір пенсії, передбачений  для обчислення  трудових пенсій  за віком, встановлений в розмірі 50 гривень.  

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України ?ро статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”, ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( в редакції, що діяла до 01.07.06) здійснювалась відповідно  постанови Кабінету Міністрів України від  03.01.02 №1, виходячи із показника 19,91 грн.  

  Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був  відсутній, Пенсійний фонд звернувся  за роз’ясненням до  Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства  праці та соціальної політики України.  

У листі  № 21-26-561 від 31.08.2007 року Міністерство юстиції  України на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначає, що питання  пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується  для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус ?итина війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено  шляхом внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, і що,  підвищення пенсій (або щомісячного  довічного утримання  чи державної соціальної  допомоги, яка виплачується  замість  пенсії) буде проведено лише після прийняття  відповідного законодавчого акту.  

  Також, на думку Конституційного Суду України, викладеній в ухвалі Конституційного Суду  України від 19.05.2009 за № 27-у/09, ?епоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз 1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат  дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму врахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання  чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем.  

  На підставі ст. 6 Конституції України  органи виконавчої влади  здійснюють  свої повноваження у  встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.  ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок  в Україні ґрунтується на принципах, згідно яких ніхто не може  бути  вимушений роботи те, що  не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх  посадовці зобов’язані діяти на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України.  

Пункт 9 Положення ?ро пенсійний фонд України” передбачає вичерпний  перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за  призначенням  і вилученню не підлягають.  

  Враховуючи, що Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, який затверджує  Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень  законодавства.  

Оскільки  механізм реалізації  положень ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” відсутній, то відповідно до роз’яснень  Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію  вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.  

Крім того, п. 4.1  розділу ІІ Закону України  ?ро Державний  бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких  законодавчих актів України” внесено зміни  до ст. 6 Закону України  ?ро соціальний захист дітей війни” – ?ітям війни  (крім тих, на яких  поширюється  дія Закону  України ?ро  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного  довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується  замість пенсії, виплачується підвищення у розмірір надбавки, встановленої дял учасників війни 10% прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність,  що і виплачується  в повному обсязі.  

Одночасно з цим  ч.2 ст. 6 Закону України  ?ро соціальний  захист дітей війни” вказує, що ветеранам війни, які мають право  на  отримання підвищення  до пенсії або щомісячного  довічного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії,  відповідно до цього  закону та Закону  України ?ро  статус ветеранів війни, гарантії їх  соціального захисту” дане підвищення провадиться  за їх  вибором згідно  з одним із законів.  

Рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ст. 67 розліду І, п. 2-4,6-8,10-18,  підп. 7 п.19, п. 20-22,24-34, підп 1-6,8-12 п.35 п.36-100 розділу  ІІ ?несення  змін до деяких законодавчих актів України”  та п.3 розділу ІІІ ?рикінцеві положення” Закону України  ?ро Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення  змін  до деяких законодавчих актів України” передбачалось внесення  змін, в тому числі і до Закону № 2195.  

Таким чином, виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним судом  рішення) проводилось відповідно  до вимог чинного законодавства.  

Щодо вимог позивача сплатити  підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону № 2195, за період з 22.05.08 року повідомляємо, що вони є  безпідставними, оскільки ст.7 Закону  № 2195 зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України.  

Разом з тим, п.8 Постанови  Кабінету Міністрів України ?ро деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 № 530 визначено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія законів України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ?ро жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення  проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня 48,20 грн., з 01 жовтня 49,80 грн.  

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься  Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та  законами України.  

Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного  суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір підвищення до пенсії позивачу було відомо протягом  всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 1 січня 2006 року.  Навіть. Як зазначає сам  позивач, якщо йому стало відомо про розмір підвищення  до пенсії лише після опублікування  рішення Коституціного суду України  6-рп/2007 від 09.07.07 року  в засобах  масової інформації на початку серпня 2007 року, то він пропустив  строк  для звернення  до адміністративного   суду, встановлений ст. 99 КАС України.  

Відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного позову.  

Щодо покладення судових витрат понесених позивачем на головне управління, заперечують виходячи з наступного.  

Так, фактично позивач просить  суд стягнути   кошти з бюджету Пенсійного фонду України  в порушення  ст. 73 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування”, якою  визначено вичерпний  перелік напрямків  використання коштів Пенсійного фонду.  

При цьому  в ч.2 ст. 73 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування ” вказано, що забороняється   використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим законом.  

Так відповідно  до ч.3 ст. 90 Кодексу  адміністративного судочинства України граничний розмір компенсації витрат на правовому допомогу встановлюється  Постановою КМУ  ?ро граничні розміри  компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адмінінстратвиних справ і порядок компенсації за рахунок держави” від 27.04.2006 року  № 590 визначено порядок розрахунку  компенсації витрат, а також передбачені  їх граничні розміри.  

Таким чином,  у випадку задоволення  даних вимог  позивача, суд  змусить  головне управління  до порушення  імперативних норм  Закону № 1058, наслідком  чого стане використання  коштів   з бюджету Пенсійного фонду України.  

Відповідно  до ч..3 ст. 90 Кодексу адміністративного   судочинства України граничний розмір  ко  

Згідно  із  ст. 87 КАС України судові витрати  складаються з  судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Разом з тим, п.5 розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень зазначено, що до набрання  чинності закон, який регулює порядок сплати  і розміри  судового збору, судовий збір при зверненні  до суду  сплачується у порядку та в розмірах, встановлених законодавством для державного мита.  

Жодним із законів про  пенсійне забезпечення  не встановлено відповідний механізм  та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення  пенсії ?ітям війни” або щомісячного  грошового утримання   чи державної  соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не  вирішеним, а отже неможливим є і виконання відповідачем задекларованої норми Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”  

На підставі вище викладеного, вважає дії  відповідача  такими, що відповідають  чинному законодавству України, а вимоги позивача – безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, а тому зважаючи на вищезазначене та на підставі ст. 49 Кодексу  адміністративного судочинства України просить  суд в задоволенні позовних вимог  позивачу відмовити.  

  З’ясувавши  обставини справи, дослідивши письмові докази,  суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

  Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2   ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера, де мається вказана відмітка, оскільки  він є громадянином  України і на час  закінчення (02.09.1945 року)   Другої світової  війни йому було менше ніж 18 років.  

  Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України у  Сумської області  № 5016 від 04 листопада  2010 року  ОСОБА_2  перебуває на обліку  в головному управлінні  Пенсійного  фонду України  в Сумській області  та отримує  пенсію  за вислугу років відповідно до Закону  України ?ро пенсійне  забезпечення  осіб, звільнених з військової служби, та деяких  інших  осіб”.  

Відповідно  до норм чинного законодавства  до основного розміру  пенсії  з 01.01.2009 року   по теперішній час призначено  та виплачується  підвищення  дитині війни  у розмірі 49,80 грн.  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно з ст.7 цього Закону фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Відповідно до чинного законодавства України та Положення про Пенсійний фонд України його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до законодавства, що регламентує пенсійне забезпечення.  

Щодо вимог позивача  щодо виплати  за 2009 рік суд вважає їх обґрунтованими, так як після  прийняття 22 травня 2008 року  рішення Конституційним Судом України , ст. 6 Закону України  ?ро соціальний захист  дітей війни” діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути  обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішені адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює  спірні правовідносини.  

Сторонами  по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має право на отримання  доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону  України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого  нормативно-правового акта, який би  визначив цей розмір або встановив інший розмір немає.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності  до Положення  Про Пенсійний  фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 року і здійснює свої повноваження на підставі  п. 15 зазначеного  положення через створені в установленому порядку  його територіальні управління. Відповідно до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються  управліннями  Пенсійного фонду України.  

Таким чином, обов’язок по  нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” покладено на ГУПФУ  в Сумській області.  

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла  на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх  конституційних прав.  

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України  громадяни мають право на  соціальний захист, що включає право на  забезпечення їх у  старості  та в інших випадках, передбачених законом.  

Законом України ?ро соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус ?итини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.  

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України  органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження  у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

Згідно абз 1 п.1 Положення  про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України  є центральним органом  виконавчої влади.  

Відповідно до зазначеного Положення  на Пенсійний фонд України покладено  обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному  обсязі фінансування та виплату пенсій.  

Пунктом 1.1 Положення  про управління Пенсійного  фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного  фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням  цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, що разом з цими  управліннями  утворюють систему  органів Пенсійного фонду України і мають завданням – забезпечення призначення  та виплати пенсії.  

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни”, покладено  саме на органи Пенсійного фонду України.  

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок, щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через  свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони  не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.  

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність  коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.  

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України  не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення  виконання  покладеного на нього обов’язку щодо нарахування  та виплати  позивачу доплати  до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Отже, відсутність   коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом  виконавчої влади  свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення  позивачу  виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.  

Порушення прав, осіб, які мають право на отримання  доплати до пенсії, у відповідності  зі  ст.6 Закону України ?о соціальний захист  дітей війни” тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось  лише 01.01.2008 року  після  внесення  змін  до Закону України ?ро  соціальний захист дітей війни”.  

Крім того, у відповідності  до ч.2 ст.46 Закону України  ?ро загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування” на нараховані  суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується  за минулий час без обмеження будь-яким строком.  

В той же час суд не може самостійно проводити нарахування і визначати  конкретний розмір підвищення пенсії, а тому задовольняючи позов суд не визначає конкретної суми нарахування.  

Крім цього, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду,  суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ по не виконанню приписів ст. 6 Закону України  ?ро соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне  нарахування доплати до пенсії.    

Відповідно  до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України.  

Оскільки позивач  оскаржує неправомірні дії  органу державного управління, а саме  ГоловногоУправління Пенсійного  фонду України в Сумській областв,  а тому на користь позивача належить стягнути судовий  збір  у сумі 3 гривні 40 копійок.  

  Оскільки позивачем не надано доказів укладеної між ним та фахівцем у галузі права  відповідної угоди на надання правової допомоги, а також доказів на право заняття відповідним видом  діяльності цією особою, крім того, з огляду на те, що позивачем не надано належного обґрунтування стягуваної суми, суд вважає за можливе не стягувати витрати на правову допомогу з відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158-163, 167, 183-2, 186  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –    

 

     

ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_2   до  Головного управління  Пенсійного фонду України  в Сумській області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни”  за 2009 рік, - задовольнити частково.  

  Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в   Сумської області  щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги  ОСОБА_2  

  Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в  Сумської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_2  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня  2009 року включно з урахуванням уже проведених виплат.  

  Стягнути з держави на користь ОСОБА_2   судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.  

  У задоволенні інших  позовних  вимог відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Харківського  апеляційного  адміністративного суду  через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти з дня її  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

  Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку,  
передбачених  частиною  четвертою  статті 167 КАС України,  було  
повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду  
безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне  
оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після  
закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом  
владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.  

Апеляційна  скарга,  подана  після   закінчення   строків,  
установлених  цією  статтею,  залишається  без розгляду.  

 

  Головуючий:  підпис  

З оригіналом згідно  

Суддя:                     О.М. Шульга  

                                  Копія  

Справа № 2-а-677/10 р.  

ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

19 жовтня  2010 р.       Суддя Липоводолинського районного суду Шульга О.М.  розглянувши  в порядку  скороченого  провадження в селищі міського типу Липова Долина справу  за адміністративним позовом   ОСОБА_4  до  Головного управління  Пенсійного фонду України  в Сумській області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни”  за 2009 рік.    

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_4 28.09.2010 року звернулася до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду  України в Сумської області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни” 2009 рік.  

    Свої позовні вимоги обгрунтовує наступним.  

Вона,  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Подільки  Липоводолинського району Сумської області і відповідно до Закону України  від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання  щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

Верховна Рада України Законом  від 19 грудня 2006 року «Про державний бюджет України на 2007  рік» призупинила дію пункту 12 статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Однак Конституційний Суд України своїми рішеннями №6 рп / 2007  від 9 липня 207 року визнав таким, що не відповідає Конституції України  положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким призупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне  значення  для судів загальної юрисдикції при розгляді ними справ, у зв`язку  з правовідносинами, що виникли внаслідок дій положень статей зазначених, що визнані  неконституційними.  

Таким чином, зважаючи на вище викладене, невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та законам України.  

Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність.  

За 2007 - 2008 роки  постановою  Липоводолинського районного суду на її користь стягнуто з відповідача матеріальну  допомогу і ухвалою Харківського апеляційного  адміністративного суду  постанова залишена в силі.  

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» та змін до нього, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з  січня по жовтень  був 489 гривень, а з листопада по грудень включно  573 гривні.  

За 2009 рік не доплачено:  

З січня по жовтень  включно  498х20 %:100х10=996 грн.  

Загалом в 2009 році не доплачено суму 1225 гривень 20 копійок.  

Стаття 257 Цивільного Кодексу України, строк позовної давності по цивільно-правових спорах, до яких відноситься її позов та розглядається в порядку встановленому частиною 1 пункту 2  статті 15 ЦПК  України, встановлено в три роки.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності з  Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі ст. 15 даного  Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове  державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій та соціальних виплат приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання  пенсіонерів.  

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті  їй доплати до пенсії, як дитині війни покладено  на Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській  області, яке являється  відповідачем  по даній справі, а тому вона просить стягти на її  користь з Головного Управління Пенсійного фонду України в   Сумської області недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну  допомогу,  з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  включно в сумі  1225 гривні 20 копійок  

19 жовтня 2010 року  до суду  від  відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області  надійшло  письмове заперечення, де  останній зазначив наступне.  

  Дійсно, позивач має статус дитини війни, а тому згідно ст.6  Закону України ?ро  соціальний захист дітей війни” (далі-Закон № 2195) він вправі отримувати підвищену пенсію на 30 % від мінімальної  пенсії за віком, але як видно із змісту, дана норма Закону не передбачає яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата  підвищення пенсії.  

Підвищення до пенсії особам, які мають статус ?іти війни”, у процесі формулювання бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік  було закладено у фіксованому  розмірі в 48,05 грн на місяць на одну особу, що в середньому за 2009 рік складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  тобто  згідно з п.4.1 розділу ІІ Закону України  ?ро Державний бюджет України  на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.  

Підвищення до пенсії особам, які мають статус ?іти війни”, у процесі формулювання бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік  було закладено у фіксованому  розмірі в 49,80 грн. на місяць на одну особу, що в середньому за 2009 рік складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  

Отже, кошти  на виплати у повному  розмірі  підвищення до пенсії  30% від мінімальної пенсії за віком, не закладені до  видаткової частини Державного бюджету в 2009 році.  

Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.03 (далі Закон № 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте  відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений  частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів  пенсій,  призначених згідно з цим  Законом.  

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України ?ро статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”, ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” ( в редакції, що діяла до 01.07.06) здійснювалась відповідно  постанови Кабінету Міністрів України від  03.01.02 №1, виходячи із показника 19,91 грн.  

  Враховуючи те, що механізм реалізації положень ст. 6 Закону № 2195 був  відсутній, Пенсійний фонд звернувся  за роз’ясненням до  Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України та Міністерства  праці та соціальної політики України.  

У листі  № 21-26-561 від 31.08.2007 року Міністерство юстиції  України на звернення Пенсійного фонду України від 06.08.2007 року, зазначає, що питання  пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується  для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус ?итина війни”, має бути вирішено у законодавчому порядку, зокрема це може бути вирішено  шляхом внесення змін до Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, і що,  підвищення пенсій (або щомісячного  довічного утримання  чи державної соціальної  допомоги, яка виплачується  замість  пенсії) буде проведено лише після прийняття  відповідного законодавчого акту.  

Також, на думку Конституційного Суду України, викладеній в ухвалі Конституційного Суду  України від 19.05.2009 за № 27-у/09, ?епоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абз 1 ч.1 ст. 28 Закону № 1058, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат  дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195. Ця прогалина полягає у відсутності механізму врахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання  чи державна  соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем „.  

  На підставі ст. 6 Конституції України  органи виконавчої влади  здійснюють  свої повноваження у  встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.  

  Пункт 9 Положення ?ро пенсійний фонд України” передбачає вичерпний  перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за  призначенням  і вилученню не підлягають.  

  Враховуючи, що Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із державного бюджету України, який затверджує  Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, відповідач вважає, що діяв без будь-яких порушень  законодавства.  

Оскільки  механізм реалізації  положень ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” відсутній, то відповідно до роз’яснень  Міністерства юстиції України вирішити питання про реалізацію  вказаної норми можливо лише внесенням змін та доповнень до цього Закону.  

Разом з тим, п.8 Постанови  Кабінету Міністрів України ?ро деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 № 530 визначено, що дітям війни (крім тих на яких поширюється дія законів України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та ?ро жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення  проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня 48,20 грн., з 01 жовтня 49,80 грн.  

У 2009 році  до видаткової частини  Державного бюджету України законодавцем закладено виплату підвищення до пенсії особам, що мають статус дитини війни  у фіксованому розмірі, вказаному  у постанові Кабінету Міністрів України № 530.  

Законом України ?ро Державний бюджет України на 2009 рік” визначено  розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на рівні 498,00 грн.  

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, до яких відноситься  Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та  законами України.  

На підставі вище викладеного, вважає дії  відповідача  такими, що відповідають  чинному законодавству України, а вимоги позивача – безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, а тому зважаючи на вищезазначене та на підставі ст. 49 Кодексу  адміністративного судочинства України просить  суд в задоволенні позовних вимог  позивачу відмовити.  

  З’ясувавши  обставини справи, дослідивши письмові докази,  суд вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.  

  Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_4   ,   ІНФОРМАЦІЯ_2 є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера, де мається вказана відмітка, оскільки  вона є громадянином  України і на час  закінчення (02.09.1945 року)   Другої світової  війни їй було менше ніж 18 років.  

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, передбачено, що «дітям війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно з ст.7 цього Закону фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

Відповідно до чинного законодавства України та Положення про Пенсійний фонд України його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до законодавства, що регламентує пенсійне забезпечення.  

Щодо вимог позивача  щодо виплати  за 2009 рік суд вважає їх обґрунтованими, так як після  прийняття 22 травня 2008 року  рішення Конституційним Судом України , ст. 6 Закону України  ?ро соціальний захист  дітей війни” діє в редакції, яка передбачає нарахування та виплату соціальної гарантії для пенсіонерів у виді підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути  обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.  

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішені адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює  спірні правовідносини.  

Сторонами  по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має право на отримання  доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону  України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого  нормативно-правового акта, який би  визначив цей розмір або встановив інший розмір немає.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності  до Положення  Про Пенсійний  фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 року і здійснює свої повноваження на підставі  п. 15 зазначеного  положення через створені в установленому порядку  його територіальні управління. Відповідно до Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються  управліннями  Пенсійного фонду України.  

Таким чином, обов’язок по  нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” покладено на ГУПФУ  в Сумській області.  

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла  на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх  конституційних прав.  

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України  громадяни мають право на  соціальний захист, що включає право на  забезпечення їх у  старості  та в інших випадках, передбачених законом.  

Законом України ?ро соціальний захист дітей війни” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус ?итини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.  

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України  органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження  у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  

Згідно абз 1 п.1 Положення  про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України  є центральним органом  виконавчої влади.  

Відповідно до зазначеного Положення  на Пенсійний фонд України покладено  обов’язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному  обсязі фінансування та виплату пенсій.  

Пунктом 1.1 Положення  про управління Пенсійного  фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного  фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням  цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, що разом з цими  управліннями  утворюють систему  органів Пенсійного фонду України і мають завданням – забезпечення призначення  та виплати пенсії.  

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України  ?ро соціальний захист дітей війни”, покладено  саме на органи Пенсійного фонду України.  

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок, щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через  свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони  не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.  

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність  коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.  

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України  не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення  виконання  покладеного на нього обов’язку щодо нарахування  та виплати  позивачу доплати  до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

Отже, відсутність   коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом  виконавчої влади  свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення  позивачу  виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.  

В той же час суд не може самостійно проводити нарахування і визначати  конкретний розмір підвищення пенсії, а тому задовольняючи позов суд не визначає конкретної суми нарахування.  

Крім цього, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду,  суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ по не виконанню приписів ст. 6 Закону України  ?ро соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне  нарахування доплати до пенсії.    

Відповідно  до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,  суд присуджує  всі  здійснені  нею документально  підтверджені  судові  витрати  з Державного бюджету України.  

Оскільки позивач  оскаржує неправомірні дії  органу державного управління, а саме  ГоловногоУправління Пенсійного  фонду України в Сумській областв,  а тому на користь позивача належить стягнути судовий  збір  у сумі 3 гривні 40 копійок.  

  Оскільки позивачем не надано доказів укладеної між ним та фахівцем у галузі права  відповідної угоди на надання правової допомоги, а також доказів на право заняття відповідним видом  діяльності цією особою, крім того, з огляду на те, що позивачем не надано належного обґрунтування стягуваної суми, суд вважає за можливе не стягувати витрати на правову допомогу з відповідача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158-163, 167, 183-2, 186  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –    

 

     

ПОСТАНОВИВ:  

  Позов ОСОБА_4  до  Головного управління  Пенсійного фонду України  в Сумській області про стягнення недоплаченої  щомісячної державної соціальної  допомоги ?ітям війни”  за 2009 рік, - задовольнити частково.  

  Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного Фонду України в   Сумської області  щодо ненарахування та невиплати щомісячної державної соціальної допомоги  ОСОБА_4  

  Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в  Сумської області здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_4  з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 01 січня 2009 року по 31 грудня  2009 року включно з урахуванням уже проведених виплат.  

  Стягнути з держави на користь ОСОБА_4  судовий збір в сумі 3 гривні 40 копійок.  

  У задоволенні інших  позовних  вимог відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Харківського  апеляційного  адміністративного суду  через Липоводолинський районний суд Сумської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти з дня її  проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

  Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку,  
передбачених  частиною  четвертою  статті 167 цього Кодексу,  було  
повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду  
безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне  
оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після  
закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом  
владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.  

Апеляційна  скарга,  подана  після   закінчення   строків,  
установлених  цією  статтею,  залишається  без розгляду.  

 

  Головуючий:  підпис  

З оригіналом згідно  

Суддя:                     О.М. Шульга  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація