Справа № 2-7718/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
07 вересня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого – Скотаря А.Ю., при секретарі – Кошовій Г.О., представникові позивача – Луценко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, звернення стягнення на предмет іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 кредитну заборгованість у сумі 113598,98 доларів США та 13351,64 грн. в рахунок чого звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на праві власності.
Відповідачі у судове засідання не з’явились, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. За заявою представника позивача суд ухвалює заочне рішення відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Між ОСОБА_2 та Банком 03.05.2007 укладений кредитний договір № 119 на суму 123700,00 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири від 28.03.2007 укладений ОСОБА_2 від свого імені та від імені малолітніх дітей ОСОБА_3 і ОСОБА_4, за згодою батька ОСОБА_5 з відкладальною умовою щодо сплати вартості квартири. Згідно п.3.1. договору купівлі-продажу продаж майна вчинено за 722150,00 грн., з яких 90900,00 грн. покупці передають продавцю перед підписанням договору, а решту 631250,00 грн. – зобов’язуються передати до 17:00 години 07.04.2007.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1.1 кредитного договору Банк відкрив позичальнику позичковий рахунок № 2233314475.840 та надав останньому кредитні кошти у сумі 123700,00 доларів США, що підтверджено заявою на видачу готівки № 46_17 від 03.05.2007. В свою чергу ОСОБА_2 згідно вимог п.п. 3.3.1, 3.3.3 кредитного договору зобов’язалась сплачувати заборгованість за кредитом, проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, а у разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом – проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.2.8 кредитного договору, тобто 13,5% річних, а крім того сплачувати пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочення.
Свої зобов’язання позивач виконав в обумовлений термін, проте ОСОБА_2 взяті зобов’язання не виконала, в зв’язку з чим станом на 25.12.2009 заборгованість за кредитним договором склала: прострочена заборгованість по кредиту – 5761,84 доларів США, поточна заборгованість по кредиту – 102272,00 доларів США, заборгованість по прострочених процентах – 4535,57 доларів США, заборгованість по поточних процентах – 929,57 доларів США, пеня за прострочення кредиту – 7065,72 грн., пеня по прострочених процентах – 6285,92 грн., підтвердженням чого є розрахунок заборгованості.
Право Банку достроково вимагати погашення всієї суми кредиту витікає з вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, в якій зазначено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
У відповідності до п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 7065,72 грн. і за несвоєчасну сплату процентів – 6285,92 грн., а всього пеня становить 13351,64 грн.
У забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 03.05.2007 між Банком та ОСОБА_2, яка діяла від себе особисто та від імені своїх малолітніх дітей, укладений договір іпотеки № 94, за умовами п. 2.1 якого та п. 2.1 кредитного договору у забезпечення зобов’язань позичальника Банку в іпотеку передано нерухоме майно – чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві власності, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
На укладання договору іпотеки від імені малолітніх дітей надана згода органом опіки та піклування, зокрема рішенням виконавчого комітету Червонозаводської районної в м. Харкові ради від 13.04.2007 за № 232 та чоловіком іпотекодавця – ОСОБА_5
Пунктом 3.2.7 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов’язань передбачених договором, відшкодування заборгованості за ним здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п.п. 3.1.6, 3.1.7 договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочень позичальником сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту, або порушення інших умов кредитного договору. За рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд, переважно перед іншими кредиторами. Це право позивача також витікає з вимог чинного законодавства України, зокрема ст.ст. 589, 590, 591 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 7, 11, 18, 33, 35, 39-41 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. За ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК України стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.
У забезпечення кредитного договору Банком також укладено з ОСОБА_5 договір поруки № 31 від 03.05.2007, згідно з п.п. 1.2, 1.3 якого поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором по кредитному договору та відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об’ємі, що і позичальник, тобто в повному обсязі.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суду не надано належних доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов’язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, тому суд приходить до висновку про необхідність задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідачів суму боргу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 543, 553, 554, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк»в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» загальну заборгованість за кредитним договором № 119 від 03.05.2007 в розмірі 113598,98 доларів США та пеню 13351,64 грн.
В рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки – чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської філії АБ «Укргазбанк» понесені судові витрати, а саме державне мито в розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в рівних частинах з кожного.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до суду, що його ухвалив, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Суддя Скотар А.Ю.