2-а-1574/2010  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

  27 жовтня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі:  

головуючого – Скотаря А.Ю.;  

за участю секретаря – Кошової Г.О.;  

представника позивача – ОСОБА_1;  

представника відповідача – Мизіної Н.М.;  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди, -  

ВСТАНОВИВ:  

  ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що з 28.05.1999 вона отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова за віком, проте після призначення пенсії деякий час, а саме по лютий 2006 року працювала.  

По її заявам про перерахунок пенсії від стажу та заробітної плати від 20.02.2006 та від 05.03.2007 відповідачем прийняті незаконні розпорядження про перерахунок пенсії, а саме № 128457 від 21.04.2006 та № 128457 від 10.04.2007 в супереч вимогам ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Незаконність полягає в тому, що відповідач не врахував трудовий стаж за період з 28.05.1999 по 31.01.2006, не вказав індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, якій дорівнює 1,54978, зробив розрахунок середньомісячної заробітної плати за сукупністю двох довідок про заробітну плату, а саме за 60 місяців до 01.07.2000 і починаючи з 01.07.2000 по 31.01.2006, що суперечить положенням ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Позивач просить визнати розпорядження відповідача про перерахунок пенсії № 128457 від 21.04.2006 та № 128457 від 10.04.2007 незаконними, зобов’язати зробити перерахунок пенсії з 01.01.2008 та 01.10.2008 та стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у вигляді недоплати пенсії з 01.03.2006 в розмірі 10000 грн.  

В суді позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі та надали письмові пояснення, викладені у вигляді клопотань, в яких обґрунтували свою думку (а.с. 56-59, 170-173, 180-181).  

Представник відповідача проти позовних вимог ОСОБА_3 заперечував в повному обсязі, надав письмові заперечення на позов та дав пояснення судові відповідно до обставин, викладених в запереченнях (а.с. 53).  

    Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.  

  Позивачка отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки, даними відповідача і не заперечується сторонами (а.с. 9).  

Після призначення пенсії позивачка продовжувала працювати протягом 6 років та 8 місяців, тобто загальний стаж, з якого розраховується пенсія складає 37 років 4 місяці 1 день.  

Частина 1 ст. 40 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.  

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням   не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.  

Згідно ст. 40 Закону заробітна плата для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де Зп – заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії; Зс – середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески; Ск – сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць; К – кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.  

Відповідно до зазначеної формули в березні 2006 року зроблений розрахунок заробітної плати позивачки для обчислення пенсії, розмір якої склав 953,23 грн.  (середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні – 735,57 грн.; індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (Ск : К, тобто 107,56060/83) на той час 1,29591.  

Застосування індивідуального коефіцієнту, який при перерахунку пенсії 01.01.2004 дорівнював 1,54978, для перерахунку пенсії в 2006 році неможливе, бо коефіцієнт 1,54978 розраховувався в 2004 році з урахуванням показників, які існували на той час, виходячи з загального стажу позивачки 35 років 3 місяці 1 день.  

Окрім того, в 2006 році пенсія була обчислена позивачці з заробітної плати в 953,23 грн., тоді як на період перерахунку пенсії 01.01.2004 розмір заробітної плати, з якої розраховувалась пенсія, складав лише 474,93 грн.  

Для обчислення пенсії відповідно до ст. 27 Закону перемножується розмір середньої заробітної плати на коефіцієнт стажу, який визначається як 1% за 1 рік страхового стажу. Враховуючи стаж позивачки 37 років 4 місяці 1 день, коефіцієнт стажу дорівнює 0,37333.  

Тобто, після звернення позивачки з заявою від 20.02.2006 про перерахунок пенсії останній зроблений такий перерахунок відповідно до діючого законодавства.  

Аналогічним чином відбувався перерахунок пенсії позивачки за її зверненням 05.03.2007, а саме  з урахуванням наданих документів: довідок про заробітну плату № 13/2445 від 11.06.2004 та № 101 від 16.02.2007, розрахованих розмірів середньомісячного заробітку для обчислення пенсії та коефіцієнту стажу пенсія позивачки з 01.04.2007 склала 484,92 грн. та в наступному збільшувалась в наслідок підвищення прожиткового мінімуму.      

В наступному, враховуючи зміни при розрахунку одного року страхового стажу збільшився коефіцієнт страхового стажу позивачки до 0,50400, розмір середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні (928,81 грн.), індивідуальний коефіцієнт заробітку (1,38168), отже і загальний розмір пенсії позивачки, який з 01.10.2008 склав 739,27 грн.  

Розрахунок пенсії позивачки відповідно до кожного наступного її перерахунку повно викладений в письмових запереченнях представника відповідача, з якими суд не може не погодитись, бо зазначені в них факти є доведеними, підтверджуються матеріалами пенсійної справи і висновок про неможливість задоволення позову позивачки цілком обґрунтований (а.с. 68-167).  

Доказів того, що дії відповідача є протиправними і такими, що завдали матеріальної шкоди позивачці судові не надано.  

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов не може бути задоволений.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 122, 159-163, 167, 186 КАС України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -  

  ПОСТАНОВИВ:  

  Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди залишити без задоволення.  

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд який постановив рішення шляхом подачі в 10-денний строк із дня її проголошення апеляційної скарги, з одночасним її наданням до суду апеляційної інстанції.  

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.  

    Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

  Суддя                         А.Ю. Скотар