Справа№2а-932-10
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Демчука П.В., при секретарі Новіковій Л.В,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Ізяславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування позову зазначає, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії, тому відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат. Проте Управлінням праці та соціального захисту населення Ізяславської РДА у 2007, 2008, 2009 роках щорічна допомога на оздоровлення йому була виплачена не в повному обсязі. Тому позивач просить визнати дії УПСЗН Ізяславської РДА щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю.
Відповідач подав суду заперечення по справі, в якому зазначив, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Міністерство праці як головний розпорядник бюджетних коштів безпосередньо не здійснює соціальні виплати постраждалим громадянам і, відповідно , не має кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат та реєстраційних рахунків для об лікування коштів для здійснення виплат громадянам. Що стосується розміру компенсаційних виплат, то відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач позов не визнав, подавши заперечення, де зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені бути не можуть.
Враховуючи, що позивач і відповідач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1.
Згідно з довідкою, виданою на заяву позивача №67 від 09.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ від 12.07.05 № 562 було виплачено щорічну допомогу на оздоровлення у 2007 році - 100 грн., у 2008 році - 100 грн., у 2009 році- 100 грн.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення ліквідаторам 2-ї категорії виплачується в розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, Відповідно ч.7 цієї статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Порядок нарахування щорічної допомоги на оздоровлення для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.
Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог про виплату допомоги в повному обсязі, відповідач посилається на ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якої роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Суд не може погодитися з такими висновками відповідача з наступних підстав.
Згідно ст. 76 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється з 01.01.07 - 400 грн., з 01.04. 07 - 420 грн., з 01.07.07 - 440 грн. таз 01.10.07- 460 грн.
Згідно ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється з 01.01.08. - 515 грн., 01.04.08. - 525 грн.,
01.10.08. - 545 грн., 01.12.08. - 605 грн.
Згідно ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2009 рік передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється з 01.01.09. - 605 грн., 01.04.09. - 625 грн.,
01.07.09. - 630 грн., 01.10.09. - 650 грн., 01.12.09. - 669 грн.
Дія абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинялась на 2007 рік в частині виплати допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнані неконституційним положення п. 30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію в частині виплати допомоги у розмірах до мінімальної заробітної плати, а саме абзацу 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров'я громадянами. Законами України
таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров'я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.
Відповідно до ч.5 ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема основи соціального захисту.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру виплат учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірів щорічної грошової допомоги на оздоровлення як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду до 09 вересня 2010 року із заявами в межах строку, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України, однак позов станом на 09 вересня 2010 року не були розглянуті судом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010 у справі № 1-40/1010 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691 -VI, а саме пункт 2 розділу І та пункт 2 розділу II вказаного Закону України. Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 2 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691-VI. Положення Закону України «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року № 1691- VI та Цивільного процесуального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У зв'язку з викладеними обставинами справа розглядається судом в порядку адміністративного судочинства і суд вбачає причину пропуску строку звернення до суду, встановлену ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, поважною, а тому зазначений строк підлягає поновленню.
На підставі викладеного, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації щодо невиплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», слід визнати протиправними та зобов'язати провести перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в повному обсязі відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ^
Керуючись ст. ст. 8, 22, 65, 92 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 9, 10, 11, 17-20, 69-72, 86, 88, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації щодо невиплати щорічної допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення, в розмірах, передбачених ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації (м. Ізяслав, вул. Шевченка, 10Б) перерахувати та виплатити ОСОБА_1, жителю АДРЕСА_1, щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за 2007-2009 роки, з урахуванням виплачених сум.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання стороною копії постанови.
Суддя: