Судове рішення #12013466

   

Справа № 2-587/2010 р.  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                                                            

 

04 листопада 2010 року                                                                             м. Звенигородка  

 

Звенигородський районний суд Черкаської області  

в складі: головуючої судді                              Гончаренко Т.В.  

при секретарі                                     Блискавка А.С.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  

в с т а н о в и в :  

  Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовує тим, що фактично сімейно-шлюбні стосунки, ведення спільного господарства з відповідачем вони припинили з липня 2010 року. Причиною було те, що вони мають несумісні характери, що було підставою для постійних сварок і непорозумінь. Відновлювати сімейно-шлюбні стосунки не бажає, спору про поділ спільного майна немає, утримання неповнолітніх дітей сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 вони вирішили окремо. Позивачка просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_1.  

Справа розглянута без участі сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їх участі.  

Судом встановлено, що 04.03.2006 року сторони зареєстрували шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис №27 (а.с.5).  

Сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2  (а.с.6,7).  

Згідно ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.  

ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

Суд вжив заходів щодо примирення подружжя, оскільки відповідач був не згоден на розірвання шлюбу так як бажав зберегти сім”ю та відповідно до ч.5 ст.191 ЦПК подружжю був наданий строк для примирення.  

Сторони протягом визначеного судом строку на примирення - не примирилися, на примирення не згідні.  

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки з липня 2010 року, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають. Спору про поділ майна подружжя та утримання неповнолітніх дітей сторони не мають.  

Після розірвання шлюбу неповнолітні діти сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 будуть проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.  

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки слід залишити ОСОБА_1.  

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито».  

Позивачка просить не стягувати з відповідача на її користь понесені нею судові витрати.      

  На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. 10, 60, 79, 81, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:  

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.  

Шлюб між гр.ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 04.03.2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції в Черкаській області, актовий запис №27 - розірвати.  

Після розірвання шлюбу неповнолітні діти сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 будуть проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.  

Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити ОСОБА_1.  

Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року «Про державне мито».  

Судові витрати з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 не стягувати в зв”язку з відмовою позивачки від їх стягнення.      

  Копію рішення протягом двох днів з дня його проголошення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням, а після набрання рішенням законної сили - відділу РАЦС Звенигородського районного управління юстиції в Черкаській області.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя  

                       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація