Справа №   2-2013   /2010 рік  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05 жовтня 2010 року   м. Сімферополь  

  Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:  

головуючого, судді   Онищенко Т.С.,  

при секретарі   Ревенко-Котовської Н.Г.,  

розглянувши   у відкритому судовому засіданні   цивільну справу     за позовом     ОСОБА_3   до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим   про поділ земельної ділянки в натурі, визнання права власності, -  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_8, обґрунтовуючи свої вимоги виниклою необхідністю поділити земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, з відповідачем, яка є співвласником будинку, що розташований за цією ж адресою, а також визнати за нею право власності на побудований коридор /арк. с. 1-2/.  

Ухвалою від 05.08.2010 судом залучені до участі у справі правонаступники померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача     ОСОБА_9 – її спадкоємці ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6. Замінено померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача ОСОБА_9 її правонаступниками – спадкоємцями за законом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6. Також залучено до участі у справі  як співвідповідачі     ОСОБА_7 (співвласник будинку) та Гвардійська селищна рада Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (власник земельної ділянки) /арк. с. 80/.  

23.09.2010 до суду від позивача надійшло клопотання про зміну вимог, згідно з яким позивач просила визнати за нею право на земельну ділянку площею 00,13 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 /арк. с. 95/.  

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнень, просила позов задовольнити.  

Відповідачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, не визнали у повному обсязі з підстав викладених  у письмових запереченнях /арк. с. 100-101/, просили у задоволенні позову відмовити.  

Відповідачі – ОСОБА_7 і Гвардійська селищна рада в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином /арк. с. 90, 94/, про причини неявки суд не повідомили, заперечень проти позову від них до суду не надходило.  

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Згідно з довідкою Гвардійської селищної ради Сімферопольського району, відповідно до записів у земельно-шнуровій книзі №2 колишнього радгоспу «Гвардійський», за ОСОБА_11 значилася земельна ділянка площею 0,16 га, що розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням – будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд /арк. с . 6/.  

18.09.1991 рішенням №114 виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району земельна ділянка площею 0,10 га, що розташована по АДРЕСА_1, закріплена за позивачем – ОСОБА_3, яка є внучкою ОСОБА_11 /арк. с . 5/.  

13.11.1991 позивач – ОСОБА_3 за договором дарування придбала у власність 48/100 часток домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами, а саме: жилий будинок – літера «А», прибудова – літера «А1», веранда – літера «а1», тамбур «а», гараж – літера «Б», сарай – літера «Г», тамбур «г», погріб – літера «Д», вбиральня – літера «Е», споруди і мощення), що розташовано по АДРЕСА_1. В цьому договорі зазначено, що на користь позивача – ОСОБА_3 (обдарована) переходить прибудова – літера «А1», веранда – літера «а1», гараж – літера «Б», що складає 48/100 часток згаданого домоволодіння /арк. с . 9-10/.  

Право власності ОСОБА_3 на 48/100 часток домоволодіння, що розташовано по АДРЕСА_1, зареєстровано у Сімферопольському районному БТІ, у встановленому законом порядку /арк. с . 56/.  

Згідно зі свідоцтвом (реєстраційний №1-2163 від 01.09.1995) про право на спадщину за заповітом, спадкоємцями 91/225 часток спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_11, є позивач – ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_7. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 91/225 частки домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами, а саме: жилий будинок – літера «А», прибудова – літера «А1», веранда – літера «а1», тамбур «а», гараж – літера «Б», сарай – літера «Г», тамбур «г», погріб – літера «Д», вбиральня – літера «Е», споруди і мощення), що розташовано по АДРЕСА_1 /арк. с . 7/.  

Право власності ОСОБА_3 і ОСОБА_7 на 91/225 часток домоволодіння, що розташовано по АДРЕСА_1, зареєстровано у Сімферопольському районному БТІ, у встановленому законом порядку /арк. с . 56/.  

Відповідно до свідоцтва (реєстраційний №1-2164 від 01.09.1995) про право у на спадщину за законом, спадкоємцем 26/225 часток спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11, є ОСОБА_9. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 26/225 частки домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами, а саме: жилий будинок – літера «А», прибудова – літера «А1», веранда – літера «а1», тамбур «а», гараж – літера «Б», сарай – літера «Г», тамбур «г», погріб – літера «Д», вбиральня – літера «Е», споруди і мощення), що розташовано по АДРЕСА_1 /арк. с . 104/.  

Право власності ОСОБА_9 на 26/225 часток домоволодіння, що розташовано по АДРЕСА_1, зареєстровано у Сімферопольському районному БТІ, у встановленому законом порядку /арк. с . 56/.  

17.06.1997 рішенням №68 виконавчого комітету Гвардійської селищної ради Сімферопольського району передано безоплатно у приватну власність позивачеві – ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,13 га,  відповідачеві – ОСОБА_7 земельна ділянка площею 0,03 га та ОСОБА_9 земельна ділянка площею 0,03 га, що розташована по АДРЕСА_1, з цільовим призначенням – будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських споруд /арк. с . 4, 11, 103/.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Саки у віці 83 років померла ОСОБА_9, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим 31.07.2006 зроблено відповідний актовий запис №298 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /арк. с . 38/.  

Згідно зі свідоцтвами (реєстраційний №1-201, 1-205, 1-207, 1-210, 1-211, 1-214 від 12.02.2008) про право на спадщину за законом, спадкоємцями спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_9, у рівних частках (1/3 частка у кожного) є відповідачі – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 /арк. с . 73-78/.  

Право власності або користування на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, у встановленому законом порядку ні за ким не зареєстровано /арк. с. 54/.  

Відповідно до матеріалів інвентарною справи, домоволодіння (жилий будинок з господарськими спорудами), що розташовано по АДРЕСА_1, складається з літера «А» - основне, літера «А1» - прибудова, літера «А2» - прибудова, літера «а» - тамбур, літера «а2» - навіс, літера «Б» - гараж, літера «Г» - сарай, літера «г» - тамбур», літера «Д» - погріб, літера «Е» - вбиральня», літера «Ж» - сарай, літера «И» - навіс, літера «К» - сарай, І №1-4 – споруди і мощення. При цьому, літера «А2» - прибудова, літера «Ж» - сарай і літера «К» - сарай є самовільно побудованими спорудами /арк. с. 61/.  

Згідно з висновком експерту №427 від 05.07.2010, поділ домоволодіння, що розташовано по АДРЕСА_1, з виділом 26/225 часток в натурі технічно неможливий. Жилий будинок – літера «А» з прибудовами – літери «А1», «А2» і «а» не відповідають будівельно-технічним вимогам. Головною річчю у складі домоволодіння є житловий будинок, при неможливості виділу частки з житлового будинку в натурі, земельна ділянка поділу не підлягає, оскільки земля призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку /арк. с. 26-31/.  

Відповідно до статей 183, 331, 355-356, 358, 364, 373 Цивільного кодексу України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення  

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.  

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.  Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.  

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.  

Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.  

Згідно зі статтями 116, 118, 120, 125-126 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.  

Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою. Відповідна  рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.  

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.  

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.  

На підставі вищевикладеного, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази,  суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні  позовних вимог, виходячи з наступного.  

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.  

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Позивачем не надано суду жодного доказу, що підтверджує правомірність придбання права власності на побудований коридор (дозвіл на виконання будівельних робіт, проведення реконструкції,  прийняття побудованого нерухомого майна - приміщення коридору до експлуатації з відповідною державною реєстрацією тощо).  

Також, позивачем не надано суду жодного доказу у підтвердження неможливості оформлення приватизації нею земельної ділянки площею 0,13 га (відмова уповноваженого органу тощо).  

В матеріалах справи відсутні та позивачем не надані документи, що підтверджують встановлення меж переданої їй (первісна приватизація) земельної ділянки, а також погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки  і рішення селищної ради про затвердження цього проекту землеустрою з наданням землі  її у власність.  

Крім цього, суд погоджується з висновком експерту і відмовляє у задоволені вимог про поділ земельної ділянки тому, що головною річчю у складі домоволодіння є житловий будинок, а при неможливості виділу частки з житлового будинку в натурі, земельна ділянка поділу не підлягає, оскільки така земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку.  

Судом не встановлено жодного порушення (не визнання або оспорювання) прав позивача, за захистом яких ОСОБА_3 звернулася до суду.  

Щодо вимог про визнання права на спадщину за ОСОБА_9, то  таке право визнано у нотаріальному порядку, що підтверджується відповідним свідоцтвом, і додатковому визнанню в судовому порядку не підлягає.  

На підставі наведеного, у суду відсутні жодні законні підстави для задоволення позову.  

У зв’язку з відмовою у заджоволенні позовних вимог, витрати позивача, пов’язані з проведенням експертизи, відшкодуванню не підлягають.  

З урахуванням викладеного, к   еруючись статтями  10,  60, 88, 212, 215  Цивільного процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:  

  Відмовити   ОСОБА_3   у задоволенні позову   до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Гвардійської селищної ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим   про поділ земельної ділянки в натурі, визнання права власності   в повному обсязі.  

  Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя             Онищенко Т.С.