СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 17 листопада 2010 року  Справа № 2-6/869-2010

          Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

          суб'єкта оскарження: Бабич Надія Олександрівна, довіреність № 11/1-04/3853 від 21.10.10, підрозділ Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;

                    стягувач: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;

          боржника: не з'явився, виробничий кооператив "Долина Роз";

розглянувши апеляційну скаргу виробничого кооперативу "Долина Роз" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Барсукова А.М.) від 30 серпня 2010 року у справі №2-6/869-2010

за скаргою боржника  виробничого кооперативу "Долина Роз"  (вул. Алуштинська, 45а,Судак,98000)  

до  підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції  Міністерства юстиції України в АР Крим  (вул. К. Лібкнехта, 16,Сімферополь,95000)  

стягувач  фізична особа-підприємець ОСОБА_1  (АДРЕСА_1,99055)           

скарга на дії органу Державної виконавчої служби

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року у задоволенні скарги виробничого кооперативу "Долина Роз" на дії начальника підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції  Міністерства юстиції України в АР Крим по розгляду скарги відмовлено.

          Вважаючи ухвалу такою, що винесена з порушенням норм закону, виробничий кооператив "Долина Роз" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, скаргу задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились положення статті 52 Закону України „Про виконавче провадження”, згідно з якими стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З посиланням на те, що право застави на предмет іпотеки виникло до рішень суду і вартість предмета іпотеки не перевищує розмір заборгованості кооперативу іпотекодержателю, виробничий кооператив „Долина Роз” вважає, що орган Державної виконавчої служби не мав права накладати арешт на предмет іпотеки.

Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Латинін О.А., судді Ткаченко М.І., Заплава Л.М.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Латиніна О.А. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 листопада 2010 року здійснено заміну судді Латиніна О.А. на суддю Антонову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Антонову І.В.

У судове засідання, призначене на 17 листопада 2010 року, представник боржника - виробничого кооперативу "Долина Роз" та стягувач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщалися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.

Згідно зі статтею 1212  Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.  

Переглянувши рішення суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні в підрозділі Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчих документів про стягнення з виробничого кооперативу „Долина Роз” на користь фізичних та юридичних осіб, у тому числі наказів господарського суду Автономної Республіки Крим у справах № 2-6/869-2010 та 2-6/870-2010 про стягнення з виробничого кооперативу "Долина Роз" на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 2824332,27 грн., що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 19 березня 2010 року.    

При виконанні вказаного зведеного виконавчого провадження державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 25 березня 2010 року був здійснений опис та арешт нерухомого майна, що належить виробничому кооперативу „Долина Роз”, про що був складений акт серії АВ 532175 (а.с. 54-55).

У вказаний акт опису та арешту від 25 березня 2010 року увійшло наступне майно боржника:

- нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею106,7 кв.м; в житловій будівлі літ. „А-5” приміщення цокольного поверху; приміщення № 3 пл. 29,3 кв., приміщення № 4 площею 8,9 кв.м, приміщення № 5 площею 2,5 кв.м, приміщення № 6 площею 2,4 кв.м, приміщення № 12 площею 5,7 кв.м, приміщення № 14 площею 6,1 кв.м, приміщення № 31 площею 6,7 кв.м, приміщення № 32 площею 0,9 кв.м, приміщення № 33 площею 0,9 кв.м, приміщення № 37 площею 6,7 кв.м, приміщення № 38 площею 12,8 кв.м, приміщення № 39 площею 2,5 кв.м, приміщення № 40 площею 18,6 кв.м, приміщення № 41 площею 1,5 кв.м;

- нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 загальною площею 3733,5 кв.м, яке складається з будівлі ефіроолійного заводу літ. „А-2” площею 1000,9 кв.м, підвалу  літ. „А1” площею 44,6 кв.м, підвалу літ. „А2” площею 170, 5 кв.м, прибудови літ. „а” –15,5 кв.м, прибудови літ. „А3-2” –120, 5 кв.м, котельні  літ „А4” –180,9 кв.м, прибудови літ. „А5” –237,0 кв.м, прибудови літ. „А6” –44,0 кв.м, прибудови літ. „А7” –74,5 кв.м, прибудови літ. „А8” –44,0 кв.м, цех розливу літ. „Б” –130,9 кв.м, тарного складу літ. „Б1” –65,9 кв.м, складу готової продукції літ. „Б2” - 175,6 кв.м, будівлі холодильного цеху –24,2 кв.м.

Дії державного виконавця Судацького міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим по опису та арешту майна стягувачем в порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" були оскаржені начальнику відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та начальнику підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (а.с. 41-42).

Листом від 08 липня 2010 року № 10087/12-11 начальник підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим повідомив боржника про відсутність підстав для задоволення скарги (а.с. 43).

Вказане стало підставою для звернення виробничого кооперативу "Долина Роз" до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною скаргою.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги виробничого кооперативу „Долина Роз” з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 55 Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Такий опис і арешт майна боржника, як зазначено вище, був здійснений державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим 25 березня 2010 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає дії державного виконавця такими,  що не відповідають вимогам закону з огляду на наступне.  

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2007 року між акціонерним комерційним банком „Європейський” (іпотекодержатель) та виробничим кооперативом „Долина Роз” (іпотекодавець) укладено іпотечний договір ВЕК 258185-258186, засвідчений приватним  нотаріусом Судацького міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим 02 квітня 2007 року за реєстровим № 1135  (а.с. 45-47).

Згідно з пунктом 2 вказаного договору на виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: будівлі ефіроолійного заводу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до пункту 3 договору предмет іпотеки включає: літ. „А-2” - будівля ефіроолійного заводу, літ. „А1” –підвал, літ. „А2” –підвал, літ. „а” –надбудова, літ. „А3-2” прибудова, літ. „А-4” –котельня, літ. „А-5” –прибудова, літ. „А-6” –прибудова, літ. „А-7” прибудова, літ. „А8” прибудова, літ. „Б” - цех розливу, літ. „Б1” - тарний склад, літ. „Б-2” - склад готової продукції, літ. „В” будівля холодильного цеху, літ. „Г” - будівля електроцеху, лід. „Д” –центральний склад, літ. „Д1” –склад з підвалом, літ. „д”, „д1”, літ. „Ж” –склад ангар, літ. „З” –сарай, літ. „И” –сарай, літ. „К” –приймально відпускне відділення, літ. „К1” –прибудова, літ. „М” насосна, №1-№3  - спиртосховище, 1-басейн, ІІ –басейн, № 2 –підпірна стіна, №№ 4,5 –огородження. Загальна площа приміщень –3733,5 кв.м.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна на нежитлові будівлі (запис № 1) до нежитлової будівлі ефіроолійного заводу, розташованої по АДРЕСА_3, що належить виробничому кооперативу „Долина Роз”, застосований тип обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна на підставі іпотечного договору ВЕК 258185-258186 від 02 квітня 2007 року (а.с. 48).

Відповідно до вимог статті 52 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

З матеріалів справи вбачається, що право застави нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 3733,5 кв.м, виникло до прийняття господарським судом рішень у справах № 2-6/869-2010 та 2-6/870-2010 (23 лютого 2010 року) про стягнення з виробничого кооперативу „Долина Роз” заборгованості на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (23 лютого 2010 року), також вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості кооперативу іпотекодержателю.

Згідно з частиною 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог статті 62-1 Закону України „Про виконавче провадження” звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Наведене дає підстави для висновку про те, що у органу Державної виконавчої служби не було законних підстав для здійснення опису та арешту майна, яке знаходиться в іпотеці у акціонерного комерційного банку „Європейський” та складається з нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 загальною площею 3733,5 кв.м: будівля ефіроолійного заводу, літ. А-2 площею 1000,9 кв.м, підвал літ. А1 площею 44,6 кв.м, підвал літ. А2 площею 170, 5 кв.м, прибудова літ. а –15,5 кв.м, прибудова літ. „А3-2” –120, 5 кв.м, котельня  літ „А4” –180,9 кв.м, прибудова літ.  „А5” –237,0 кв.м, прибудова літ.  „А6” –44,0 кв.м, прибудова літ.  „А7” –74,5 кв.м, прибудова літ.  „А8” –44,0 кв.м, цех розливу літ.  „Б” –130,9 кв.м, тарний склад літ.  „Б1” –65,9 кв.м, склад готової продукції літ.  „Б2” - 175,6 кв.м, будівля холодильного цеху –24,2 кв.м.

Відповідно до вимог статті 59 Закону України „Про виконавче провадження” майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

За даних обставин колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів боржника та наявність підстав для задоволення його скарги.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення норм матеріального права дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105, 106  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу виробничого кооперативу „Долина Роз” задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 серпня 2010 року у справі № 2-6/869-2010 скасувати.

Прийняти нове рішення у справі.

Скаргу виробничого кооперативу „Долина Роз” задовольнити.

Визнати неправомірною відмову начальника підрозділу Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим у задоволенні заяви виробничого кооперативу „Долина Роз” про звільнення з –під арешту та виключення з акту опису майна, що належить виробничому кооперативу „Долина Роз” та розташоване у місті Судаку по АДРЕСА_3.

Зобов’язати підрозділ Примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим звільнити з –під арешту нежитлове приміщення по АДРЕСА_3 у місті Судаку загальною площею 3733,5 кв.м, у тому числі: будівля ефіроолійного заводу літ. А-2 площею 1000,9 кв.м, підвал літ. А1 площею 44,6 кв.м, підвал літ. А2 площею 170, 5 кв.м, прибудова літ. а –15,5 кв.м, прибудова літ. „А3-2” –120, 5 кв.м, котельня  літ „А4” –180,9 кв.м, прибудова літ.  „А5” –237,0 кв.м, прибудова літ.  „А6” –44,0 кв.м, прибудова літ.  „А7” –74,5 кв.м, прибудова літ.  „А8” –44,0 кв.м, цех розливу літ.  „Б” –130,9 кв.м, тарний склад літ.  „Б1” –65,9 кв.м, склад готової продукції літ.  „Б2” - 175,6 кв.м, будівля холодильного цеху –24,2 кв.м.  

Головуючий суддя                                                  

Судді