Справа № 2а- 3264/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2010 року 14 година 43 хвилини м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Назаренко Г.В.
при секретарі Крамар В.М.
за участю позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про визнання дій по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії дітям війни у розмірі, меншому, ніж встановлено законом, протиправними, та зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дітям війни у розмірі, встановленому законом, -
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області (далі – УПФУ в м. Кіровське). В обґрунтування позовних вимог зазначила , що має статус дитини війни, у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, однак в січні-вересні 2010 році відповідач проводив нарахування та виплату зазначеного підвищення в розмірі меншому, ніж це передбачено Законом, чим порушив її права. Просила визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії дітям війни в розмірі, меншому, ніж це визначено Законом, з 1 січня по 30 вересня 2010 року протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії з 1 січня по 30 вересня 2010 року.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги повністю , просила їх задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до початку розгляду справи надав письмові заперечення проти позову, просив справу розглянути за відсутності свого представника.
В наданих до суду письмових запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що згідно ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Пунктом 8 постанови КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 26 грудня 2008 року № 835-У1 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної грошової допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах з 22 травня 2008 року – 48,10 грн., з 1 липня 2008 рок – 48,20 грн., з 1 жовтня 2008 року – 49,80 грн. Ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік” та постанова КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 26 грудня 2008 року № 835-У1 до теперішнього часу не визнані неконституційними, тому у 2009 році позивачу слід було робити виплати відповідно до вищевказаної постанови КМУ. Враховуючи конституційну норму щодо обов’язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України, УПФУ в м. Кіровське при визначенні розміру пенсії було правомірно застосовано вказану вище постанову КМУ. Таким чином, підвищення дітям війни, за думкою відповідача, виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» набула статусу дитини війни.
Згідно довідки відповідача від 21 жовтня 2010 року № 215/0 ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровське Донецької області та отримала надбавку як дитина війни в розмірі 49,80 грн. щомісячно з 1 січня по 31 жовтня 2010 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1У (далі – Закон № 2195) є спеціальним законом, що установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ст.6 Закону № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стаття 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, яка передбачає, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, додатково відтворює принцип ієрархічності нормативно-правових актів та робить неможливим застосування аналогії законів та застосування до визначених соціальних гарантій, що визначаються від мінімальної пенсії за віком, положень закону, у тому числі і статті 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”, яка встановлює розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Для визначення соціальних гарантій дітям війни існує спеціальний Закон № 2195, який встановлює підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на застосування при визначенні розміру підвищення до пенсії дитині війни постанови КМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” від 26 грудня 2008 року № 835-У1 (далі – постанова КМУ) є безпідставним з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.
Постанова КМУ не відповідає положенням ані Закону № 2154, ані Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”. Таким чином, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ст.6 Закону, яка встановлює підвищення до пенсії дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2010 році для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 січня 2010 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн. Отже, розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2010 року становить 695 грн., з 1 квітня 2010 року – 706 грн., з 1 липня 2010 року – 709 грн., з 1 жовтня 2010 року – 723 грн.
У січні- вересні 2010 року позивачці нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 49,80 грн. щомісяця, що є значно меншим від розміру підвищення до пенсії, на яке вона має право. За таких підстав, підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки про визнання дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії дітям війни в розмірі, меншому, ніж це визначено Законом, з 1 січня по 30 вересня 2010 року протиправними та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії з 1 січня по 30 вересня 2010 року.
Згідно ч.2 ст.46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином, суд вважає, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, у даному випадку не застосовується.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України підлягають присудженню на користь позивачки здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, що складаються з судового збору в розмірі 3,40 грн.
Відповідно до ст. ст.1, 6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 6, 94, 159-163, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області по призначенню та виплаті підвищення до пенсії дітям війни ОСОБА_1 в січні- вересні 2010 року в розмірі, меншому, ніж встановлено ст.6 Закону України „Про соціальний статус дітей війни”, протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області нарахувати та виплатити пенсію дітям війни ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 1 січня по 30 вересня 2010 року з урахуванням сум, виплачених у цей період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3 (трьох) гривень 40 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
На постанову суду першої інстанції може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кіровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженню апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньої в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Встановити строк для подання суб’єктом владних повноважень – відповідачем до суду звіту про виконання постанови чотири місяці , перебіг якого починається з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: