ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2010 р. Справа № 2-а-3743/10/0270
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : Зільберт О.Є., представник на підставі довіреності
відповідача : Лесик В.В., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного підприємства "Поділля ресурс"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
Приватне підприємство «Поділля ресурс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення № 0004392340 від 08.06.2010 року про застосування штрафних санкцій.
Позов мотивовано наступним.
08.06.2010 року ДПІ у м. Вінниці прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004392340 від 08.06.2010 року, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 6741,25 грн. Рішення прийняте на підставі акта перевірки № 669/02/32/23/35763177 від 25.05.2010 року, яким встановлено порушення позивачем п.2.6. ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року, а саме неоприбутковано готівкові кошти, так як не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів) РРО, а саме не здійснено відповідних записів в розділі 2 книги ОРО.
На думку позивача, пункт 2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №637 від 15.12.2004 року визначає, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО, або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Отже оприбуткування готівки - це здійснення обліку.
Як видно з записів, що мають здійснюватись в розділі 2 книги ОРО, дані записи не містять інформації, якої б не містилось в фіскальному звітному чекові. Отже, зберігання фіскального звітного чеку РРО (даних РК) в книзі ОРО підтверджує наявність готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Запис в розділі 2 книги ОРО не містить додаткової інформації, щодо наявної в касі готівки, а отже не доповнює облік, що здійснюється на підставі фіскального звітного чеку. Таким чином зберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку ОРО вже є здійснення обліку готівки в повному обсязі.
За таких обставин, позивач просить суд скасувати рішення № 0004392340 від 08.06.2010 року про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 6741,25 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, в заяві про уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Також відповідачем надані письмові заперечення, відповідно до яких фіскальний звітний чек це лише підстава для обліку, а не сам облік. Даний припис відповідач вбачає в абз. 3 п. 2.6 Положення № 637. Окрім того, відповідно до «Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614, позивач зобов’язаний щоденно виконувати записи про рух готівки та суми розрахунків. Виконання всіх визначений Порядком дій щодо роздрукування чеків, їх вклеювання та здійснення відповідних записів в сукупності і є оприбуткуванням готівки. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
У відповідності до свідоцтва серії А 01 № 520179 приватне підприємство «Поділля ресурс»19.03.2008 року зареєстроване юридичною особою.
Відповідно до акту перевірки №669/02/32/23/35763177 від 25.05.2010 року, встановлено неоприбуткування позивачем готівкових коштів в сумі 1248,25 грн. 23.05.2010 року. Зокрема, не було здійснено обліку готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в день фактичних надходжень згідно щоденних фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, чим порушено вимоги п. 2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року.
На підставі даного акту перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004392340 від 08.06.2010 року, яким за порушення постанови «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6741,25 грн.
З дослідженої у судовому засіданні книги обліку розрахункових операцій № 0228010331р/1/8581, зареєстрованої 18.03.2010 року ДПІ у м. Вінниці та належної ПП «Поділля ресурс», судом встановлено, що позивачем не було здійснено записів в книзі в розділі 2 Облік руху коштів. Зокрема не вписано суму –1348,25 грн. Також встановлено, що фіскальний звітний чек Z-звіт за 23.05.2010 року вклеєний у дану книгу.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004р. (надалі –Положення № 637).
Пунктом 1.2 Положення № 637 визначено, що: касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п.2.6 Положення №637, вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. № 614 затверджений «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» (надалі - Порядок), який розроблено на виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Порядок ведення книги ОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку. Зокрема, п.п.7.5 встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Враховуючи вищенаведені норми, оприбуткуванням готівки вважається виконаним після обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі, тобто заповнення книги ОРО є обов`язковою та кінцевою стадією процедури оприбуткування готівки.
Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95 від 12.06.1995р., у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Згідно з п.2 Указу № 436, штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Відповідно до п.3 Указу № 436, контроль за додержанням особами, зазначеними у статті 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Національним банком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства внутрішніх справ України та фінансові органи, а банками - Національний банк України.
Як вбачається з акта перевірки, справи № 23-414/128 щодо дотримання вимог законодавства ПП «Поділля ресурс», книги обліку розрахункових операцій № 0228010331р./1/8581 запис про внесення до КОРО Z-звіту РРО №55 від 23.05.2010 не здійснювався. Невнесення відповідного запису до КОРО також підтверджується письмовими поясненнями продавця ПП «Поділля ресурс» Корнійчук О.В., доданими до акту перевірки. Відповідно до Z-звіту РРО №55 від 23.05.2010 року вбачається, що виручка в цей день становила 1348,25 грн. Згідно розрахунків здійснених відповідачем розмір штрафних санкцій відповідає абз. 3 ст. 1 Указу № 436 та визначений правильно.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, прийнятим з дотриманням критеріїв визначених в ст. 2 КАС України, яким має відповідати рішення суб’єкта владних повноважень, а висновки відповідача ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
При вирішенні справи суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач заперечуючи проти позову довів правомірність прийнятого ним рішення.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Оскільки в задоволенні позову позивачеві відмовлено, відсутні підстави, визначені в ст. 94 КАС України, для відшкодування судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Поділля ресурс" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення № 0004392340 від 08.06.2010 року, - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 08.11.10
Суддя Мельник-Томенко Жанна Миколаївна 03.11.2010