У Х В А Л А

                                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 06 жовтня  2010 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                                             головуючого, судді Берзіньш В.С.

                                                             суддів:    Шестакової Н.В.

                                                                              Куртлушаєва І.Д.    

                                                        при секретарі   Галіч Ю.Є.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи БТІ м. Алушта, Державний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу, про визнання поважними причини пропуску строку  позовної давності, поновлення строку  звернення до суду, визнання недійсним договору довічного утримання, спонукати виконати певні дії

 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Алуштинського міського суду АРК від  03 червня 2010 року,

                                                       В С Т А Н О В И Л А:

              Рішенням Алуштинського міського суду АРК від  03 червня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи БТІ м. Алушта, Державний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу, про визнання поважними причини пропуску строку  позовної давності, поновлення строку  звернення до суду, визнання недійсним договору довічного утримання, спонукати виконати певні дії  - відмовлено.

              В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що  відповідачка  у порушення  ст.749 ЦК України  не поховала  відчужувача майна  за договором довічного утримання;  укладення договору довічного утримання між матір’ю позивачів та відповідачкою, яка  була  для неї чужою особою, порушує спадкові права позивачів, які є  спадкоємцями  за законом після смерті матері; судом не прийнято до уваги те, що фактично  догляд за їх матір’ю  відповідачка не здійснювала, у померлої та відповідачки  були  неприязні  відносини, що виключало укладення зазначеного договору, відповідачка  не мала матеріальної можливості  надавати їх матері матеріальну допомогу; строк на  звернення до суду пропущено за поважними причинами.

              У письмових запереченнях відповідачка пояснила, що  рішення  відповідає фактичним обставинам, а також  нормам діючого законодавства.

               Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши  відповідачку та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

              Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що  позивачі не є стороною оспорюваного договору довічного утримання, тому не можуть  ставити питання про недійсність цього договору з питань  невиконання відповідачкою  своїх зобов’язань за договором; позивачі не довели порушення їх прав; обставини невиконання відповідачкою своїх зобов’язань за договором довічного утримання могли бути підставою тільки для  розірвання договору за вимогами сторін договору.

               Колегія суддів погоджується  з висновками суду першої інстанції.

                За матеріалами справи вбачається, що  05 грудня 2005 року між ОСОБА_5 та відповідачкою було укладено договір довічного утримання, за умовами якого

                                                                          -  2  -

  ОСОБА_5 передала у власність відповідачки  198/400 часток жилого будинку  АДРЕСА_1, а відповідачка  зобов’язалася  надавати  ОСОБА_5

довічне матеріальне забезпечення.  ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, після чого виник  зазначений спір.

             За змістом  ст.755 ЦК України  невиконання або неналежне невиконання  набувачем  своїх  обов’язків  є підставою саме розірвання договору довічного утримання на  вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був  укладений, або  на вимогу  набувача.

              Приймаючи до уваги те, що  недійсність договору довічного утримання позивачі частково пов’язують з тим, що  умови договору  набувачем виконувалися неналежним чином,  колегія суддів вважає, що  позивачі за  вказаними правовими підставами не  вправі  ставити питання  про недійсність  договору.

              Крім того,  позивачі не  вказали жодної правової підстави для визнання  договору довічного утримання недійсним відповідно до  регулювання правових наслідків  недодержання сторонами при вчиненні  правочину вимог закону, зазначених у параграфі 2 глави 16 ЦК України щодо правочинів.

              Посилання  позивачів на те, що  до укладання договору довічного утримання  їх мати  підписала заповіт на їх користь, що  вони є рідними дітьми померлої і спадкоємцями першої черги, що  відповідачка не мала матеріальної можливості  виконувати умови договору і фактично не виконували ці умови, що  вона  не  понесла витрат у зв’язку з похованням їх матері,  що мали місце неприязні відносини між їх матір’ю та відповідачкою не можуть розглядатися  як правові підстави для визнання  договору  довічного утримання недійсним.

               Приймаючи до уваги те, що  позивачі не надали  суду ніяких доказів  недійсності  договору довічного утримання  за правовими підставами, зазначеними  у ЦК України, колегія суддів вважає, що  рішення суду  відповідає нормам матеріального і процесуального права.

               Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

                                                            У Х В А Л И Л А:

               Апеляційну  скаргу представника ОСОБА_2 і ОСОБА_3 відхилити.

                Рішення Алуштинського міського суду АРК від  03 червня 2010 року залишити без змін.

                Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути  оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

                Судді:

                               Берзіньш В.С.                       Шестакова Н.В.                     Куртлушаєв І.Д.