У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Шестакової Н.В.
суддів: Берзіньш В.С.
Кузнєцової О.О.
при секретарі Моногошевій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 по Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація №3 Ялтинської міської ради, треті особи Управління міського господарства Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, про усунення недоліків виконаної роботи, стягнення матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду АРК від 27 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 27 липня 2010 року у позові ОСОБА_2 по Комунального підприємства Ремонтно-експлуатаційна організація №3 Ялтинської міської ради, треті особи Управління міського господарства Ялтинської міської ради, Ялтинська міська рада, виконавчий комітет Ялтинської міської ради, про усунення недоліків виконаної роботи, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано те, що вона просила усунути недоліки виконаної роботи і не просила зробити капітальний ремонт крівлі; не надана оцінка показанням свідка, який підтвердив факт відсутності у будинку опалювання за виною відповідача; судом неправильно оцінений висновок наданої нею експертизи щодо розміру матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням меблів, приміщень квартири у результаті попадання осадків у її квартиру через крівлю будинку; також необгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши сторони та представника позивачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка просила провести капітальний ремонт крівлі, проведення якого не входить до компетенції відповідача; позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача провести ремонт опалювальної системи і стягнення матеріальної та моральної шкоди не доведені певними засобами доказування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Як свідчать матеріали справи, позивачка є власником квартири АДРЕСА_1; у зв’язку з протіканням осадків у квартири цього будинку позивачка та її сусіди зверталися до відповідача як балансоутримувача жилого будинку; ремонт крівлі жилого будинку проводився тричі, однак за ствердженням позивачки крівля не була відремонтована якісно, попадання осадків у квартиру продовжується, що суттєво впливає на умови проживання позивачки, її дітей, а також на стан приміщень і меблів у квартирі.
- 2 -
Обговорюючи доводи позивачки щодо необгрунтованості висновків суду щодо проведення капітального ремонту і відсутності вини відповідача, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачка просила зобов’язати відповідача усунути недоліки ремонтних робіт крівлі, хоча ця вимога стосується підрядних правовідносин, у яких позивачка з відповідачем не знаходилася; нею не заявлялися вимоги щодо проведення відповідачем ремонтних робіт як балансоутримувачем жилого будинку. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що позивачка чітко не визначилася з суб’єктом відповідальності, оскільки у заявах до відповідача вона просила зробити капітальний ремонт (а.с.18,19); у позовній заяві просила усунути недоліки проведеного раніше ремонту крівлі; в апеляційній скарзі зазначає, що просила тільки відремонтувати крівлю. Між тим, від чіткого визначення позовних вимог залежить визначення належного відповідача.
Згідно із Положенням управління міського господарства виконавчого комітету Ялтинської міської ради замовником робіт, зокрема, по капітальному ремонту житлового фонду виступає зазначене Управління.
За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові, враховуючи зміст заяв позивачки до КП РЕО №3.
За принципами змагальності та диспозитивності, встановленими ст.ст.10,11 ЦПК України, обов’язок доказування своїх позовних вимог або заперечень належить сторонам по справі; саме сторони визначають коло доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги або заперечення.
У сенсі зазначених правових положень саме позивачка повинна була довести належними до допустимими доказами відсутність у квартирі, власником якої вона є, опалювання, а також обсягу і вартості пошкоджень приміщень цієї квартири, меблів у квартирі у зв’язку з попаданням осадків у її квартиру через невідремонтовану крівлю.
Посилання позивачки на показання свідка як на доказ відсутності опалювання у жилому будинку не може розглядатися як надання допустимого доказу, оскільки наявність опалювання або його неякісність встановлюється документально з виконанням певної процедури і не може залежати від суб’єктивного відношення фізичної особи до показників опалювання. Позивачкою не спростовані офіційні дані КП РЕО №3 щодо відновлення 15 лютого 2010 року опалювання у квартирі.
Колегія суддів також вважає, що акти експертиз Торгово-промислової палати України, надані позивачкою як доказ спричинення матеріальної шкоди, не відповідають вимогам процесуального права, оскільки по суті є просто дослідженнями спеціаліста і не мають характеру судової експертизи, приймаючи до уваги, що їх проведення судом не призначалося, спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність, за своїм змістом і за суб’єктом проведення дослідження ці дослідження не відповідають змісту експертного висновку у сенсі Закону України «Про судову експертизу».
За роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України у п.17 постанови № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертиз. В інших випадках висновок експертизи розглядається як письмовий доказ. Якщо виникають сумніви стосовно цього письмового доказу, суд повинен роз’яснити особам, які беруть участь у справі, про їх право заявити клопотання про її призначення.
- 3 -
Позивачка та її представник не оспорювали, що суд першої інстанції пропонував їм призначення судової експертизи для дослідження обсягу та вартості матеріальної шкоди, однак вони відмовилися від проведення експертизи, вважаючи достатніми надані висновки експертизи.
На підставі наведеного, приймаючи до уваги недоведеність позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АРК від 27 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді:
Шестакова Н.В. Берзіньш В.С. Кузнєцова О.О.