АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Пономаренко А.В,
суддів: Дралла І.Г, Сокола В.С,
при секретарі: Комаренко М.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сімеїзської селищної ради, КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», третя особа Експериментальне відділення морського гідрофізичного інституту Національної Академії наук України про визнання права власності на побудови та гараж, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 9 липня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Сімеїзської селищної ради, КП «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», третя особа Експериментальне відділення морського гідрофізичного інституту Національної Академії наук України про визнання права власності на побудови та гараж.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 24 червня 2010 року позовна заява залишена без руху з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а саме не вказана ціна позову (данні про вартість з БТІ), до цього не сплачений судовий збір, не додане свідоцтво про право власності на спадщину.
Ухвалою Ялтинського міського суду АР Крим від 9 липня 2010 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу, у зв’язку з тим, що у встановлений судом строк він не усунув недоліки апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст..119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст..119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений строк недоліки, викладені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, не усунув.
З такими висновками суду не можна погодитись, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 24 червня 2010 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху. ОСОБА_2 надано строк для усунення недоліків позовної заяви до 8 липня 2010 року. Вказана ухвала надіслана на адресу позивача (а.с.17).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
З матеріалів справи вбачається, що при надісланні до суду позовної заяви позивачем було надано квитанції в оригіналі про сплату судового забору 100 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень.
Таким чином слід визнати, що при поданні позовної заяви ОСОБА_2 сплатив судовий збір і якщо на думку суду першої інстанції сплачений судовий збір не відповідає цині позову слід було виходити з положень ч.2 статті 80 ЦПК України та визначити ціну позову.
Стосовно вимоги суду щодо надання свідоцтва про право власності на спадщину, ця вимога не відповідає статті 119 ч.2 п.6 ЦПК України, згідно з якої позивач повинен в позовній заяві зазначити докази.
Не надання доказів може бути підставою для відмови в позові відповідно до правил цивільного-процесуального закону, а не для повернення позовної заяви як такої, що не подана.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про визнання позовної заяви неподаною та повернення її заявнику є помилковими, суперечать матеріалам справи і вимогам процесуального закону, у зв’язку з чим ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав ст..311 ч.1 п.4 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.. 303, 304, 307, 311, 313-315 України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Ялтинського міського суду АР Крим від 9 липня 2010 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Сокол В.С. Пономаренко А.В.