ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 листопада 2010 року < Час проголошення > № 2а-14553/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача –Ашмінець І.В.,
представника відповідача –Немчука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області (Новосанжарське) № 0000311501/0 від 09.04.10 р., № 0000311501/1 від 05.07.10 р., № 0000311501/2 від 27.07.10 р.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи тим, що відповідачем помилково зроблений висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки представник позивача вважає, що «плата за користування надрами»не є податковим зобов’язанням.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що позивач порушив терміни сплати узгодженого зобов’язання по платі за користування надрами загальнодержавного значення за 3 квартал 2008 р., тому застосування до позивача штрафних санкцій є такими, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:
Судом встановлено, що з 06.04.10 року Полтавською міжрайонною державною податкової інспекцією проведено невиїзну документальну перевірку Філії ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов’язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2008 року за наслідками якої 06.04.10 року складений акт.
На підставі акту перевірки № 12/15/00153100 від 06.04.10 року Полтавською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000311501/0 від 19.04.10 р., яким згідно п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державнми цільовими фондами»за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати плати за користування надрами в розмірі 118 940,85 грн. позивач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 20%, в сумі 23 788,17 грн.
З вищезазначеним податковим повідомленням –рішенням позивач не погодився та оскаржив в адміністративному порядку відповідно до п.5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
В зв’язку з адміністративним оскарженням податкового повідомленням рішення № 0000311501/0 відповідачем винесені податкові повідомлення –рішення №0000311501/1 від 05.07.10 р., № 0000311501/2 від 27.07.10 р.
Відповідно до положень ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування.
Згідно ст. 28 вищевказаного Кодексу користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору. Плата за користування надрами не звільняє користувачів від сплати інших обов'язкових платежів, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать рентні платежі.
В Методичних вказівках щодо складання рахунку розподілу первинного доходу, що затверджені наказом Держкомстату від 8 листопада 2004 р. N 609 міститься поняття “Рента за надра”- це доход від власності, який одержують власники надр від їх користувачів за право користування ділянкою надр у визначених межах протягом встановленого терміну.
Крім того, у даних Методичних вказівках зазначено, що рента за надра включає платежі юридичних осіб - суб'єктів господарювання до бюджету, одним з яких є: платежі за користування надрами.
Таким чином, враховуючи вище зазначене, рентні платежі включають в себе плату за користування надрами.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував щодо встановленої дати сплати вищезазначених платежів, тому кількість затриманих днів сплати визнана сторонами не оскаржувалась.
Статтею ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” визначено перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), зокрема до загальнодержавних належить збір за спеціальне використання природних ресурсів.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування”, порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів і державних цільових фондів визначається згідно з законами України.
Згідно з пунктами 15 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №264 платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Відповідно до п. 17 вищезазначеного Порядку платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби: - за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; - за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
В силу п. 18 даного Порядку платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.
Відповідно до п. 19 Порядку контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння платежів до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми збору в частині визначення обсягу (кількості) погашених або видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку залучають органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.
У преамбулі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Далі –Закону №2181-ІІІ) визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 названого Закону передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах, зокрема, при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 3.2, 4.4 та 4.5 “Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), у разі порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш", яке в той самий день передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції. У той же день таке повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків.
Таким чином, застосовуючи до позивача штрафні санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за користування надрами Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області діяла у межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений спеціальним законом з питань оподаткування.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог Дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії газопромислового управління «Пролтавагазвидобування»відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 04.11.10 р.
Суддя Аблов Є.В.
Суддя Є.В. Аблов