Лугинський районний суд Житомирської області
Справа № 2-А- 3183/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2010 року смт. Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області
в складі : головуючого – судді Бичківської К.Г.
при секретарі – Стужук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт. Лугини справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі про визнання дій протиправними та стягнення пенсії , передбаченої ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
В С Т А Н О В И В :
21.09.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача - управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі щодо відмови у перерахунку пенсії в розмірах, передбачених ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та проханням стягнути з відповідача на його користь недораховані державні пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, що передбачені ст. ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.2009 року по 31.08.2010 року, що становить 41435.05 грн.
Зазначені вимоги позивача обгрунтовуються посиланням на те, що він є інвалідом 2 групи 1-ї категорії. Інвалідність пов’язана з наслідками аварії на ЧАЕС.
Позивач стверджує, що статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ встановлено, що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач всупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій. Тому він звернувся до відповідача щодо проведення відповідного перерахунку зазначених пенсій, однак отримав відмову.
Ухвалою суду позов позивача в частині стягнення коштів, передбачених ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.2009 року по 20.03.2010 року залишений без розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився. Від нього надійшла заява у якій він просить справу розглядати без його участі; позовні вимоги підтримує.
Представник управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надіслав заперечення, у якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач являється потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що стверджується копією посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серія А № НОМЕР_1, виданого 04.03.1993 року Житомирською облдержадміністрацією та є інвалідом другої групи, захворювання якого пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС.
З 01 вересня 2009 року по 31 серпня 2010 року знаходився на обліку в УПФУ у Лугинському районі та отримував пенсію по інвалідності встановлену внаслідок загального захворювання інвалідам 2 групи по ЧАЕС та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії І.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому ніж 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Частиною п'ятою статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому відмова відповідача у перерахунку та виплаті пенсій є протиправною.
Посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» судом не беруться до уваги, оскільки положення даної постанови звужує обсяг, встановлених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” прав осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі п.15 даного Положення, у відповідності до якого створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі, яке і повинно здійснити перерахунок та виплату пенсій позивачу за період з 21.03.2010 року по 31.08.2010 року, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже так як суд не вправі здійснювати перерахунок пенсії, то суд вважає, що слід зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплату пенсій позивачу.
Керуючись ст. ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 5, 6, 9, 11, 71, 86, 161- 162, 183 -2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 50, 54, 70, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії відповідача - управління пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неправомірними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Лугинському районі провести нарахування та виплату ОСОБА_1 державну пенсію по ІІ групі інвалідності особі, віднесеній до категорії 1 та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров ' ю особі, віднесеній до категорії 1, передбачені ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з застосуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 21.03.2010 року по 31.08.2010 року .
В решті частини позову відмовити.
Виплати в межах суми стягнення за один місяць підлягають негайному виконанню.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного суду через Лугинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її апеляційного оскарження.
Суддя:
- Номер: б/н
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-3183/10
- Суд: Білопільський районний суд Сумської області
- Суддя: Бичківська Катерина Григорівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 14.03.2016
- Дата етапу: 14.03.2016