Справа № 2-2438/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

( заочне )

“26“ жовтня   2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Хом’як Антон Петрович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Любов Іванівна, П’ята Львівська державна нотаріальна контора, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання недійсним договору дарування, заповітів, визнання права на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах підопічних ОСОБА_2, ОСОБА_3 14.07.2010р. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними заповіту, вчиненого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 16.05.2002р. та посвідченого приватним нотаріусом Пилипенко Л.І., заповіту вчиненого ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 05.09.2006р. та посвідченого приватним нотаріусом Хом’яком А.П., визнання недійсним договору дарування 2/15 частин житлового будинку по АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 03.02.2009р. і посвідченого державним нотаріусом П’ятої Львівської держнотконтори, зі скасуванням державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на це майно. Просить також визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, а саме по 2/45 ідеальні частини будинку АДРЕСА_1 за кожним з відповідною реєстрацією права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що всі троє позивачів є спадкоємцями після смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вони прийняли частину спадщини. На іншу частину спадщини, а саме 2/15 частини будинку АДРЕСА_1 не змогли отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки зазначену частку будинку ОСОБА_9 подарував ОСОБА_6 В липні 2008р. спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 подав позов до ОСОБА_6 про визнання даного договору недійсним. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.02.2010р., яке набрало законної сили, цей договір визнано недійсним. Однак в подальшому з’ясувалося, що ОСОБА_6 03.02.2009р. подарував вказану частку будинку ОСОБА_4 Цей договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки на час його укладення ОСОБА_6 був незаконним власником майна та не мав права розпоряджатися ним.

Судовим рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.02.2010р. встановлено, що покійний ОСОБА_9 в період, що відноситься до часу складання оспорюваних заповітів страждав стійким хронічним психічним розладом у вигляді параноїчної шизофренії, приступоподібного прогредієнтного типу перебігу з дефектом в емоційно-вольовій та інтелектуально-мнестичній сферах і тому за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З врахуванням наведеного, у відповідності до ст.225 ЦК України, ці заповіти повинні бути визнані недійсними.

Оскільки позивачі є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_9 прийняли частину спадщини, то мають право на решту спадкового майна.

Вважають, що строк оскарження заповітів пропущений ними з поважних причин, оскільки тривав судовий розгляд справ за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні спірною часткою будинку та позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним. Лише судовим рішенням від 08.02.2010р. був встановлений факт, що на час складання оспорюваних заповітів ОСОБА_5 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

В судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_10, ОСОБА_11 позовні вимоги підтримали повністю, покликаючись на вказані у позовній заяві та встановлені в судовому засіданні обставини. Просять задовольнити позов.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованими листами з повідомленням про вручення. ОСОБА_5 подав заяву, в якій позов визнав, просить розглядати справу у його відсутності. Відомостей про причину неявки інших відповідачів немає. Суд, за згодою представників позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Брикса Р.З. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вважає, що вони відповідають інтересам недієздатних ОСОБА_2, ОСОБА_3

Третя особа 5-а Львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Хом’як Антон Петрович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Любов Іванівна направили на адресу суду листи з проханням розглядати справу у їх відсутності.

Представник Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» в судове засідання не з’явився. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позову з таких мотивів.

За ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ч.2ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочин.

ОСОБА_9 був власником 2/15 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 15.08.1975р.

Встановлено, що 16.05.2002р. ОСОБА_9 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті заповів 2/15 частини будинку по АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_5

Крім того, 05.09.2006р. ОСОБА_9 склав заповіт, за яким на випадок своєї смерті заповів все своє майно ОСОБА_6

02.10.2006р. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 уклали договір дарування, згідно якого ОСОБА_9 подарував належні йому на праві власності 2/15 частини будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_6, а останній прийняв їх у дар. Договір посвідчено державним нотаріусом П’ятої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_13 та зареєстровано за №1-1655.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після його смерті відкрилася спадщина.

Спадкоємцями першої черги є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнані судом недієздатними. ОСОБА_1 за рішенням суду призначений їх опікуном.

Третьою Львівською нотаріальною конторою 14.12.2007р. видано Свідоцтва про право на спадщину за законом на ім’я ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3.

Відповідач ОСОБА_6 подав у Третю Львівську нотаріальну контору заяву про те, що на спадщину за заповітом він не претендує, на оформлення своїх спадкових прав не претендує, звертатися в суд за продовженням терміну для прийняття спадщини також не буде.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 08.02.2010р. за №979/2010 по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 визнано недійсним договір дарування 2/15 частин будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 02.10.2006р. Рішення набрало законної сили.

При розгляді даної справи судом встановлено, що ОСОБА_9 рішенням психіатричної МСЕК №1 від 19.07.1994р. повторно був визнаний інвалідом 3-ої групи безтерміново. Також судом встановлено, що ОСОБА_9 з 1963р. перебував на диспансерному обліку у Львівському обласному психоневрологічному диспансері з приводу психічного захворювання. ОСОБА_9 з 1963р. по 2005р. 35 разів перебував на стаціонарному лікуванні у КЗ «Львівська обласна психіатрична лікарня». Останній раз знаходився на лікуванні з 16.11.2004р. по 04.01.2005р.

Відповідно до акту №128 заочної, посмертної судово-психіатричної експертизи від 16.02.2009р. ОСОБА_9 в період, що відноситься до часу складання заповітів 16.05.2002р., 05.09.2006р., а також договору дарування 02.10.2006р. страждав стійким хронічним психічним розладом у вигляді параноїчної шизофренії, приступоподібного прогредієнтного типу перебігу з дефектом в емоційно-вольовій та інтелектуально-мнестичній сферах і тому за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

    На підставі даних доказів суд робить висновок про те, що на час складання оспорюваних заповітів ОСОБА_9 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, у відповідності до ст.225 ЦК України, ці заповіти суд визнає недійсними.

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

За ст.317 ЦК України право володіння, користування та розпорядження майном належить його власнику.

Оскільки судовим рішенням від 08.02.2010р. визнано недійсним договір дарування 2/15 частин будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 02.10.2006р., то ОСОБА_6 не набув права власності на це майно і не мав права розпоряджатися ним.

Відтак договір дарування, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 03.02.2009р., суд також визнає недійсним зі скасуванням державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на це майно.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 права власності на частину спадкового майна, а саме 2/15 частини будинку АДРЕСА_1 з відповідною реєстрацією права власності Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки». При цьому суд виходить з того, що у зв’язку з визнанням недійсними договорів дарування 2/15 частин будинку АДРЕСА_1 від 02.09.2006р. та від 03.02.2010р. вказане майно повертається у власність ОСОБА_9 і включається до спадкової маси.

Позивачі, які уже оформили свої права на частину спадкового майна, не позбавлені можливості у встановленому для спадкування порядку оформити свої права на решту спадкового майна, а саме 2/15 частини будинку АДРЕСА_1.

    Суд вважає, що позивачі не пропустили позовну давність, оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

    Про наявність оспорюваних заповітів позивача стало відомо після подання 02.07.2007р. до Третьої Львівської нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та отримання нотаріусом відомостей про оспорювані заповіти в грудні 2007р.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

У зв’язку з частковим задоволенням позову з відповідачів в користь позивачів підлягають стягненню понесені позивачами витрати по 1/3 частині з кожного.

Заходи забезпечення позову слід скасувати.

Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,154,209,212,213,215,224,225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 16 травня 2002р. та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пилипенко Л.І. за №1635.

Визнати недійсним заповіт, вчинений ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 05 вересня 2006р. та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Хом’яком А.П. за №1934.

Визнати недійсним договір дарування частки будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 03 лютого 2009р. та посвідчений державним нотаріусом П’ятої Львівської державної нотаріальної контори за №1-84, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на 2/15 частки будинку АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 по 62грн. судових витрат в користь ОСОБА_1.

Скасувати заходи забезпечення позову у виді заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії по розпорядженню 2/15 частками будинку АДРЕСА_1, застосовані ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 26.08.2010р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СУДДЯ                         Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА