Справа № 2"а"-82/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі: головуючого судді Шембелян B.C., при секретарі Бітківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Святогорської міської ради Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказав наступне. 11.09.2007 року позивачкою було направлено заяву для розгляду на сесії Святогорської міської ради питання про виділення їй у власність з земель сільської ради земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, що підтверджується фіскальним чеком. На вказану заяву до цього часу на адресу позивачки не було направлено рішення. Просила зобов'язати Святогорську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Святогорської міської ради на підставі ст. 118 ЗК України, визнати незаконними бездіяльність голови Святогорської міської ради в частині відмови у розгляді заяви ОСОБА_1 і не винесення відповідного рішення. Пізніше позивачка уточнила позовні вимоги, просила додатково стягнути на її користь витрати на юридичну допомогу в розмірі 300 грн.
У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_3 уточнені позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні. Крім того, вказала, що позивач насправді просить визнати неправомірною бездіяльність Святогорської міської ради, (а не її голови) яка не розглянула заяву позивача на своїй сесії. Крім того, як зауважила представник, позивач до сьогоднішнього дня не отримала відповідь на її заяву. Вона вважає, що представник відповідача, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, не довів тих обставин, на які він посилається, оскільки відповідачем не представлені докази дійсності відправлення відповідачем за адресою позивача відповіді на її заяву (реєстру вихідної кореспонденції). Також вона вважала надану відповідь (в копії листа, яку представив відповідач) не вмотивованою. Наполягала на тому, що заяву позивача мало бути розглянуто в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України.
Представник відповідача Стуліков А.В. в судовому засіданні вимоги позову не визнав, вважаючи, що заява ОСОБА_1 була не конкретизована, оскільки заявник мала вказати місце розташування земельної ділянки, яку вона просить виділити під забудову та обслуговування житлового будинку на підставі відповідної інформації Славянського управління архітектури і містобудівництва в межах території, передбаченої генеральним планом міста Святогорська для житлової забудови. Тому через неконкретність заяви та недостатність наданих ОСОБА_1 матеріалів, Святогорська міська рада не мала правової можливості розглянути заяву ОСОБА_1 за суттю. За неповним пакетом документів відсутня можливість винести законне рішення як про задоволення заяви, так і про відмову в задоволенні. Для зменшення об'єму листування, у зв'язку з відсутністю на момент надходження заяви ОСОБА_1 вільних земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських споруд, Святогорський міський голова дав відповідь позивачці на її заяву в порядку, передбаченому ЗУ „Про звернення громадян".
Суд, дослідивши й оцінивши в сукупності докази у справі, приймає до уваги підстави вимог позивача і доводи заперечень представника відповідача та приходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача Святогорської міської ради з заявою від 11.09.2007 року, відповідно до копії якої (що знаходиться в матеріалах справи) просила, посилаючись на норми ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, надати їй безоплатно у власність земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. До заяви було додано копію паспорта заявника, довідку про ідентифікаційний номер, довідку з управління земельних ресурсів. Як пояснила представник відповідача, остання довідка була надана Управлінням земельних ресурсів Луганської міської ради заявнику, на підтвердження того, що в її власності немає інших земельних ділянок.
Згідно зі ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", а також ст. 19 Закону України „Про самоврядування", виключно до компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться питання регулювання земельних відносин та здійснення землевпорядкування на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст.22 Закону України „Про землевпорядкування", підставою проведення землевпорядкування є рішення органу місцевого самоврядування.
Згідно з ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Позивачем, дійсно не вказано в заяві, які саме підстави безоплатного отримання земельної ділянки вона має на увазі, а також яку саме земельну, з яких земельних фондів вона має намір отримати.
Згідно з ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Така заява, відповідно до п.2 ст.118 Земельного кодексу України, розглядається протягом місячного строку за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, до яких відноситься приватизація земельних ділянок.
Однак, представник позивача пояснила, що їй відомо, що позивач на момент звернення з заявою до відповідача не мала в користуванні земельних ділянок в межах території громади, самоврядування в якій здійснюється Святогорською міською радою.
Тому суд не знаходить підстав для зобов'язання відповідача розглянути її заяву в порядку, передбаченому ст. 118 Земельного кодексу України. В задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
За таких обставин, на думку суду, вищезазначена заява позивача в тому вигляді, з якому позивач надіслала її відповідачу (не вказано в заяві, які саме підстави безоплатного отримання земельної ділянки вона має на увазі, а також яку саме земельну, з яких земельних фондів вона має намір отримати), підлягає розгляду в порядку, передбаченому Законом України „Про звернення громадян".
Відповідно до ст.20 Закону України „Про звернення громадян", звернення розглядаються та вирішуються в строк не більш одного місяця з дня їх надходження.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому, суд вважає слушними доводи представника позивача про те, що сторона відповідача не довела тих обставин, що звернення позивача було своєчасно розглянуто, і своєчасно їй дійсно було надіслана відповідь за її заявою, оскільки відповідачем не представлені докази відправлення відповідачем за адресою позивача відповіді на її заяву (реєстру вихідної кореспонденції).
Також суд вважає слушною думку представника відповідача, що відповідь, яка міститься в копії листа позивачу (що представив відповідач) не є вмотивованою. Позивачці не було, роз'яснено, чому Святогорська міська рада вала неможливим розглянути заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України.
За таких обставин, суд вважає необхідним зобов'язати Святогорську міську раду Донецької області належним чином у встановлені законом строки в межах передбачених законом повноважень розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2007 року та надати вмотивовану відповідь.
Що стосується вимог позивача про стягнення на її користь витрат на юридичну допомогу в розмірі 300 гривень, суд вважає слушною думку представника відповідача, що ці витрати не підтверджені належними доказами, оскільки зазначену суму ОСОБА_1 перерахувала на користь ВАТ «Донбасснетепродукт» як оплату юридичних послуг за договором № 5 від 20.02.2008 року, а суду була представлена копія договору №5а.
Відповідно до наданої суду копії договору №5а від 20.02.2008 року ВАТ «Донбасснетепродукт» надає позивачу юридичні послуги, що полягають в складанні та направленні до суду позовного матеріалу, а також представлення її інтересів в суді. Однак на момент укладання вказаного договору позивач вже звернулася до суду з позовом - ще 04.12.2007 року, а її інтереси весь час протягом розгляду справи представляли фізичні особи за довіреністю позивача, що видані нею особисто, а не ВАТ «Донбасснетепродукт» на виконання умов вказаного договору.
За таких обставин в задоволенні цих вимог також слід відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 17, 94, 159, ч.3 ст. 160, ст. 163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Святогорської міської ради Донецької області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.09.2009 року.
Зобов'язати Святогорську міську раду Донецької області належним чином у встановлені законом строки в межах передбачених законом повноважень розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2009 року та надати мотивовану відповідь.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.