Справа № 2-1666/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
22 січня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді Шембелян B.C., при секретарі Бітківській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдано дорожньо-транспортною пригодою,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася із вказаним позовом, зазначивши, що 25 травня 2008 року приблизно об 11 годині по вулиці Оборонній в м. Луганську, в районі магазину «За рулем», сталася дорожно-транспортна пригода за участі автомобілю «Опель Вектра» державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивачки, який належить їй на праві приватної власності, та автомобілю ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 за довіреністю. Дорожньо-транспортна пригода трапилася з вини водія ОСОБА_2 Внаслідок вказаного ДТП був пошкоджений автомобіль позивачки та зазнала тілесних ушкоджень дитина позивачки - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Матеріальна шкода, що завдана позивачці, складає 25 000 гривень 00 копійок, та позивачка також зазначає, що їй було заподіяно також моральної шкоди у розмірі 7 000 гривень. У добровільному порядку відповідач шкоду позивачці не відшкодував, тому вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, та просить постановити рішення у справі, яким стягнути з відповідача на її користь спричинену їй матеріальну та моральну шкоду.
В судовому засіданні представник позивача надав суду висновок експерту № 2/145-08 від 28.05.2008 року, згідно якого матеріальна шкода, що завдана позивачці пошкодженням автомобілю становить 25 644 гривні 00 копійок, а також уточнив позовні вимоги, зазначивши, що 23.07.2008 року позивачці МТСБУ було виплачено суму в розмірі 19 307 гривень 06 копійок, як вид страхової виплати за ушкодження автомобілю внаслідок ДТП, тому просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в розмірі 6 336 гривень 94 копійки та суму моральної шкоди в розмірі 7 000 гривень 00 копійок. В подальшому розгляд справи просив проводити за його відсутності.
Відповідач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, також не заперечував проти своєї вини в ДТП. Просив суд надати строк для примирення, після спливу якого в останні судові засідання не з'являвся, причин відсутності суду не пояснив, про дату розгляду справи неодноразово повідомлявся судом.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають ті обставини, які не визнаються сторонами.
В судовому засіданні відповідач не оспорював обставин дорожньо-транспортної пригоди, які викладені в позові, а також своєї вини в заподіянні майнової шкоди автомобілю позивачки. Так само, йому було відомо, що вказану шкоду позивачці було частково відшкодовано МТСБУ і виплачено суму в розмірі 19 307 гривень 06 копійок, як вид страхової виплати, за ушкодження автомобілю, внаслідок ДТП, оскільки на момент ДТП автомобіль, яким керував відповідач, не було застраховано. Протягом судового засідання відповідач оспорював суму відшкодування майнової та моральної шкоди, однак потім визнав уточнені позовні вимоги щодо розміру
відшкодування майнової шкоди, просив надати час для примирення, проти чого не заперечував представник позивача. Таким чином, на думку суду, доказуванню підлягають лише обставини заподіяння та розмір відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що 25 травня 2008 року об 11 годині по вулиці Оборонній в м. Луганську, в районі магазину «За рулем», сталася дорожно-транспортна пригода за участі автомобілю «Опель Вектра» державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивачки, який належить їй на праві приватної власності, та автомобілю ВАЗ 2107, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2 за довіреністю. Внаслідок вказаного ДТП був пошкоджений автомобіль позивачки.
Зазначені обставини підтверджені не оспорюються відповідачем та підтверджені письмовими доказами, що надані стороною позивача: довідкою про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 23), правовстановчими документами на автомобілі сторін (а.с.13, 16-18).
Дорожньо-транспортна пригода трапилася з вини водія ОСОБА_2 через недотримання ним безпечної швидкості при русі, внаслідок вказаного ДТП був пошкоджений автомобіль позивачки, що не оспорюється відповідачем та підтверджується копією довідки з ВДАІ м. Луганська при УДАІ УМВС України в Луганській області та висновком №2/145-08 автотоварознавчого дослідження, що є в матеріалах справи.
Часткове відшкодування майнової шкоди позивачці МТСБУ підтверджено витягом з карткового розрахунку позивача, що є в матеріалах справи.
Оскільки відповідачем були визнані уточнені позовні вимоги в частині розміру відшкодування майнової шкоди в сумі 6 336 гривень 94 копійки, то в цій частині, суд вважає, позов підлягає задоволенню.
Що стосується вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної ДТП, яку позивач пов'язує з тим, що в наслідок ДТП зазнала тілесних ушкоджень дитина позивачки -син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який тривалий час знаходився на лікуванні в обласній дитячій лікарні, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаних вимог, оскільки зазначені обставини не підтверджені позивачем шляхом надання відповідних доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов*язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об*єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Питання про покладення судових витрат, підлягає розгляду в порядку ст.. 88 ЦПК України, так: у відповідності до п. а ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», у справах про вирішення спору щодо матеріальної шкоди сума судового збору становить 1% від суми позову, тобто 63 гривні 36 копійок, які суд покладає на відповідача. Оскільки позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 17 гривень, тому з відповідача на її користь підлягає стягненню ця сума, а решта: 46 гривень 36 копійок в доход держави.
Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при вирішенні справ щодо матеріальної шкоди, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21. 12.2005 року № 1258 "Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів", становить 30 гривень 00 копійок, сплату якої суд також покладає на відповідача.. Позивачкою при подачі позову до суду було сплачено 7 гривень 50 копійок, тому суд вважає необхідним стягнути цю суму витрат на користь позивача, а решту: 22 гривні 50 копійок - в доход держави.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215, 224-253 ЦПК України, ст.1166, ч. 1 ст. 1167, ч. 1, 2, ст. 1187 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що завдано дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 6336 гривень 94 копійки, судовий збір в сумі 17 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 гривень 50 копійок, а всього стягнути 6361 /шість тисяч триста шістдесят одна/ гривня 44 копійки.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 46 гривень 36 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 22 гривні 50 копійок, а всього 68 /шістдесят вісім/ гривень 86 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.