Справа №2-358/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року Ленінський районний суд М.Луганська в складі: головуючого судді Шембелян B.C., при секретарі Бітківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луганську цивільну справу за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги з безробіття,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Луганської області звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне. 26.01.2007 року ОСОБА_3 звернулася до Луганського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. У зв'язку з відсутністю підходящої роботи 02.02.2007 року їй було надано статус безробітної. В заяві від 02.02.2007 року ОСОБА_3 вказала, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. Однак, на момент надання статусу безробітної відповідачка не пройшла передбачену законодавством процедуру припинення підприємницької діяльності та не була позбавлена статусу підприємця. Таким чином, відповідачка на момент надання статусу безробітної відносилась до зайнятого населення та не мала права взагалі бути зареєстрованою в центрі зайнятості, як безробітна та отримувати матеріальну допомогу. За весь період перебування ОСОБА_3 на обліку в центрі зайнятості вона отримала допомогу з безробіття в сумі 2627,35 грн. Просив стягнути цю суму з відповідачки на користь Луганського міського центру зайнятості. Пізніше позивач уточнив свої вимоги, зазначивши, що сума позовних вимог в розмірі 2627,35 грн. була вказана помилково, просив стягнути суму в розмірі 2661 грн. 03 коп.

Представник прокуратури Луганської області та представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення.

Представник третьої особи в справі Управління державної реєстрації та державного реєстру Луганської міської ради пояснила, що, оскільки відповідач ОСОБА_3 до цього часу ще не пройшла процедуру припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що передбачена ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», вона на цей час продовжує бути підприємцем, знаходиться у стадії припинення статусу підприємця, однак не позбавлена ще його.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши й оцінивши докази в справі в їхній сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Луганським міським центром зайнятості встановлено порушення громадянкою ОСОБА_3 вимог ст. 1 Закону України „Про зайнятість населення", згідно з якою безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Оскільки, 26.01.2007 року ОСОБА_3 звернулася до Луганського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, у зв'язку з відсутністю підходящої роботи 02.02.2007 року їй було надано статус безробітної. В заяві від 02.02.2007 року ОСОБА_3 вказала, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, і на підставі цього була прийнята на облік як безробітна. За період перебування ОСОБА_3 на обліку в центрі зайнятості вона отримала допомогу з безробіття в розмірі 2661 грн. 03 коп. Вказані факти не оспорюють ся стороною відповідача та підтверджені наданими суду доказами.

Однак, на думку суду, на час подання заяви відповідач не була позбавлена статусу підприємця, оскільки не пройшла передбачену законодавством процедуру припинення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України „Про зайнятість населення", зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

У відповідності до п.б ч.3 ст.1 Закону України „Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Згідно з вимогами ч.5 ст.49 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, здійснюється за процедурами, встановленими даним Законом.

Частиною 3 статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено. Що особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ч.1 ст.47 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"Для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа- підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

- заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем;

- документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Відомості про надання відповідних документів відповідачем та внесення вищевказаного запису в єдиному державному реєстрі в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, на момент надання статусу безробітної відповідачка не пройшла передбачену законодавством процедуру припинення підприємницької діяльності, не була позбавлена статусу підприємця і безпідставно отримувала грошову допомогу з безробіття.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути відповідачки на користь Луганського міського центру зайнятості суму отриманою неї грошової допомоги з безробіття в розмірі 2661 гривню 03 копійки як завдані ним збитки та судові витрати на користь держави.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215,218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України, ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ЗУ „Про зайнятість населення", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Луганського міського центру зайнятості у відшкодування збитків суму 2661 гривню 03 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави судові витрати, а саме: 51 гривню судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Луганській області через Ленінський місцевий суд м. Луганську протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.