АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-3718/2010р. Головуючий в І інстанції Дюдюн О.В.
Категорія 57 Доповідач: Пузанова Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця «29» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Пузанової Л.В.
Воронцової Л.П.
при секретарі: Дибі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 08 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначала, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни і має право на відповідні державні соціальні гарантії.
Посилаючись на те, що стаття 6 зазначеного вище Закону дає їй право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області їй не нараховує, а також на те, що про порушення своїх прав довідалась у 2008 році з преси, ОСОБА_2 просила поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн. та зобов’язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену щомісячну соціальну допомогу, як дитині війни, починаючи з 1 січня 2008 року, судові витрати покласти на відповідача.
Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 08 липня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено, поновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області провести підвищення пенсії ОСОБА_2 за 2006-2008 роки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 гривень.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з норм Конституції України, як акта прямої дії, та не прийняв до уваги норми ст.110 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та підпункт 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Проте до такого висновку суд прийшов допустивши порушення норм матеріального права.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким визначено статус дитини війни.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, згідно з п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2006 рік, а законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено п.17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а новою редакцією ст.110 цього Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися, отже пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджені не були.
Таким чином, у 2006 році у відповідача не було правових підстав проводити виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому у задоволенні в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.
Згідно з п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року таке зупинення визнано неконституційним.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.6 цього Закону викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (відповідно до п.20 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначена надбавка становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року зміни, внесені підпунктом 2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, а також визначену у Конституції України дію нормативно-правових актів у часі, колегія суддів приходить до висновку, що у 2007 році у період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року та у 2008 році – з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року положення ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції 2004 року не діяли, а отже право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ним, діти війни мають з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на зміни, внесені до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що призвело до неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог.
За таких обставин постанова суду підлягає скасуванню в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області провести підвищення пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції 2004 року) за 2006 рік, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року з ухваленням в цій частині нового рішення, про відмову у задоволенні відповідних вимог позивача.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни колегія суддів до уваги не приймає, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду України для виконання покладених на нього обов’язків виходять за межі заявлених вимог. Також не приймаються до уваги доводи апелянта щодо можливого нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки суд не приймав рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 08 липня 2009 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі Херсонської області провести підвищення пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції 2004 року) за 2006 рік, з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року, з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у цій частині відмовити.
В решті частині зазначену постанову суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: