Судове рішення #12035462

Справа №22ц-7539, 2010р.                               Головуючий в 1-й інстанції

                                             Кузьміна О.І.

Категорія:   24                                  Доповідач – Пузанова Л.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року листопада місяця “09” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

                                        Головуючого  Пузанової Л.В.

                                                      Суддів:  Закарян К.Г., Фурман Т.Г.                  

                                        при секретарі    Третьяковій І.В.,  

                                 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої від імені ОСОБА_3,   на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 вересня 2010 року в справі за позовом житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району м. Херсона до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги та за зустрічним  позовом ОСОБА_3 до житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району м. Херсона про здійснення перерахунку та стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2007 року ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з оплати за надані житлово-комунальні послуги, зазначаючи, що він надає житлово-комунальні послуги мешканцям житлового будинку АДРЕСА_1, в якому розташована квартира відповідача.

Посилаючись на те, що відповідач не оплачує отримані послуги, позивач з врахуванням подальших змін та уточнень заявлених вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість в сумі 1 647грн. 28коп.

В липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона, і посилаючись на неналежне виконання  надавачем послуг своїх обов’язків, просив суд зобов’язати відповідача за зустрічним позовом здійснити перерахунок нарахувань по квартплаті за період з 2004-2009рр., а також стягнути на його користь 805грн., витрачених на ремонт стояків внутрішньо-будинкової системи холодного водозабезпечення.

Справа розглядалася судами двічі.

Останнім рішенням суду від 27 вересня 2010 року постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона 1 647грн. 28коп. в рахунок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2002р. по 01.04.2009р. включно.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона про здійснення перерахунку по квартплаті та стягнення грошових коштів відмовлено.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51грн. та на користь ТУ ДСА України в Херсонській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діюча від імені ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати, в задоволенні первісно заявлених позовних вимог ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона відмовити, а зустрічний позов задовольнити, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи та суперечать вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема щодо необхідності укладення договору, який між сторонами відсутній, а також положенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій від 17.05.2005 року та Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій щодо обов’язків ЖЕК №1 по утриманню внутрішньо-будинкових інженерних мереж.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона її доводи не визнав, рішення суду просив залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого у спірний період був ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона  /а.с.95-97,275-281/.

Житлово-експлуатаційна контора №1 здійснювала функції з утримання переданого на баланс жилого будинку та управляла ним, надаючи житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за переліком та відповідно до розміру плати, затверджених та встановлених рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 09.07.2004р. №237, від 15.08.2006р. №373, від 24.11.2006р. №536, від 16.09.2008р. №486.

У спірний період житлового-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території надавалися усім мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1, що розташована в цьому будинку.

З 01 червня 2002 року плату за отримані житлово-комунальні послуги на рахунок позивача за первісним позовом відповідач не вносив /а.с.103/. В обґрунтування правомірності таких дій  посилається на відсутність письмово укладеного з ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона договору, а також на якість та кількість наданих послуг.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування  приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

За чинним в Україні законодавством виконання цього обов’язку власника житла здійснюється шляхом укладення (в даному випадку) з балансоутримувачем  будинку відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов’язкову письмову форму цього правочину, яка, як встановив суд першої інстанції, в спірних правовідносинах не додержана.

Однак відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків встановлених законом, а за змістом Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про житлово-комунальні послуги» обов’язок  по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг покладений як на виконавця цих послуг, так і на споживача, в тому числі, власника житла.

Враховуючи, що факт надання послуг по утриманню будинку та прибуткової території по АДРЕСА_1, в якому розташована квартира відповідача, позивачем за первісним позовом доведений, а ОСОБА_3 надані житлово-комунальні послуги отримував і приймав на тих умовах на яких вони надавалися ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона протягом тривалого часу і не вчиняв передбачених законом дій для укладення договору у письмовій формі, або з іншим надавачем житлово-комунальних послуг, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що відповідач за первісним позовом зобов’язаний сплатити на користь позивача за первісним позовом заборгованість, пов’язану з утримання будинку і прибудинкової території.

При цьому, при визначенні розміру заборгованості суд перевірив заперечення та доводи ОСОБА_3 і його представника щодо невідповідності об’єму наданих послуг переліку визначених органом місцевого самоврядування обов’язкових послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також щодо якості цих послуг та встановив, що у спірний період ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона зменшував плату залежно від порушення ним періодичності проведення необхідних робіт та невиконання певних видів робіт, про що видавалися відповідні накази /а.с.106-116,118,122,164-165,176-186,188-190 та ін./.

Доказів про те, що перерахунок плати повинен проводитися у більшому розмірі, ніж це зроблено ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона щодо ОСОБА_3 суду, в тому числі, апеляційному, не надано, а тому колегія суддів не вбачає передбачених законом підстав для скасування або зміни рішення суду у наведеній частині позовних вимог.

Разом з тим, на думку колегії суддів, суд необґрунтовано не застосував до спірних правовідносин позовну давність, хоча про це фактично заявив сам позивач за первісним позовом, обмеживши витребувану  ним суму строком позовної  давності, який щодо стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відповідно до вимог ст.71 ЦК УРСР 1963 року, ст.257, п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року сплинув у грудні 2004 року.

Факти, які б свідчили  про визнання ОСОБА_3 боргу за межами строку позовної давності (до грудня 2004 року), враховуючи, що його зобов’язання перед позивачем за первісним позовом носять щомісячний характер, судами не встановлені і позивачем не доведені, а тому посилання представника ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона на переривання перебігу позовної давності безпідставні.

Зважаючи на наведене та те, що позивач за первісним позовом на поважність причин пропуску позовної давності не посилався і такі причини не наводив, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги підлягає зміні із зменшенням розміру стягнутих на користь ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона грошових коштів із 1 647грн. 28коп. до 1 484грн. 56коп. (1 647грн. 28коп. – 162грн. 72коп., нарахованих за період з 01.06.2002 року по 03.12.2004 року).

Що ж стосується висновків суду щодо заявлених ОСОБА_3 зустрічних позовних вимог про стягнення з ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона понесених ним витрат на заміну стояків внутрішньо-будинкової системи холодного водозабезпечення, то колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність передбачених ст.ст.1166,1167,1209,1211 ЦК України, на які послався позивач за зустрічним позовом в обґрунтування цих вимог, підстав для задоволення позову, оскільки необхідні умови для цього судом не встановлені.

Так, наполягаючи на тому, що зазначені вище витрати є заподіяною ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона шкодою, позивач за зустрічним позовом не надав суду належних доказів протиправних дій (бездіяльності) житлово-експлуатаційного органу щодо обслуговування внутрішньої системи холодного водозабезпечення в межах покладених на нього, як на управителя чи балансоутримувача обов’язків, існування причинного зв’язку між витратами позивача за зустрічним позовом і протиправною поведінкою відповідача та наявність його вини у заподіяній ОСОБА_3 шкоді.

Встановлення зазначених фактів є обов’язковим для покладення на особу відповідальності за заподіяну шкоду із заявлених ОСОБА_3 підстав - ст.ст.1166,1167 ЦК України.

Дія ж ст.ст.1209,1211 ЦК України, на думку колегії суддів, на спірні правовідносини не поширюється, оскільки вона  регулює правовідносини, що виникають щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) – конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків, а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

В даному ж випадку йдеться про відшкодування витрат, понесених власником квартири в зв’язку з виконанням ремонтних робіт в квартирі чи в житловому будинку, в якому ця квартира розташована, які, як він вважає, повинна виконувати житлово-експлуатаційна організація як виконавець житлово-комунальних послуг.

Діюче в Україні законодавство, зокрема Закон «Про житлово-комунальні послуги» не містить норми, яка б регулювала порушене ОСОБА_3 питання, тому, на думку колегії суддів, до відносин, що склалися між сторонами, слід застосувати за встановленим ст.8 ЦК України правилом аналогії закону ст.176 ЖК України, на яку, як на підставу позову позивач за зустрічним позовом не посилався і обставини, передбачені цією нормою права для захисту порушених прав та інтересів, не доводив і такі судом першої інстанції не досліджувалися і не встановлювалися.

Відповідно до вимог ст.303 ЦПК України не можуть такі обставини встановлюватися і судом апеляційної інстанції, що не позбавляє позивачів за зустрічним позовом звернутися до суду за захистом прав та інтересів з інших, передбачених законом підстав.

Таким чином, колегія суддів приходить  до висновку, що в решті частині рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду у наведеній частині не спростовують, підлягають відхиленню із зазначених вище підстав.

    На підставі викладеного, ст.71 ЦК УРСР 1963 року, ст.257, п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої від імені ОСОБА_3, частково задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 27 вересня 2010 року частково змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_3 на користь ЖЕК №1 Суворовського району м. Херсона в рахунок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги грошових коштів з 1 647грн. 28коп. до 1 484грн. 56коп. (однієї тисячі чотирьохсот восьмидесяти чотирьох гривень 56коп.).

В решті частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:  підпис

Судді: два підписи

Копія вірна:              

Суддя                                                                       Л.В.Пузанова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація