АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц- 12009/ 2010р. Головуючий по 1-й інстанції: Кузіна Ж.В.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року жовтня місяця 18 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючої судді : Обідіної О.І.
Суддів: Карнаух П.М., Дорош А.І.
При секретарі : Киві А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м.Полтави від 13 серпня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини, про визнання недійсним заповіту, про визнання права власності та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Київського районного суду м.Полтави від 13 серпня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку достатнього для прийняття спадщини, про визнання недійсним заповіту, про визнання права власності та зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким надати йому додатковий строк для прийняття спадщини згідно до заповіту від 16.07.2007 року, від умерлої ОСОБА_4
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
З матеріалів справи вбачається, що 16 липня 2007 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповідала із належного їй майна – швейну машину «Подольську» ОСОБА_5, а інше належне їй майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось – ОСОБА_2 при цьому покладено на нього зобов’язання сплатити ОСОБА_3 20 000грн.
По справі встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з заявою про прийняття спадщини до другої нотаріальної контори м.Полтави 02 липня 2008 року з пропуском строку встановленого законодавством.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 знав, що ОСОБА_4 після виписки з нейрохірургічного відділення Полтавської обласної лікарні переїжджає до відповідача ОСОБА_3 в м. Глобино, оскільки після операції потребує сторонньої допомоги та бачився з ОСОБА_4 22 листопада 2007 року.
Положенням ч.1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до аб.6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності судом першої інстанції того факту, що позивач ОСОБА_2 знав про дату смерті спадкодавця ОСОБА_4 в період перебігу строку прийняття спадщини не ґрунтується на законі, оскільки цивільно-процесуальний кодекс передбачає обов’язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, посилання апелянта на те, що заяви в нотаріальну контору про відмову в прийнятті спадщині ним не надавалось не може бути підставою для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що позивачем ОСОБА_2 не надано суду доказів, які б вказували причини чи він за станом здоров’я, чи у зв’язку з іншими поважними причинами, що пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами не міг скористався правом та звернутися до нотаріальної контори в строк передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України.
Оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 13 серпня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий : /підпис/
Судді : /підпис/
КОПІЯ
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області /підпис/ П.М. Карнаух