АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-2771 /2010 рік Головуючий по 1-й інстанції:
Кривчун Т.О.
Суддя-доповідач: Карнаух П.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 28 дня м.Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Карнауха П.М.
Суддів: Обідіної О.І., Дорош А.І.,
при секретарі : Киві А.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області
на постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області, третя особа – Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити дії.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Апеляційного суду, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку державної та додаткової пенсії у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 21 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду другої групи ОСОБА_3 – неправомірними.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі полтавської області провести перерахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності зі статтями 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, та виплатити недоплачену суму державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 21 липня 2009 року по 31 грудня 209 року учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інваліду другої групи ОСОБА_3.
Вирішено питання про судові витрати.
З постановою суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати дану постанову, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального права, а саме: ч. 1 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно якої пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи що настала внаслідок каліцтва чи захворювання можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 – 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством, нормам Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також вказував на те, що порядок обчислення даної пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим, у даному випадку, норми закону не є нормами прямої дії, оскільки вони не встановлюють механізм реалізації даного права. Прохав прийняти по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами, за адміністративними позовами, у яких апеляційні та касаційні скарги чи подання, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів в адміністративних справах, передбачених пунктом 3 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, і за якими провадження не відкрито, розгляд проводиться у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і не заперечується сторонами, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, посвідченням серії НОМЕР_2 та довідкою МСЕ № 0023768, у зв’язку з чим має право на пенсію відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача ОСОБА_3 права на отримання, а у відповідача обов'язку по здійсненню позивачу виплати пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 45 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 54 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 2 групі інвалідності – 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме: особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам 2 групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому з цього дня діяли норми ст.ст. 50, 54 вказаного закону, якими встановлено, що розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи, що за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта ( закону ), який би визначав або встановлював інший розмір, немає, тому, правомірним вважає колегія суддів і застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень даної статті.
За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що розмір пенсії позивачу повинен виплачуватись, не відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв’язання пов’язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
В свою чергу, встановлені КМУ порядок розрахунку пенсій та розміри щорічної допомоги на оздоровлення, не відповідають їх розмірам, що встановлені спеціальним Законом, і, з урахуванням того, що Постанови КМУ є підзаконними нормативно-правовими актами, останні не підлягають застосуванню у разі виникнення колії між ними та нормами Закону.
На підставі наведеного, колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.303,п.1 ч.1 ст.307,ст.ст.308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гребінківському районі Полтавської області - відхилити.
Постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 25 січня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України .
Головуючий суддя: /підпис/
Судді /підпис/
КОПІЯ
ВІРНО: Суддя апеляційного суду
Полтавської області ____________ П.М. Карнаух