АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 720/2010 Головуючий по 1 інстанції
категорія ч. 2 ст. 121 КК Задорожній В.П.
України Доповідач в апеляційній інстанції
Гончарук І.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
Головуючого - судді ГОНЧАРУКА І.М. ,
суддів ПОЄДИНКА І.А., ПАЛЬОННОГО В.С.,
за участю прокурора ЛЄНКОВОЇ Н.Д.,
засудженого ОСОБА_3,
адвоката – засудженого ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальну справу за апеляціями адвоката засудженого ОСОБА_3 – ОСОБА_4, прокурора, який брав участь у суді першої інстанції ОСОБА_5, на вирок Драбівського районного суду від 24.09.2010 року, яким,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні якого перебуває неповнолітня дитина, раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі. Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 визначено з – 14 червня 2010 року, міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню – тримання під вартою, вирішена доля речових доказів, відповідно до вимог ст. 81 КПК України, -
встановила:
Згідно вироку, ОСОБА_3, 13 червня 2010 року, близько 08 години в АДРЕСА_2, в житловому будинку ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, діючи умисно, з метою спричинити тілесні ушкодження, наніс численні удари руками та ногами в область черевної порожнини, грудної клітки, обличчя та інші ділянки тіла ОСОБА_8, який лежав на підлозі, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у виді: закритої травми органів черевної порожнини з пошкодженням великого сальника, брижі поперечно - ободової кишки, жирової капсули підшлункової залози, що супроводжувались внутрішньою кровотечею, синців і саден обличчя, саден обох ліктів, синців грудної клітини, обох плечей, лівого ліктя, які згідно висновку судово - медичної експертизи № 142/16 від 29 липня 2010 року носять ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеня у зв’язку з небезпекою для життя, від чого й настала смерть потерпілого.
В своїй апеляції адвокат засудженого, посилаючись на допущену судом першої інстанції однобічність та неповноту судового слідства, а також невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, пропонує перекваліфікувати дії засудженого на ст. 124 КК України та постановити новий вирок з призначенням покарання не пов’язаного з позбавленням волі.
Прокурор, який брав участь у суді першої інстанції в своїй апеляції не заперечуючи доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_3 злочину. Не взято до уваги невизнання ОСОБА_3 своєї вини та неодноразову зміну показів в ході досудового та судового слідства по справі. Намагання підсудного у такий спосіб чинити перешкоду у встановленні істини у справі та ухилитися від покарання. З цих підстав на думку прокурора вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину внаслідок м’якості, а тому пропонує постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у виді 8 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення адвоката засудженого, який повністю підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_3, який солідарний зі своїм адвокатом і вважає, що його дії судом першої інстанції кваліфіковані неправильно, а тому апеляція адвоката підлягає до задоволення, а його дії перекваліфікації, прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції в повному обсязі та просить її задоволити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Так, висновок суду, щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_3 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть потерпілого при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав правильну і належну оцінку. Доводи адвоката, щодо нанесення ОСОБА_3 ударів потерпілому ОСОБА_8 з метою самооборони, спростовуються показами свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що вона бачила, як засуджений схилявся над потерпілим і наніс йому удар кулаком в обличчя, після чого потерпілий упав з стільця головою до дверей. Після цього засуджений ще наносив удари руками по тулубу потерпілого коли той лежав на землі після яких потерпілий почав хрипіти і розкинув руки. Також після нанесення ударів руками, лежачому потерпілому, ОСОБА_3 наніс йому ще 2-3 удари ногами по тулубу, коли останній лежав. На її спроби завадити нанесенню ударів потерпілому засуджений не реагував, і після її зауважень, ще наніс 2-3 удари по тулубу потерпілого в положення коли потерпілий лежав. Наявність у засудженого тілесних ушкоджень та отримання їх 13.07.2010 року в ході слухання справи свого об’єктивного підтвердження не знайшли, оскільки свідок ОСОБА_9, під час її допиту показала, що чула звук ляпаса після чого засуджений почав наносити удари потерпілому. За наведених обставин, підстав кваліфікації дій засудженого за ст. 124 КК України колегія суддів не вбачає.
Щодо апеляції прокурора колегія суддів зазначає наступне, що при призначенні засудженому покарання судом, суворо дотримано положення ст. 65 КК України, і достатньо повно враховано характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, особу засудженого, його характеризуючі дані, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляції адвоката засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_4, прокурора, який брав участь у суді першої інстанції - залишити без задоволення.
Вирок Драбівського районного суду Черкаської області від 24.09.2010 року, відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України - без змін.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя підпис І.М. Гончарук