Справа №2-2294-1/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року місто Київ
Солом’янський районний суд міста Києва під головуванням судді Мельника В.В. при секретарі Глушко В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом’янської районної у місті Києві ради, третя особа Головне управління юстиції міста Києва, про виділення частки із майна, що є у спільній сумісній власності та визнання права власності на майно,
в с т а н о в и в :
У травні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила виділити у її власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, визнати за нею як спадкоємицею п’ятої черги за законом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р., право власності на все спадкове майно, в тому числі на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2003 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано у спільну сумісну власність спірну квартиру, а отже ОСОБА_1 як співвласнику належить Ѕ частина цієї квартири.
Зазначала, що після смерті її двоюрідного брата – ОСОБА_2 співвласника спірної квартири, відкрилася спадщина на належну йому частину цієї квартири, а оскільки спадкоємців перших чотирьох черг немає, вона як двоюрідна сестра померлого ОСОБА_2 є спадкоємицею п’ятої черги за законом.
Також зазначала, що вона зверталася до відповідної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було їй відмовлено, у зв’язку з тим, що частка ОСОБА_2 у спільній частковій власності на квартиру не була виділена.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила про задоволення позову.
У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили про його задоволення.
Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання не з’явилися, надавши суду заяви, в яких просили справу розглядати у їх відсутності.
Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що свідчить укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу зазначеної квартири від 12.12.2003 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С., реєстрованого у реєстрі за №3712.
Зазначений факт підтверджується і даними інформаційної довідки №38462 (И-2010) від 23.09.2010 р. Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, з якої вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно ч. 2 ст. 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки із майна, що є у спiльнiй сумiснiй власності, вважається, що частки кожного iз спiввласникiв у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю мiж ними, законом або рішенням суду.
Як вбачається з договору-купівлі продажу квартири від 20.12.2003 р. покупці, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2, купили спірну квартиру у спільну сумісну власність, даним договором не визначено розміри часток співвласників, а отже частки кожного із співвласників є рівними, тобто кожному належить по Ѕ частині квартири.
Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 03.04.2009 року (актовий запис №6449), після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 11.02.2010 р. встановлено факт того, що ОСОБА_1 – позивач у справі, є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_2
Відповідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановленi судовим рiшенням у цивiльнiй, господарськiй або адмiнiстративнiй справi, що набрало законної сили, не доказуються при розглядi iнших справ, у яких беруть участь тi самi особи або особа, щодо якої встановлено цi обставини.
Згідно ч. 1 ст. 1265 Цивільного кодексу України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають iншi родичi спадкодавця до шостого ступеня спорiднення включно, причому родичi ближчого ступеня спорiднення усувають вiд права спадкування родичiв подальшого ступеня спорiднення.
Таким чином, ОСОБА_1 як двоюрідна сестра ОСОБА_2 є спадкоємцем п’ятої черги.
Згідно рішення Солом’янського районного суду міста Києва від 11.02.2010 р., з дослідженої спадкової справи №353 під час розгляду справи, спадкоємців перших чотирьох черг немає, а отже ОСОБА_1 має право на спадкування за законом як спадкоємець п’ятої черги.
Згідно вимог ст. 214 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 1216-1221, 1258, 1265 Цивільного кодексу України, ст. ст. 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 у власність Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу квартири від 12.12.2003 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С., реєстрованого у реєстрі за №3712.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.12.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савенком В.С., реєстрованого у реєстрі за №3712.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мельник В.В.