Справа №2-673/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

4 листопада  2010 року

    Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Царюк Л.М., при секретарі Бітюковій С.В.,

за участю: позивачки - ОСОБА_1,

                 представника позивача - ОСОБА_2,

                 представника відповідача –Ковальова К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ»  про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

                                     В С Т А Н О В И В:

8 червня 2010 року  позивачка  ОСОБА_1  звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ»  про зобов’язання відповідача видати  трудову книжку, стягнення заробітної плати за період  з січня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 16800 грн., середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у сумі 2400 грн. та моральної шкоду в сумі 3000 грн.

    В судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги  та просила  зобов’язати відповідача видати  трудову книжку, стягнути заборгованість по заробітній платі  за період з січня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 16800 грн.,  середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 7200 грн. та  моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн. Суду пояснила, що  з травня 2007 року  працювала у відповідача на посаді заступника директора з маркетингу. 6 квітня 2010 року за домовленістю з керівництвом вона подала заяву про надання їй відпустки з 6 квітня 2010 року по 23 квітня 2010 року з наступним звільненням за власним бажанням. 14 квітня 2010 року вона  подала заяву з проханням про видачу їй трудової книжки на що їй було відмовлено та  заявлено, що трудову книжку віддадуть тільки тоді, коли вона поставить свій підпис у відомостях видачі  заробітної плати, яку вона не отримувала протягом 14 місяців, а саме  з 1 січня 2009 року по лютий 2010 року.  На цю пропозицію  вона відповіла відмовою.  23 квітня 2010 року в день звільнення вона прийшла на підприємство з метою отримання трудової книжки та розрахунку по заробітній платі,  але їй в цьому було відмовлено.

 В зв’язку з невидачею їй трудової книжки та розрахунку вона не має можливості працевлаштуватися на роботу, залишилася без джерел на існування, повинна витрачати час та гроші на судовий спір та правову допомогу адвоката, тому вважає що з відповідача необхідно стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 3000 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

    Представник позивачки  підтримав позовні вимоги позивачки в повному обсязі та просив їх задовольнити, підтвердив обставини,  на які посилається позивачка.

      Представник відповідача  позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив, що з 1 травня 2007 року по 23 квітня 2010 року  позивачка працювала у  товаристві з обмеженою відповідальністю «РАНГ» на посаді   на посаді заступника директора з маркетингу. В квітні 2010 року позивачка  подала заяву про надання їй відпустки з послідуючим звільненням. На підставі вказаної заяви був виданий наказ про її звільнення, позивачка була ознайомлена з цим наказом, але відмовилася ставити свій підпис про ознайомлення з наказом. Остаточний розрахунок  по заробітній платі був проведений 23 квітня 2010 року про що свідчить її підпис у відомості.  Крім того,  ОСОБА_1 попросила бухгалтера ОСОБА_4 надати їй трудову книжку нібито щоби зробити ксерокопію, остання самовільно видала їй трудову книжку, але ОСОБА_1 не повернула трудову книжку, а також  відмовилася поставити свій підпис у книзі обліку трудових книжок про те, що вона її отримала.  Заробітна плату у товаристві своєчасно нараховується та без затримок виплачується кожному працівнику, у тому числі й ОСОБА_1 Позивачка звернулася до суду з позовом, стверджуючи, що нібито їй не виплачувалася заробітна плата, оскільки  дізналася, що бухгалтер ОСОБА_4 загубила відомості про сплату заробітної плати. В зв’язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

    Свідки  ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є працівниками  ТОВ «Ранг» та безпосередньо мають відношення до нарахування та виплати заробітної плати, підтвердили в судовому засіданні, що заробітна плата позивачці  виплачувалася та нараховувалася в повному обсязі, заборгованості по заробітній платі та розрахункам після звільнення позивачка немає. Також підтвердили той факт, що позивачка до свого остаточного звільнення брала трудову книжку у ОСОБА_4 та не повернула її.  

    Відповідно до заяв ОСОБА_1, вона зверталася з заявами про надання відпустки з 09.04.10р. по 23.04.10р. з послідуючим звільненням за власним бажанням, з заявою про видачу трудової книжки та проведенням повного розрахунку по заробітній платі (а.с.12-14).

    Як вбачається з  відповідей територіальної державної інспекції праці у Миколаївській області та департаменту праці та соціального захисту населення, на звернення ОСОБА_1 були проведені перевірки додержання законодавства про працю товариством з обмеженою відповідальністю «РАНГ». За результатами перевірки  не було встановлено фактів не виплати заробітної плати (а.с.17-18).

    Згідно табелів обліку використання робочого часу в період з січня 2009 року по березень 2010 року, ОСОБА_1  працювала у  товаристві з обмеженою відповідальністю «РАНГ» на посаді    заступника директора з маркетингу (а.с.51-96).

Згідно постанови дільничного інспектора міліції   Заводського РВ ММУ України в Миколаївській області від 18.04.10р. встановлено, що в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_4 щодо пропажі бухгалтерських документів, в т.ч. й відомостей про виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Ранг»,  на підставі ст.6 п.2 КПК України, відмовлено та рекомендовано для відновлення бухгалтерських документів звертатися за місцем їх видачі (а.с.97, 112).

    Як вбачається з наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» від 20.04.10р. у зв’язку зі зникненням бухгалтерських документів за період з 2006 по 2010 роки головному бухгалтеру ОСОБА_9  і бухгалтеру – касиру ОСОБА_4 оголошена догана (а.с.98).

 З даних  акту   розслідування по факту зникнення трудової книжки ОСОБА_1 від 15.04.10р.,   доповідної і пояснення ОСОБА_4 від 14.04.10р., вбачається, що  14 квітня 2010 року ОСОБА_1 попросила останню видати їй трудову книжку вироблення ксерокопій, але позивачка не повернула трудову книжку та відмовилася поставити свій підпис у книзі обліку трудових книжок про те, що вона її отримала (а.с.100-102).  

Як вбачається  з копій платіжних відомостей за період з січня 2009 року по грудень 2009 року та з січня 2010 року по квітень 2010 року, які  зберігалися на комп ’ ютерних носіях та були  поновлені у зв’язку з втратою оригіналів,   та довідки товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ»,  ОСОБА_1 за вказані періоди була нарахована та  виплачена заробітна плата (а.с.114-121, 122-145).

    Даними книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» встановлено, що ОСОБА_1 14.04.10р. була видана трудова книжка, від підпису остання відмовилася (а.с.146-148).

    Згідно акту перевірки № 14-01-079/0257 від 27.05.10р. проведений державним інспектором праці у Миколаївській області щодо додержання законодавства про працю товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» не було встановлено  порушень про які повідомляла позивачка (а.с.159-162).

На підставі наказу № 57-01/05-07 К від 01.05.07р. ОСОБА_1 була прийнята на роботу  до відповідача на посаду заступника генерального директора з маркетингу та згідно наказу № 20-23/04-10 К від 23.04.10р. звільнена за власним бажанням на  підставі п.1ст.38 КЗпП України (а.с. 164-165).

    На підставі викладених доказів судом встановлено, що між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки     позивачка ОСОБА_1 з 01.05.07р  займала на ТОВ «Ранг» посаду заступника генерального директора з маркетингу з оплатою праці відповідно до посадового окладу, а  23.04.10р. звільнена з цієї посади  за власним бажанням. Заробітна плата на підприємстві виплачувалася один раз на місяць 10 числа.  З наданих відповідачем доказів заборгованість по заробітній платі  товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ» перед позивачкою за період з січня 2009 року по лютий 2010 року відсутня. 23 квітня 2010 року відповідачем був проведений остаточний розрахунок по заробітній платі перед позивачкою.  Трудова книжку на ТОВ «Ранг» відсутня з поміткою у журналі, що 14.04.10р. книжка отримана позивачкою, але від підпису остання відмовилася.

          Стаття 21 Закону України «Про оплату праці» передбачає, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

         Згідно положень ст.. 24 зазначеного закону та  ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні, в строки, що встановлені в колективному договорі.  Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

          На підставі положень  ст.ст. 116,117  КЗпП України при звільненні  працівника виплата всіх сум проводиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред ’ явлення вимоги про розрахунок.   В разі невиплати з вини відповідача належних звільненому працівникові сум, підприємство, установа, організація повинні  виплатити працівникові  його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          З огляду на викладене, суд приходе  до висновку, що в судовому засіданні не доведено  фактів порушення з боку відповідача трудових  прав позивачки на  оплату праці за період з січня 2009 року по лютий 2010 року, на виплату всіх сум при звільнення та отримання трудової книжки, а відтак, на думку суду,  позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню в повному обсязі.    

            Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАНГ»  про зобов’язання відповідача видати  трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі  за період з січня 2009 року по лютий 2010 року в розмірі 16800 грн. та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 7200 грн., моральної шкоди в розмірі 3000 грн., а також витрат на правову допомогу у сумі 1500 грн. – відмовити.

      Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                      Л.М. Царюк