Судове рішення #12045877

Справа №2-3880/010

       

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 листопада 2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.

при секретарі                                                Бондаренко Г.Я.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом   Державного підприємства  «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Черкаська» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

               Позивач звернувся до суду  з даним позовом 27 жовтня 2010 року, посилаючись на ту обставину, що  відповідачка ОСОБА_1 працювала на ВП ш. «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» з 24.05.1998 року по 31.08.2008 року, в тому числі з 04.10.2006 року по дату звільнення на посаді  заступника директора з господарських та соціальних питань з повною матеріальною відповідальністю. На момент звільнення з посади у неї у підзвіті значилось 7 одиниць транспортного засобу, які були списані та підлягали здачі на металобрухт у кількості 37,694 тн лом чорних металів та 230 кг – лом кольорового металу. Проте на дату звільнення з роботи зазначений металолом здано не було і не було передано іншій підзвітній особі, у зв ` язку з тим, що  відповідачка обіцяла самостійно здати металобрухт. Проте, за період по вересень 2009 року нею було здано всього 15,572 тн чорного металу та 15 кг лому кольорового металу. Станом на 18.10.2010 року у підзвіті у відповідачки залишилося 22,122 тн лому чорних металів на суму 15119,20 грн. та лом кольорових металів вагою 215  кг на суму 1112, 88 грн.. Тим самим, позивачу заподіяно матеріальну шкоду на суму 16232,08  грн., яку позивач просив стягнути з відповідачки.

                    В судовому засіданні представник позивача просить стягнути з відповідачки  суму шкоди .

                  Відповідачка позов не визнала, суду пояснила, що при звільненні її  з роботи позивачем не було своєчасно утворено комісію для передачі нею матеріальних цінностей іншій особі, товаро-матеріальні цінності залишилися без нагляду, акт прийому передачі товаро-матеріальних цінностей за її участю не складався, про те, що утворилася недостача, їй стало відомо лише з позовної заяви, раніше позивач жодних претензій до неї не пред ` являв.

   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд  вважає, що позовні вимоги  не підлягають задоволенню  з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідачка працювала у позивача на посаді заступника директора з господарських та соціальних питань з повною матеріальною відповідальністю з  04.10.2006 року по день звільнення 31.08.2008 року. . У відповідності зі ст.134 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність за заподіяну з їх вини шкоду у випадках, коли між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей.

Проте, відповідно до ч.3  ст.233 КЗпП України  для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питанням стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Відповідачка була звільнена з роботи у позивача   31.08.2008 року. Недостачу товаро-матеріальних цінностей, які знаходилися у підзвіті ОСОБА_1,  було встановлено актом прийому – передачі від 25.06.2009 року товаро-матеріальних цінностей  з підзвіту ОСОБА_1 в підзвіт ОСОБА_2. Саме з цього часу слід обчислювати строк звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної позивачу. Проте, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 27.10.2010 року. Оскільки позивачем пропущено передбачений законом строк звернення до суду,  в позові необхідно відмовити.

                 

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 134,   231, 233  КЗпП України, ст.ст.  10, 60, 212,214  ЦПК України,  суд  

ВИРІШИВ :

    В позові Державного підприємства  «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Черкаська» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди відмовити за пропуском строку звернення до суду.

   

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу   протягом  десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   

    Суддя                                                         Кобзій Т.І.

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація