Справа № 2-1641/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня  2010 року               Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі головуючого судді             Мамчина П.І.

при секретарі                       Колотило А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа  ВГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області про визнання особи втративши право користування житлом,  -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, третя особа ВГІРФО Шевченківського РВ УМВС України в Чернівецькій області в якій просить визнати відповідача втратившим право користування житловим приміщенням та зняти його з реєстрації.

В позовній заяві вказує, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 25 квітня 1995року № 14491, яке видано згідно із розпорядженням представництва Фонду державного майна України за реєстровим номером 14038.

У приміщенні за адресою - АДРЕСА_1 крім нього, як власника, зареєстровані наступні особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Однак фактично за вказаною адресою відповідач - ОСОБА_2 не проживає з 2008 року, що підтверджується актом КЖРЕП № 14 від 25 березня 2010 року.

За період з 2004 року (час реєстрації) і по теперішній час відповідач за вказаною адресою не проживає, а мешкає у своїх родичів за адресою АДРЕСА_3.

Враховуючи що більшість комунальних послуг та витрат по утриманню квартири сплачується виходячи з кількості зареєстрованих осіб, він несе зайві витрати за відсутніх осіб.

Просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав, підтвердив обставини викладені в заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. Від нього до суду не поступило заяв чи клопотань про відкладення чи зупинення справи, тому суд вважає, що справу можна розглянути в його відсутності.

Згідно ст. 224 ЦПК України якщо відповідача було належним чином повідомлено і який не з’явився в судове засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає  задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності. В даній квартирі зареєстрований ОСОБА_2, який з 2008 року не проживає в спірній квартирі, він добровільно залишив квартиру, забрав свої речі, відповідач не оплачує комунальні платежі, всі обов’язки по оплаті квартирних витрат виконує позивач самостійно. Зазначені факти підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до вимог ст. 163 Житлового Кодексу України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, встановлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої статті 71 ЖК України. Законом передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, а понад шість місяців зберігається лише у конкретних обставинах.

Однак вище визначені Законом обставини, коли при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення понад шість місяців у даному випадку відсутні.

При цьому, як передбачено ст.ст. 71 -72 Житлового кодексу України, якщо відсутність особи в тому числі і члена сім'ї без поважних причин перевищує шість місяців, то наймач вправі пред'явити позов до суду про визнання члена сім'ї таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, і суд за наявності таких підстав приймає рішення про визнання такої особи втратившою право на користування житловим приміщенням.

Згідно ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Статтею 319 ч. 1 ЦК України  визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачає, з няття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом  семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за  новим  місцем  проживання  особи,   остаточного  рішення  суду (про  позбавлення  права  власності  на  житлове  приміщення  або  права  користування   житловим   приміщенням,   визнання  особи  безвісно  відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені норми закону та встановлені по справі обставини,  суд приходить до висновку, що про необхідність визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 391, 319, 321 ЦК України, ст..ст.. 71, 72, 163 ЖК України, , ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  таким, що втратив право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Суддя