Справа  № 2-а-136/2010 року                                                                                   Копія

                                       П О С Т А Н О В А

                                          ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

01 жовтня   2010  року                 Щорський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді                      Шаповал З.О.

при секретарі-                                                Скорій Л.О.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі про зобов’язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок щомісячної державної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2006  року по день розгляду судом справи.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилалася на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05. 2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Однак відповідач, в порушення вимог ст. ст. 22, 92 Конституції України, не здійснили нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.  

В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином,   надав до суду заперечення, якими просить відмовити в задоволенні позовних вимог .  

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних в ній доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивачки є Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області  належним відповідачем по даній справі.

  Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України  щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй виплати з 01.01.2006 року по серпень 2010 року щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то  суддя вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

 Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» були внесені зміни та призупинено дію окремих статей України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту".

Проте рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп/2007  дані положення закону визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни  (крім  тих,  на  яких  поширюється  дія  Закону України "Про  статус  ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту")  до  пенсії  або  щомісячного  довічного грошового  утримання  чи   державної   соціальної   допомоги,   що виплачується  замість  пенсії,  виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства,  рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що в періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року УПФУ в Щорському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до ухвалень зазначених  рішень Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням  п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року та з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року задоволенню не підлягають.

  Рішенням Конституційного суду від 9 вересня 2010 року  визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року. З рішення Конституційного суду від 9 вересня 2010 року   слідує, що  Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року №1691-VI звужено раніше встановлені законом процесуальні права і гарантії особи, а механізм судового захисту став менш доступним громадянам.  Усі публічно-правові спори, у яких хоча б однією зі сторін є суб»єкт владних повноважень, належить до адміністративної юрисдикції і за компетенцією мають бути розглянуті адміністративними судами.  Це стосується також підсудності спорів, пов»язаних із соціальними виплатами, у яких за позовом фізичної особи відповідачем є суб»єкт владних повноважень. Тому   категорія справ пов»язаних з соціальними виплатами після  ухвалення Конституційним Судом України рішення підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

 Оскільки позивач  порушив справу в суді  по нормам цивільно-процесуального кодексу, коли категорія справ пов»язаних із соціальними виплатами розглядалась в порядку цивільного судочинства і діяв строк позовної давності три роки,  тобто ще до  9 вересня 2010 року прийняття рішення  Конституційним Судом України,  то в разі застосуванням позовної давності 6 місяців відповідно до норм кодексу адміністративного судочинства буде порушено право громадян на судовий захист. Окрім цього, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов»язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, тому суд приходить до висновку, що позивачу слід поновити строк для звернення до суду за захистом порушеного права в межах трьох річного строку позовної давності.

Доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,   ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                      П О С ТА Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Щорському районі Чернігівської області про зобов’язання провести перерахунок щомісячної соціальної допомоги як дитині війни задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року.

В частині вимог про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та проведення відповідних виплат за періоди з 01  січня 2006 р. по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 8 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. та витрати пов’язані з отриманням юридичної допомоги в розмірі 100 грн.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя- З.О. Шаповал

З оригіналом згідно.

Суддя Щорського районного суду                                                 З.О. Шаповал