Справа № 1 -27/2007 p.

 

ВИРОК

Іменем    України

17 квітня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                                                Сливи Ю.М.,

при секретарі                                               Брайченко О.О.

з участю прокурора                                     Круль Н.Л..,

захисників                                                    ОСОБА_6., ОСОБА_7

законного представника підсудного         ОСОБА_1.

потерпілих                                                   ОСОБА_3., ОСОБА_4.

представника потерпілого                          ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Ірпінь, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -

встановив:

04 червня 2006 року близько 00.15 годин неповнолітній ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився поблизу торгового кіоску «Зупинка», розташованого по вул. Дзержинського, 2-а в м. Ірпінь Київської області. Там, в ході раптово виниклої сварки, у нього склалися особисті неприязні стосунки з ОСОБА_2. Переслідуючи свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство та усвідомлюючи свої злочинні дії, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків направлених на позбавлення життя ОСОБА_2., ОСОБА_1. дістав револьвер «ME 38 Pocket - 4R», серійний номер 008329, та з відстані не більше 30 см, умисно зробив два прицільних постріли в область розташування особливо важливих органів ОСОБА_2., а саме передню-ліву частину грудної клітини і живота. Від отриманих тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, потерпілий ОСОБА_2. помер о 1 годині 25 хвилин в реанімаційному відділенні Ірпінської міської лікарні в Київській області.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину визнав частково та показав, що починаючи з 8-го класу він постійно проживав з бабусею у м. Ірпіні за вказаною адресою. У той же час він займався боксом у спортивній школі, приймав участь у змаганнях, у тому числі і в обласних, де займав 3-е місце. 23.05.2006 року його бабуся пішла з життя через самогубство шляхом повішання. Він перший побачив це, і з дядьком знімав її. Після цього він не міг проживати у її будинку та переїхав до свого дядька. Через кілька днів після смерті бабусі він взяв у дядька гроші на придбання джинсів та поїхав на ринок «Петрівку». Там незнайомець запропонував йому придбати за 500 гривень пістолет. При цьому пояснив, що у кулях знаходиться зжате повітря, і окремого дозволу на носіння він не потребує. Заздалегідь придбання пістолету він не планував, однак на пропозицію погодився, можливо для психологічної підтримки після смерті бабусі. Це був пневматичний револьвер, з 9-ма 4 мм набоями. На його погляд, набій був із свинцю, а гільза жовтого кольору. 03.06.2006 року він разом з дядьком готувались до поминок бабусі. Після цього він зустрівся з друзями та вирішили поїхати до кінотеатру. При цьому з собою в рюкзак він поклав вказаний пістолет, оскільки хотів показати друзям. Приїхавши туди, вони зрозуміли, що вже раніше дивились фільм який там йшов, а тому пішли в кафе «Гетьман», де в цей час відпочивали знайомі. Там, він придбав сік для себе і своєї дівчини та приєднався до інших. Алкогольних напоїв він не вживав. Там же, близько 23.00 години, він переклав пістолет з рюкзака до задньої кишені брюк, оскільки, хотів показати його друзям, однак зробити це забув. Близько 23.30 години на їх прохання за ними на автомобілі заїхали знайомі та розвезли всіх по домівках. При цьому сидіти в автомобілі йому було зручно, оскільки пістолет невеликий, а сидіння в автомобілі були м'які. Він, ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. вийшли біля кіоску у м. Ірпіні. Там вони випили кави та вирішили

 

розійтись по домівках. На вулиці у цей час йшов невеликий дощ. Коли вони проходили повз бесідку, розташовану в лісопосадці, почули, що їх хтось кличе. Зупинившись, вони зрозуміли, що від них вимагають підійти до бесідок. Коли вони підійшли то побачили компанію із 4-х чоловік, які знаходились у нетверезому стані. ОСОБА_9. запитав, що вони хочуть, але у відповідь вони почули образи зі сторони дівчини ОСОБА_12При цьому на свою адресу він почув образи від чоловіка, який сидів за ОСОБА_12ОСОБА_9. попросив залишити їх у спокої, а він вирішив розвернутись і мовчки піти. Коли вони направились додому, з лівої сторони тієї ж бесідки вискочив чоловік та почав вимагати, щоб він підійшов. Рухаючись спиною вперед у напрямку лісосмуги, він запитав, що той хоче. Однак чоловік, вживаючи нецензурну лайку, почав бігти на нього. Коли він відійшов близько 5 метрів, той його наздогнав та штовхнув рукою у груди. Він впав, швидко підвівся та почав знову рухатись спиною вперед. Чоловік у цей час продовжував ображати та звати його до себе. Відійшовши на кілька метрів, він згадав, що у задній кишені його джинсів лежить пістолет. Діставши його, він сказав щоб чоловік не підходив, однак про наявність пістолету нічого не говорив, та вистрілив у напрямку ніг того. Це він зробив, оскільки думав, що останній злякається і дозволить йому піти. При цьому він знав, що даний пістолет є пневматичним, продається без дозволу і ним не можна спричинити тяжких тілесних ушкоджень. Однак чоловік навпаки розпалився, прискорив крок і ще раз штовхнув його у груди. Він відбіг далі та побачив, що чоловік замахується на нього пляшкою. Злякавшись ще більше, він почав кричати, щоб той залишив його і він піде далі, однак чоловік продовжував рух. На вулиці було темно, а тому не цілячись, він ще двічі вистрілив у напрямку чоловіка. Відстань від нього до чоловіка була близько 1,5 метра. Незважаючи на це, той продовжував рухатись, але трохи повільніше. Зрозумівши, що постріли чоловіка не зупиняють, він розвернувся та побіг у лісопосадку. При цьому, в лісі він хотів викинути гільзи і випадково висипав всі набої, також він це зробив, оскільки був злий із-за того, що з допомогою тих набоїв він не зміг зупинити чоловіка. Перебігши одну лісопосадку та іншу, він зупинився у лісі, зорієнтувався де знаходиться, і пішов у напрямку будинку свого товариша ОСОБА_13., оскільки мав намір заночувати у нього. До ОСОБА_13. він прийшов близько 01.00 години ночі та відразу ліг спати. Зранку близько 06.00 години ОСОБА_13 розбудив його і вони пішли гуляти до річки. Біля 11.30 години, оскільки батарея його телефону розрядилась, на телефон ОСОБА_13. зателефонувала його матір та повідомила, що його розшукує міліція за вбивство людини. Після того як він прийшов до неї, вони зв'язались з дядьком та адвокатом, дочекались їх і поїхали у міліцію. Стверджує, що у нього не було умислу на вбивство, що він не хотів настання таких наслідків, просить пробачення у потерпілих, вказує, що він має намір працювати та відшкодовувати заподіяну потерпілим шкоду.

Окрім часткового визнання своєї вини самим підсудним його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:

- показами представника потерпілого ОСОБА_5., який у судовому засіданні показав, що ні він, ні його довірителі безпосередніми свідками подій не були, а тому обставин справи повідомити не можуть. Вважають, що розслідування проведено повно і всебічно, дії підсудного кваліфіковано правильно. Підтримують заявлений цивільний позов, який складається з матеріальної шкоди в розмірі 9101,51 гривень та моральної - в сумі 100 000 гривень. Матеріальна шкода складається з витрат на поховання, поминальний обід та установку пам'ятника. Всі витрати підтверджені відповідними квитанціями. При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, просить врахувати, що від злочину загинув ОСОБА_2., а життя є найбільшою цінністю, і відновити його ні в якому випадку неможливо. З ним у рідних пов'язувалося плани щодо створення та розвитку нової родини, виховання онуків, однак внаслідок злочину все це стало неможливо. Загиблий проживав з батьками, і його інтереси, були пов'язані з родиною. Відсутність сина батьки відчувають кожного дня, і це завдає їм значної моральної шкоди і страждань. Кожного разу коли вони йдуть по вулиці і бачать маленьких дітей вони думають, що це могли бути їх онуки, і це завдає їм ще однієї болі, оскільки через злочин вони позбавлені цієї радості. Визначаючи розмір моральної шкоди довірителі виходили не з того, що втрачене життя, яке не має ціни і встановити її неможливо, ні в грошовому вигляді, ні в будь-якому іншому, а з того, що реально може відшкодувати підсудний із практики розгляду подібних справ. Просив задоволити позов;

-          показами потерпілого ОСОБА_3., який у судовому засіданні повністю підтримав

пояснення свого представника та пояснив, що його загиблий син ОСОБА_2. працював

сварщиком на будівельній фірмі у м. Києві та проживав разом з ними. При цьому допомагав

утримувати квартиру. Разом з ним проживала ОСОБА_12., з якою син хотів одружитися;

 

· показами потерпілого ОСОБА_4., який у судовому засіданні показав, що близько 2-ї години ночі 04.06.2006 p. їм зателефонував ОСОБА_14і повідомив, що брат у реанімації. Він сказав про це батькам і вони поїхали у лікарню. Там їм повідомили, що брат помер;

· показами свідка ОСОБА_12., яка у судовому засіданні показала, що вона проживала з загиблим ОСОБА_2. 04.06.2006 року близько 24.00 годин вона разом з ОСОБА_2., ОСОБА_15та ОСОБА_14сиділи в бесідці, пили сік, каву та розмовляли між собою. На столі також стояла маленька 0,37 мл пляшка горілки, яку раніше вживали ОСОБА_2 з ОСОБА_16., котрий на той час відійшов від них. Повз них проходила компанія хлопців, які через декілька секунд повернулись та почали з'ясовувати чи кликали вони їх. При цьому хлопці були в стані алкогольного сп'яніння та агресивно налаштовані. Вони відповідали що їх не кликали, однак у відповідь почули нецензурні висловлювання на підвищених тонах. Вона хотіла привстати і в цей час ОСОБА_9. замахнувся на неї. Вона ухилилась, а тому той промахнувся. ОСОБА_2 встав за запитав, на кого той замахнувся. Почалася сварка і ОСОБА_2 вийшов з бесідки. При цьому в руках у нього нічого не було. Вона пішла за ним. ОСОБА_2 почав пояснювати хлопцям, що їх ніхто не кликав, однак у відповідь була лише нецензурна лайка. На вулиці моросив дощ, було темно, але вона добре бачила ОСОБА_1., його обличчя та одежу. Вона також просила хлопців заспокоїтись, однак у відповідь без будь-якого попередження ОСОБА_1вистрілив. Земля попала їй в рот та обличчя. Злякавшись за ОСОБА_2. вона закрила його собою, ставши обличчям до ОСОБА_2. та спиною до ОСОБА_1. У цей час біля її голови пролунав другий постріл, і ОСОБА_2 відкинув її у бік. Після цього ОСОБА_1безперервно почав стріляти в ОСОБА_2. ОСОБА_2 пройшов кілька метрів та впав обличчям до землі, а ОСОБА_1., разом з усією своєю компанією, почав тікати. Вона почала кричати, звати на допомогу, і підійшло двоє чоловік. Викликавши швидку допомогу, вона побігла за підсудним. Коли вона добігла до 9-ти поверхового будинку втікач зник з її пОСОБА_43 зору. Вона забігла до себе додому, розбудила матір, викликала міліцію та повернулась до ОСОБА_2. До них на автомобілі під'їхав ОСОБА_18і вони завезли ОСОБА_2. в лікарню;

- показами свідка ОСОБА_17., який у судовому засіданні показав, що у червні 2006 року за домовленістю з ОСОБА_2., він зайшов до нього додому та вони пішли на пеньки відпочивати і пити пиво. Пізніше до них приєдналися дівчата та ОСОБА_16. За пропозицією ОСОБА_16вони придбали маленьку пляшку горілки та продовжили відпочинок. Горілку вживав ОСОБА_16та ОСОБА_2 Потім ОСОБА_16ідійшов, на вулиці почався дощ і вони перейшли в бесідку. Близько 24.00 години до них підійшла група хлопців з 4-5 осіб та почала з'ясовувати чи до них вони звертались. Вони відповідали, що не до них та просили ідти далі, однак їх не слухали. Вони намагались не вступати в суперечку, розмовляючи тільки між собою, однак хлопці не відходили та агресивно до них ставились. Оскільки він знав ОСОБА_9., то запропонував тому відійти поговорити. Відійшовши в бік, він пояснював ОСОБА_9., що вони до них не звертались, і той погодився, сказавши, що все гаразд. Тоді ж він бачив як з бесідки вийшов ОСОБА_2, щоб поспілкуватись з хлопцями. У його діях ніякої агресії не було і в руках він нічого не тримав. Коли розмова з ОСОБА_9вже закінчувалась, він почув крик ОСОБА_12. Обернувшись, побачив, що біля ОСОБА_12а землі лежить ОСОБА_2 Підбігши до них, він побачив, що двоє незнайомих хлопців допомагали перевернути ОСОБА_2. на бік. Вони ж підняли футболку ОСОБА_2. і він побачив у області живота невеликий отвір. Він почав нервувати, але хлопці наказали йому заспокоїтись і викликати швидку допомогу. Оскільки лінія швидкої допомоги була занята, з проханням завезти ОСОБА_2. в лікарню, він звернувся до таксистів. Однак ті відмовились, а тому він почав дзвонити до всіх знайомих у кого була машина. На його прохання відкликнувся ОСОБА_18., швидко приїхав та завіз ОСОБА_2. в лікарню;

- показами свідка ОСОБА_19., яка у судовому засіданні показала, що 03.06.2006 року біля 20.00 години коли вона перебувала з ОСОБА_12зателефонував ОСОБА_2 та пояснив, що він, ОСОБА_14та ОСОБА_16знаходяться на пеньках, запропонувавши приєднатись до них. Погодившись, вони підійшли до вказаного місця та разом продовжували проводити вільний час. ОСОБА_2 та ОСОБА_16придбали маленьку пляшку горілки та випили грамів по 30 кожний. На вулиці розпочався дощ, а тому вони перейшли до бесідки, яка знаходилась поруч. Згодом ОСОБА_16ідійшов від них і вони залишились вчотирьох. Коли ОСОБА_14розповідав анекдот, поряд з ними проходило 4 хлопця, які раптово розвернулись та підійшли до них. Хлопці перебували у стані алкогольного сп'яніння, були агресивно налаштовані та запитали, чи до них вони звертались. Найбільш агресивним був ОСОБА_9. Вони відповіли, що до них ніхто не звертався і попросили йти по своїх справах, не заважаючи їм відпочивати. Однак хлопці почали брутально висловлюватись, і ОСОБА_12ще раз сказала щоб вони йшли, оскільки вони звертались не до них. У відповідь ОСОБА_9.

 

замахнувся на ОСОБА_12., а ОСОБА_2 обурився цими діями, сказавши чому він замахується на дівчину. Він разом з ОСОБА_12вийшов з бесідки та почав пояснювати ОСОБА_1., що до хлопців ніхто не звертався. При цьому у руках у ОСОБА_2. нічого не було. Однак ОСОБА_1продовжував нецензурно висловлюватись. Вона сиділа в бесідці, а ОСОБА_14розмовляв з ОСОБА_9і в цей час пролунали постріли. Хлопці, які підійшли почали тікати. ОСОБА_12голосно кричала: «ОСОБА_2» та просила його не чіпати. Вона вибігла з бесідки і побачила, що ОСОБА_2 лежить на землі, а незнайомі хлопці намагаються перевернути його на спину. Коли підняли ОСОБА_2. футболку вона побачила невеликі отвори в області живота і серця. Вони викликали швидку допомогу та разом з ОСОБА_12побігли за хлопцями. Оскільки хлопців вже не було, вони забігли до будинку, викликали міліцію та з матір'ю ОСОБА_12повернулись до ОСОБА_2. Там вже був автомобіль ОСОБА_1., куди поклали ОСОБА_2. та відвезли у лікарню;

·  показами свідка ОСОБА_1.І., який у судовому засіданні показав, що 04.06.2006 року близько 24.00 години йому зателефонував ОСОБА_14та попросив терміново під'їхати до кіоску «Діана» в м. Ірпіні. Оскільки він живе поруч, то через 2-3 хвилини був на місці. У той час йшов дощ. Там він побачив ОСОБА_2, який лежав на землі оскільки був підстрелений. При цьому той ніяких ознак життя не подавав. Біля нього були ОСОБА_14С, ОСОБА_12і мати останньої. Він, ОСОБА_14і двоє незнайомців перенесли ОСОБА_2. до машини, поклали на заднє сидіння і він повіз його до лікарні. По дорозі ОСОБА_14і ОСОБА_12 йому розповідали, що вони пили пиво. До них підійшла компанія і почала чіплятись, закінчилось це тим, що один з компанії дістав пістолет та почав стріляти. Коли вони під'їхали до лікарні, ОСОБА_2. забрали на носилках, а вони залишились чекати. Близько 01.00 години ночі вийшла медсестра та повідомила, що ОСОБА_2 помер. Стверджує, що ОСОБА_2. він добре знав. Той був спокійним, добрим, і не міг ні до кого чіплятись;

·  показами свідка ОСОБА_20., яка у судовому засіданні показала, що вона півтора року зустрічається з ОСОБА_1. Частіше за все вечори вони проводили разом, однак після смерті бабусі, ОСОБА_1боявся бути один і вони проводили час у компанії. 03.06.2006 року вони з ОСОБА_1близько 19.00 години зустрілись на вул. Котляревського. Також там був ОСОБА_9., ОСОБА_21, ОСОБА_22та дівчина ОСОБА_23. Зібравшись разом, вони вирішили переглянути у Бучі фільм. Приїхавши до кінотеатру, зрозуміли, що той фільм вже бачили, а тому пішли в кафе «Гетьман». Там зустріли однокласників ОСОБА_22., яких було 5-6 чоловік. Здвинувши столи, вони приєднались до них. Оскільки вона не хотіла, щоб ОСОБА_1був у такому ж стані як присутні там особи, вони домовились, що він не буде вживати спиртне. ОСОБА_1разом з ОСОБА_9придбали сік та горілку, і вся компанія, за виключенням неї та ОСОБА_1, почала активно вживати алкоголь. Через деякий час приїхали на автомобілі їх друзі ОСОБА_24та ОСОБА_25і розвезли їх по домівках. Близько 04.00 години ранку до її будинку прийшли ОСОБА_9. і працівник міліції. З їх слів вона зрозуміла, що трапилось та намагалась зателефонувати ОСОБА_1., однак його телефон не відповідав. За кілька днів до цих подій вона рилась у сумці ОСОБА_1та випадково знайшла зброю. Через кілька годин того ж дня вона обнімала його та відчула, що револьвер знаходиться у його кишені. Однак поговорити з ним з цього приводу вона не змогла, оскільки для такої розмови потрібний був час, а вони майже завжди знаходились у компанії. Стверджує, що ОСОБА_1завжди був зібраний та веселий. Любив навчатись і вони часто разом їздили на концерти та презентації. Він не вживав наркотиків та не зловживав алкоголем;

- показами свідка ОСОБА_13.І., який у судовому засіданні показав, що з підсудним він товаришує з дитинства. На початку червня 2006 року близько 01.00 години ночі до нього додому прийшов ОСОБА_1з проханням переночувати у нього, оскільки у дядька маленька дитина. При цьому він повідомив, що був у кіно та гуляв. Він вже спав, а тому подробиць не з'ясовував. Він погодився і підсудний залишився у нього на ніч. До цього ОСОБА_1вже кілька разів у нього ночував. Зранку біля 07.00 години він прокинувся перший, розбудив підсудного і запропонував прогулятися. Раніше вони це робили часто, а тому ОСОБА_1погодився і вони пішли на пойму. Згодом, на його мобільний телефон, зателефонувала мати ОСОБА_1. оскільки у підсудного телефон розрядився, і повідомила, що підсудного розшукує міліція, а тому вони пішли до неї. Підсудний йому не розповідав чому його розшукує міліція, а також що відбувалось з ним увечері напередодні. Також він не говорив, що має револьвер та не показував його. Раніше з підсудним він займався боксом та вони займали 3-є місце на обласних змаганнях;

-           показами свідка ОСОБА_9., який у судовому засіданні пояснив, що 03.06.2006 року

близько 20.00 години він зустрівся з ОСОБА_1. та дівчатами, щоб поїхати в кінотеатр для

 

перегляду фільму. Приїхавши до кінотеатру, вони передумали туди йти і пішли в кафе «Гетьман». Там зустріли одногрупника ОСОБА_22., який був із своїми знайомими. Вони скинулись грошима, придбали 2 пляшки горілки та сік, і, здвинувши столи, приєднались до компанії ОСОБА_22. Всі, окрім дівчини ОСОБА_1. ОСОБА_20. вживали спиртне, однак чи пив горілку ОСОБА_1він не бачив. На досудовому слідстві він обмовив ОСОБА_1., вказуючи, що той також пив горілку, під впливом слідчого. Потім він подзвонив ОСОБА_24. з проханням, щоб той приїхав за ними на таксі. Коли ОСОБА_10. приїхав вони завезли дівчат, ОСОБА_22. по домівках та під'їхали до кіоску на перехресті вулиць Дзержинського і Котляревського у м. Ірпіні. У цей час моросив дощ. У кіоску вони купили каву, випили її, почали йти додому. Проходячи повз бесідки, вони почули, що ніби хтось зупиняє коней «Пру». Після цього вони підійшли до бесідки та запитали чи не їх так кличуть. їм відповіли що ні, однак брутально образили. На ОСОБА_12він не замахувався. За пропозицією ОСОБА_14. він відійшов з ним для розмови, а ОСОБА_1спілкувався з ОСОБА_2., який разом з ОСОБА_12вийшов з бесідки. Чи було щось у руках у ОСОБА_2. він не бачив. При розмові з ОСОБА_14поряд з ним стояв ОСОБА_24. У цей час він почув постріл, розвернувся і побачив, що ОСОБА_1рухається спиною вперед. При цьому підсудний ще кілька разів вистрілив, ОСОБА_2 зробив кілька кроків і впав обличчям вниз. Ніяких сварок до пострілів він не чув і на допомогу його ніхто не кликав. Після останнього пострілу ОСОБА_1побіг в напрямку лісу, а ОСОБА_12почала кричати що всіх повбиває. Вони злякались і пішли додому. З ОСОБА_1. після цього вони не зв'язувались. Близько 04.00 години ранку його забрала міліція і вони поїхали до ОСОБА_1., однак того дома не було. Ні в той день, ні раніше ОСОБА_1йому револьвер не показував, і він не знав, що він у підсудного є;

· показами свідка ОСОБА_10.В., який у судовому засіданні показав, що на початку червня 2006 року біля 23.00 години після телефонної розмови з ОСОБА_9він під'їхав до кафе «Гетьман», щоб забрати їх звідти. Після того як вони розвезли по домівках дівчат та ОСОБА_22., під'їхали до кіоску у м. Ірпіні. Там придбали каву, випили її і він перший відійшов по своїх справах. Коли він проходив повз бесідку, чув, що там спілкуються якісь особи, однак уваги на них не звертав, при цьому його також ніхто не кликав. Він відійшов на 30-35 метрів і зупинився по своїх справах. Згодом побачив, що інші хлопці зупинились біля бесідки і розмовляють з тими хто там знаходився. Він почав рухатись до них і при цьому почув, як ОСОБА_9. з'ясовував чи це їх кликали. Також він чув що з бесідки говорили: «Що малолітки виросли, крутими стали». Після цього він підійшов та зупинився біля ОСОБА_9. З бесідки вийшов ОСОБА_14С. та звернувся до ОСОБА_9., пояснюючи, що вони сусіди і навіщо їм сваритися. ОСОБА_9. його впізнав і почав нормально розмовляти. У цей час він почув постріл, повернувся туди і побачив, що ОСОБА_1тримаючи на витягнутій руці зброю, рухається спиною вперед і стріляє у ОСОБА_2., який рухався на нього. Йому відомо як стріляє пневматична зброя, однак коли ОСОБА_1робив постріли, з дула револьверу вилітали іскри, тобто не так як при пострілах з пневматичної зброї. Від них до ОСОБА_1. і ОСОБА_2. було 4-5 метра. При цьому він не бачив, щоб ОСОБА_2 щось тримав у руках. Взагалі не бачив, щоб хтось з бесідки нападав на їх компанію чи когось бив. Також не було ніяких криків чи шуму бійки. Між першим і другим пострілом був інтервал біля 2-х секунд, а інші пролунали підряд. Всього було 3-4 пострілів. Разом з ОСОБА_9він почав рухатись в напрямку ОСОБА_2. Впевнились вони в тому, що стріляючий був ОСОБА_1., коли підбігли за 2 метри до нього. Підсудний після пострілів трохи відбіг і зупинився. Вони пробігли повз нього до ОСОБА_2. Коли вони підбігли ОСОБА_2 впав, до нього підбігла ОСОБА_12і почала кричати на ОСОБА_1. Вони з ОСОБА_9розгубилися і пішли додому, а по дорозі їх наздогнав ОСОБА_25. З ОСОБА_1. вони після цього не зв'язувались, а ранком їх забрала міліція. ОСОБА_1револьвер йому не показував і він не знав, що він у нього є. У той день він весь час спілкувався з ОСОБА_9та ОСОБА_22., і ті були в стані легкого алкогольного сп'яніння. З ОСОБА_1. він не спілкувався, оскільки той стояв осторонь зі своєю дівчиною, а тому стверджувати, що той був у стані алкогольного сп'яніння не може;

показами свідка ОСОБА_25., який у судовому засіданні показав, що на початку червня 2006 року після телефонної розмови з ОСОБА_9А., він разом з ОСОБА_10. знайшли мікроавтобус і поїхали в м. Бучу, щоб забрати їх. Розвізши по домівках дівчат, ОСОБА_22., вони під'їхали до кіоску у м. Ірпіні, де придбали кави, випили її та пішли в напрямку свого будинку. Коли вони проходили повз бесідку ОСОБА_1. почулось, що в їх сторону хтось щось сказав. Він же не чув щоб хтось з бесідки їх кликав. Першим до бесідки підійшов ОСОБА_1та запитав чи це в їх бік хтось щось говорив. У цей час він звернувся до ОСОБА_14. з цього ж приводу, однак той повідомив, що їх ніхто не кликав. Одночасно між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. почалася суперечка. Брутально

 

висловлюватись першим почав ОСОБА_1ОСОБА_2 вийшов з бесідки та підійшов до ОСОБА_1. При цьому у нього в руках нічого не було. Ніякої бійки чи штовханини між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не було, ніякої загрози він теж не бачив, вони просто розмовляли, сперечалися. Він не чув шуму бійки та щоб хтось кликав на допомогу, а ситуацію не вважав загрозливою. Він розмовляв з ОСОБА_14С. і в цей час почув постріли. Розвернувшись, побачив, що ОСОБА_2 лежить на землі, ОСОБА_1спочатку стояв, а потім пішов у напрямку лісу. ОСОБА_24і ОСОБА_9у цей час підходили до ОСОБА_2. Він же злякавшись, почав рухатись до свого будинку;

· показами свідка ОСОБА_26., яка у судовому засіданні показала, що у червні 2006 року вона працювала продавцем у нічному кіоску. День коли сталися ці події була субота. Близько 18.00 години до неї прийшла її донька ОСОБА_21, щоб їй допомогти. Згодом зайшов ОСОБА_9. і запропонував доньці приєднатись до них. У зв'язку з цим вона зрозуміла, що там був ОСОБА_22Донька відмовилась, пояснивши, що спочатку вона повинна допомогти матері. Згодом за донькою зайшов ОСОБА_22і вони пішли в кінотеатр. Пізніше у неї ОСОБА_2 та ОСОБА_12купляли каву. Коли ж на вулиці стемніло, вона почула плач. Оскільки вона їх знала з позитивної сторони, вийшла та запитала що сталося та чи потрібна допомога. їй відповіли, що все гаразд і вона, вирішивши не втручатись, повернулась до роботи. Згодом хтось повідомив, що у хлопця схватило серце, і вона бачила як ОСОБА_2. виносять. У цей час чомусь таксі всі пороз'їжджались. Пізніше приїхала міліція і вона дізналась, що трапилось вбивство. ОСОБА_1. і ОСОБА_2. вона знає з позитивної сторони. Одного разу ОСОБА_1. бачила в стані легкого алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_2. -ні. Однак ОСОБА_2 інколи вживав небагато пива;

· показами свідка ОСОБА_27., яка у судовому засіданні показала, що 03.06.2006 року за пропозицією ОСОБА_22. вона разом з іншими їздила в м. Бучу у кіно. Оскільки фільм який там йшов вони вже переглядали, то вирішили піти в кафе. Там вони замовили горілку та сік, та хто хотів той і вживав спиртне. Чи пив спиртне ОСОБА_1вона не знає, однак розливали всім. Вона не була свідком всіх подій, які відбувались в кафе «Гетьман», оскільки ходила до своїх друзів у сусіднє кафе «Фараон». Коли вона повернулась з «Фараону» їй повідомили, що ОСОБА_1вступав з кимсь у конфлікт, а тому радили забирати його, щоб не було бійки. Потім за ними на таксі приїхали ОСОБА_24з ОСОБА_25та розвезли всіх по домівках. її з ОСОБА_22. висадили біля її будинку і вони пішли до неї ночувати. У ОСОБА_1. вона пістолет не бачила і не знала, що він у нього є;

· показами свідка ОСОБА_28., який у судовому засіданні показав, що на початку червня 2006 року він із знайомими сиділи в кафе «Гетьман» в м. Бучі. До них підійшли ОСОБА_1., ОСОБА_22та дівчата, які були з ними. Вони здвинули столи та сіли відпочивати всі разом. Що вони замовляли він не пам'ятає, однак підсудного вони спиртними напоями не пригощали. Він не бачив чи вживав спиртні напої ОСОБА_1Пізніше близько 23.30 годин до кафе під'їхав мікроавтобус та забрав компанію ОСОБА_1.;

· показами свідка ОСОБА_29., який у судовому засіданні показав, що у червні 2006 року він по телефону домовився з ОСОБА_22. про зустріч у кафе «Гетьман». ОСОБА_22туди прийшов з ОСОБА_1., ОСОБА_9та дівчатами. Він там також був з друзями. Вони всі скинулись, купили горілку, закуску, сік, здвинули 2 столи та сіли всі разом відпочивати. На його погляд ОСОБА_1., як і всі інші вживав спиртні напої. ОСОБА_1тоді був веселий з гарним настроєм;

· показами свідка ОСОБА_22., який у судовому засіданні показав, що з ОСОБА_1. він познайомився у 2000 році коли разом займалися боксом. Підсудний у боксі мав гарні успіхи. У червні 2006 року близько 19.00 години він, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_25зібралися біля кіоску на вул. 8-ма лінія у м. Ірпені та вирішили піти у кіно. Приїхавши у м. Бучу до кінотеатру, з'ясувалось, що вони фільм, який там йшов вже раніше бачили, а тому вирішили піти у кафе відпочити. Близько 21-22.00 години вони зайшли в кафе «Гетьман», де також була компанія ОСОБА_29 Всі разом вони скинулись грошима, придбали горілку, сік, здвинули столи і почали відпочивати. Чи пив горілку ОСОБА_1він не бачив, оскільки сидів далі, і за діями того не слідкував. Весь час у кафе він не був, оскільки інколи виходив у інше кафе. Після 23.00 години вони поїхали додому, і він залишився ночувати у ОСОБА_21Про те, що у ОСОБА_1. є пістолет він не знав і ніколи у нього його не бачив;

показами свідка ОСОБА_30., яка у судовому засіданні показала, що на початку червня 2006 року вона, ОСОБА_9.ОСОБА_22, ОСОБА_1та дівчата увечері зібралися у м. Ірпіні та вирішили піти до кінотеатру у м. Буча. Там вони передумали та пішли у кафе «Гетьман», де зустріли друзів ОСОБА_22. Придбавши спиртне та сік, вони об'єднались і почали разом розпивати горілку та сік.

 

Горілку розливали всім, однак ОСОБА_43, дівчина ОСОБА_1., її не пила. Також вона не впевнена, що ОСОБА_1вживав спиртне. Однак у тій компанії не було таких хто не вживав горілки, і також ніхто не говорив, що вживати спиртне не буде. У поведінці ОСОБА_1. також тоді нічого особливого не було. Потім вони на таксі роз'їхались по домівках, звідки вона подзвонила ОСОБА_9., який повідомив, що ОСОБА_1стріляв у іншого хлопця. їй не було відомо, що у ОСОБА_1. є пістолет і він його раніше не показував;

· показами свідка ОСОБА_31., який у судовому засіданні показав, що влітку 2006 року близько 24.00 години він зі своїм товаришем ОСОБА_32 сиділи у бесідці на вул. Котляревського у м. Ірпіні та пили каву. Поряд були інші бесідки і вони почули як там молоді люди почали сваритися. На вулиці йшов невеликий дощ, було темно, однак обличчя та одяг можливо було розгледіти. Бійки не було, просто була розмова на підвищених тонах, сварка. Один з присутніх у бесідці встав та почав наближатися до стріляючого. При цьому у руках він нічого не тримав. Потім він почув З постріли і хлопець, який вийшов з бесідки впав обличчям у землю. До того хлопця підбіг інший хлопець та дві дівчини. Вони також з ОСОБА_32 підійшли, перевернули його на спину та виявили два отвори в районі серця і шлунка. Інші хлопці почали тікати у ліс. Дівчата почали кричати, а тому він попросив у хлопця відвести їх і викликати швидку допомогу. Кілька разів у потерпілого зупинялось серце, а тому вони з ОСОБА_32 надавали йому медичну допомогу. При цьому по мобільному телефону він намагався також викликати швидку медичну допомогу. Згодом хлопець знайшов автомобіль ВАЗ-2109 і вони допомогли погрузити потерпілого на заднє сидіння;

· показами свідка ОСОБА_32., який у судовому засіданні показав, що на початку червня 2006 року близько 24.00 години він разом з ОСОБА_31. сиділи у бесідці за кіоском та пили каву. На вулиці падав невеликий дощ. Зі сторони ларька підходила група молодих людей з 3-х чоловік, які між собою сварилися. Сварка між ними то затихала, то знову розгорталася. Потім вони зайшли за бесідку, з якої вийшов молодий чоловік. Далі він почув постріли і побачив, що один з хлопців, рухаючись спиною вперед, тримає у витягнутій руці пістолет, а потерпілий йде на нього. При цьому у руках у потерпілого нічого не було і між ними відстань була не більше 2-х метрів. Всього було 3 постріли, які проводились, на його погляд, з малокаліберної зброї. Особа, яка проводила постріли не падала, а після того, як потерпілий впав, розвернулась та побігла у ліс. Дехто з присутніх там осіб, як і вони, побігли в напрямку потерпілого, а інші у ліс. Вважає, що у тій обстановці нападник міг бачити конкретні частини тіла потерпілого та проводив прицільні постріли. Коли вони підбігли, потерпілий був непритомний та не подавав ознак життя. На його тілі вони виявили 2 отвори. Оскільки його серце кілька разів зупинялось, вони робили йому непрямий масаж серця. Потім вони перенесли потерпілого у автомобіль, який повіз того у лікарню;

- показами законного представника підсудного ОСОБА_33., яка у судовому засіданні показала, що її син ОСОБА_1проживав з бабусею до тих пір, поки та не пішла з життя через самогубство шляхом повішання. ОСОБА_1перший її побачив і це дуже вплинуло на нього. Він не зміг залишатися наодинці у тому будинку, а оскільки у неї не було умов, він перейшов проживати до дядька, ОСОБА_34Однак вона приймала участь у його вихованні, знала його друзів та мала на нього вплив. Вона постійно знала де він знаходиться і чим займається. Так, їй було відомо, що 03.06.2006 року її син хотів піти у кіно, а потім поїхав відпочивати у Бучу. При цьому, як планувалось заздалегідь, він повинен був ночувати у свого товариша сусіда ОСОБА_13, незважаючи на те, що раніше він у своїх друзів не ночував. Вранці 04.06,2006 року їй зателефонувала її мати та запитала де ОСОБА_1. Вона відповіла, що ОСОБА_1у сусіда, однак трубку взяв працівник міліції та повідомив, що ОСОБА_1вчинив злочин. Вона з чоловіком пішли до міліції та дізнались про вбивство. При цьому весь час вона телефонувала сину, однак не могла додзвонитися. Ближче до обіду вона додзвонилась до ОСОБА_1та повідомила, що його розшукує міліція, однак у зв'язку з чим не говорила, щоб не злякати. ОСОБА_1одразу прийшов і вона йому повідомила про вбивство. Однак її син не повірив та пояснив, що його пістолетом неможливо вбити. Вони зв'язались з дядьком, адвокатами та пішли у міліцію, де видали зброю та склали явку з повинною. Стверджує, що її син дуже спокійна та культурна людина. У нього не було наміру на вбивство. До зброї він був байдужим, спиртним не зловживав. У вихідні дні допомагав рідним по господарству. Оскільки хотів бути сильнішим, раніше займався боксом, однак конфліктних ситуацій завжди уникав. При цьому хворів на хронічний бронхіт. Після всього що трапилось слідчий просив у неї

брюки у яких ОСОБА_1був одягнутий у той день, однак раніше їх попрала бабуся. Стверджує, що вона просить пробачення у потерпілої сторони та буде допомагати сину відшкодовувати шкоду;

 

· показами свідка ОСОБА_34., який у судовому засіданні показав, що підсудний його племінник, а також він є хрещеним батьком останнього. Останнім часом ОСОБА_1проживав у своєї бабусі, а його матері. Щоб його матері не було скрутно, він утримання підсудного взяв повністю на себе. ОСОБА_1тяжко переніс смерть бабусі. Він перший, хто побачив її після самогубства, а тому відмовлявся ночувати у її будинку. У зв'язку з цим останній час підсудний ночував у нього. Напередодні тих подій, а саме: 03.06.2006 року у них були поминки, 9 днів після смерті бабусі. Зранку підсудний допомагав його дружині накривати на стіл. Коли ж прийшли родичі та запропонували йому поминути бабусю, він відмовився вживати спиртне, а пив лише мінеральну воду. Згодом коли поминки закінчились вони настояли, щоб підсудний поїхав до своєї дівчини та розвіявся. Домовленостей про те, що він поїде з друзями кудись гуляти у них не було. При цьому у нього тоді була маленька дитинка, а тому вони домовились, що ОСОБА_1прийде додому не пізніше 22.00 години. У разі ж коли він затримається, у нього була можливість переночувати у свого товариша ОСОБА_13., який мешкає по сусідству. Раніше ОСОБА_1у нього вже кілька разів ночував з їх дозволу. Близько 16.00 години він на автомобілі підвіз підсудного до місця де той домовився про зустріч. 04.06.2006 року близько 04.00 години ранку до нього додому приїхали працівники міліції з товаришем підсудного та дружиною загиблого і розповіли, що ОСОБА_1вчинив вбивство. Працівники міліції були у нього до 07.00 годин ранку. Після цього він зайнявся розшуком підсудного. Телефон останнього був заблоковано, а вдома у ОСОБА_13. дізнався, що вони кудись пішли. Близько до обіду йому зателефонувала мати ОСОБА_1. та повідомила, що підсудний у неї. Він взяв адвоката, заїхав за ОСОБА_1та відвіз його до міліції. Стверджує, що ОСОБА_1хороший хлопець, однак потрапив у погану ситуацію. Він добре вчився, допомагав по господарству, займався спортом, не курив та не вживав спиртного. Коли підсудний був маленьким він з дружиною сам купляв йому речі та одежу. Коли ж ОСОБА_1пішов у технікум, він давав тому гроші для придбання одежі, і підсудний сам вибирав собі одежу на свій розсуд. При цьому він контролював куди ОСОБА_1витрачав кошти. Останній раз він дав підсудному 100 доларів США для придбання джинсів. Про те, що у підсудного є револьвер він не знав;

· показами свідка ОСОБА_35., який у судовому засіданні показав, що йому на праві приватної власності належить комплекс, де сталася ця подія. У червні 2006 року на прохання заступника начальника міліції він близько 23.00 години приїхав до свого комплексу відпочинку. Там, на відстані 3-4 метра одна від одної стоять 4 бесідки. Між ними ростуть дерева, на землі чорнозем з піском та росте трава. Дня освітлення використовується прожектор. Йому повідомили, що півгодини назад вбили хлопця. У його присутності дівчина розповідала працівникам міліції, що вони з компанією сиділи у бесідці та випивали. До них підійшли 3-є хлопців, яким здалось що над ними сміються. їх компанія відповідала, що ніхто з них не сміється, однак один з хлопців відізвав потерпілого поговорити, під час чого це і сталося. Потерпілого завезли до лікарні;

· показами свідка ОСОБА_36., яка у судовому засіданні показала, що вона є сусідкою підсудного. ОСОБА_1проживав з бабусею та дідусем, також приймав участь у його вихованні і дядько. Підсудного вона бачила щодня, зранку і ввечері. Знає його як спокійного, врівноваженого та ніколи не бачила, щоб він вживав алкогольні напої. Після смерті бабусі він був подавлений, не посміхався. Вона бачила як він плакав і сильно переживав, однак агресивним він при цьому не був. Вона була присутня на поминках бабусі, коли було 9 днів. Підсудний там був також. Йому було неприємно коли всі почали трохи веселитись і говорити йому компліменти, а тому він пішов на вулицю і сидів там;

· показами свідка ОСОБА_37., яка у судовому засіданні показала, що вона є сусідкою підсудного і перебувала у дуже хороших стосунках з його бабусею. Вона була присутня на поминальному обіді померлої бабусі ОСОБА_1. та підтверджує, що підсудний там спиртного не вживав. Знає його як спокійну та врівноважену людину. Вважає, що смерть бабусі дуже вплинула на підсудного і він не витримав тиску, а тому в його поведінці була затравленість;

показами свідка ОСОБА_38., яка у судовому засіданні показала, що підсудного вона знає з вересня 2004 року, коли він почав навчатися у технікумі. ОСОБА_1. може охарактеризувати як гарного студента, який добре навчається, користується повагою у колективі та не має згубних звичок. Стверджує, що безліч студентів просились піти до суду разом з нею та свідчити про те, що ОСОБА_1не міг вчинити злочин, оскільки ніколи ніякої агресії не проявляв. У їх закладі навчаються діти із благополучних сімей і підсудний від них не відрізнявся. Однак це стосується 

 

тільки його поведінки у технікумі, чим же він займається поза його межами вона не знає, і навіщо підсудний придбав зброю їй також не відомо;

· показами свідка ОСОБА_39., який у судовому засіданні показав, що він у школі З роки був класним керівником ОСОБА_1. Знає його як спокійного, врівноваженого хлопця. Підсудний у стосунках з товаришами був чесний та справедливий. За те, що мав свою думку користувався повагою серед однокласників та вчителів. Займався спортом та добре навчався;

· показами свідка ОСОБА_40. яка у судовому засіданні показала, що вона була класним керівником ОСОБА_1. та навчала його з 5 по 7 клас. Підсудний був ввічливий та доброзичливий у спілкуванні, добре навчався та виконував громадські доручення;

· протоколом огляду місця події від 04.06.2006 року та фото таблицею до нього. Відповідно до яких була оглянута територія місцевості, яка знаходиться з південно-східної сторони від торгового кіоску «Зупинка», розташованого по вул. Дзержинського, 2-А в м. Ірпіні Київської області та будови бесідок №№1-4. При цьому на поверхні столика будови бесідки №1 виявлено 4 пластикові стакани, скляну пляшку з-під горшки "Nemiroff' Українська особлива та 2 пластикові пляшки, ємністю по 0,5 л.

(т.1 а.с.8-13);

- протоколами додаткових оглядів місця події від 04.06.2006року та 26.06.2006 року та фото таблицями до них. Відповідно до яких повторно оглянуті територія місцевості та будови бесідок №№1-4, проведено виміри та складено схему.

(т.1 а.с.17-21, 85-100);

- протоколом огляду від 04.06.2006 року та фото таблицею до нього. Під час якого у

ОСОБА_1, було вилучено добровільно виданий ним револьвер "ME 38 Pocket - 4R", калібром  4 мм серійний номер 008329.

(т.1 а.с.22-25);

- протоколом додаткового огляду місця події від 04.06.2006 року. Відповідно до якого у

приміщенні моргу Ірпінської міської лікарні Київської області у експерта ОСОБА_41. було

вилучено 2 (дві) свинцеві кулі виявлені в ході судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_2.

(т. 1 а. с.26);

- протоколом огляду місця події від 13.09.2006 року та фото таблицею до нього. Відповідно до якого був оглянутий комплекс відпочинку "Гетьман", розташований по вул. Жовтнева,  1-в у м. Буча Київської області.

(т.3а.с. 16-25);

- протоколом виїмки від 05.07.2006 року та фото таблицею до нього. Згідно з яким у ОСОБА_12. було вилучено одяг ОСОБА_2., а саме спортивну куртку, теніску та спортивні брюки.

(т.1 а.с.10б-108);

- протоколом огляду предметів від 05.07.2006 року та фото таблицею до нього. Відповідно до якого був одяг потерпілого ОСОБА_2., а саме: спортивна куртка, теніска та  спортивні брюки.

(т.1 а.с.109-123);

- протоколом виїмки від 12.07.2006 року та фото таблицею до нього. Згідно з яким у

ОСОБА_33. було вилучено джинсові штани неповнолітнього ОСОБА_1.

(т.1 а.с.128-131);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_12. від 26.06.2006 року та схемою і фото таблицею до нього. Згідно з яким ОСОБА_12. вказала на місце і обставини заподіяння поранень ОСОБА_2.

(т.1 а.с. 188-197);

-          протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_9від 19.07.2006 року та схемою і фото таблицею до нього. Відповідно до якого ОСОБА_9. вказав на місце і

 

обставини заподіяння  поранень ОСОБА_2.,  підтвердивши,  що до цього він разом з ОСОБА_1. вживали спиртні напої в кафе «Гетьман».

(т.2 а.с.61-75);

-  протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_10. від

19.07.2006 року зі схемою і фото таблицею до нього. Згідно з яким ОСОБА_10.В. вказав на місце і обставини заподіяння поранень потерпілому ОСОБА_2.

(т.2 а.с. 83 - 93);

-  протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_25. від

18.09.2006 року та схемою і фото таблицею до нього. Відповідно до якого ОСОБА_11. вказав на місце і обставини заподіяння поранень потерпілому ОСОБА_2.

(т.2а.с. 102-112);

- протоколом очної ставки від 02.08.2006 між свідком ОСОБА_12. та ОСОБА_1., під час проведення якої ОСОБА_12. напОСОБА_43гала на тому, що компанію ОСОБА_1. ніхто не кликав, і на підсудного ОСОБА_2 не нападав, а ОСОБА_1стверджував, що вони підійшли до компанії ОСОБА_2., оскільки їх позвали, а постріли у ОСОБА_2. він вчиняв, оскільки той на нього замахнувся пляшкою.

(т.3 а.с.33-46);

- протоколом очної ставки від 29.08.2006 року між свідком ОСОБА_9. та ОСОБА_1.,  в ході проведення якої ОСОБА_9. підтвердив, що ОСОБА_1разом з ним вживали спиртні напої в кафе «Гетьман», ОСОБА_1цей факт заперечував. Крім того, ОСОБА_9. пояснив, що у руках потерпілого у момент вчинення пострілів ОСОБА_1. він нічого не бачив.

(т.3а.с.47-51);

- протоколом очної ставки від 29.08.2006 року між свідком ОСОБА_25. та ОСОБА_1., у ході проведення якої ОСОБА_11. пояснив, що в руках у потерпілого під час наближення до ОСОБА_1. нічого не було. ОСОБА_1цей факт заперечував.

(т.3 а.с.52-5б);

- протоколом очної ставки від 29.08.2006 року між свідками ОСОБА_19. ОСОБА_9., під час якої ОСОБА_13Л. стверджувала, що коли вони відпочивали у бесідці нікого не кликали, а ОСОБА_9. стверджував, що їх покликали, а тому вони підійшли до бесідки.

(т.3 а.с. 88-91);

-    актами судово-медичного обстеження трупа ОСОБА_2. №209, судово-

токсилогічного дослідження №1208, судово-медичного дослідження №183-мк, згідно з якими на трупі ОСОБА_2. виявлено ушкодження:

а) рана поверхневого характеру довжиною 1,3 см відповідно верхівці підборіддя;

б)  рани №№2,3 передньої поверхні черевної стінки вище пупка в центрі та передньої

поверхні грудної клітини зліва в проекції грудної залози, які сполучаються з лівою плевральною та черевною порожнинами, з ушкодженнями по ходу ранових каналів серцевої сорочки, серця, діафрагми, шлунку, тонкого кишечника та брижі.

Смерть ОСОБА_2. настала внаслідок проникаючого поранення грудної клітини (рана №3) з наскрізними ушкодженнями серця, печінки і шлунку, яке супроводжувалось тампонадою порожнини перикарду кров'ю (до 300 мл) і здавленням серця.

Рани №№2,3 могли утворитись внаслідок пострілів з метальної (пневматичної) зброї.

Поверхневий характер рани №1 не дозвОСОБА_43є категорично вирішити питання про вид травмую чого предмету.

При судово-токсилогічному дослідженні в крові з трупа ОСОБА_2. виявлено 1,60 % етилового спирту, що може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння у живих осіб.

(т.1 а.с.135-140);

-  довідкою головного лікаря Ірпінської міської лікарні згідно з якою ОСОБА_2.

04.06.2006 року о 00.52 годині був доставлений у приймальне відділення приватним транспортом в стані клінічної смерті. Йому надавалась реанімаційна допомога, але в 01.25 годин зафіксована біологічна смерть.

(т.1 а.с. 141);

 

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_2.

(т.1 а.с.147);

- постановами про приєднання до справи речових доказів, саме: револьвера моделі «ME 38 Pocket - 4R» калібром 4 мм серійний номер 008329 вилучений у ОСОБА_1.; 2 куль від

стандартних патронів «Флобера» калібром 4 мм вилучених з трупа ОСОБА_2.; спортивних штанів чорного кольору, спортивної кофти чорного кольору та спортивної теніски синього  кольору, які були вилучені у ОСОБА_12.; джинсових штанів, що належать підсудному ОСОБА_1.

(т. 1 а.с. 101-103,124-125, 132-133);

-  висновком судово-криміналістично-балістичної експертизи №1225 від 19.06.2006 року

згідно з яким, наданий на дослідження предмет схожий на револьвер номер 008329 вилучений у ОСОБА_1. вогнепальною зброєю не являється.

Предмет схожий на револьвер номер 008329 вилучений у підозрюваного ОСОБА_1. виготовлений промисловим способом у Німеччині та є револьвером «ME 38 Pocket - 4R» призначеним для стрільби патронами «Флобера» калібром 4 мм. Даний револьвер справжній та придатний для стрільби. З нього після останнього чищення та змащування проводились постріли. Дві кулі вилучені 04.06.2006 року із трупа ОСОБА_2. стріляні із револьвера «ME 38 Pocket -4R» калібром 4 мм №008329, вилученого у ОСОБА_1.

(т.2а.с. 186-195);

-  висновком судово-балістично-хімічної експертизи №5-36 від 09.08.2006 року згідно з

яким, вилучений 04.06.2006 року у ОСОБА_1. револьвер «ME 38 Pocket - 4R» серійний номер 008329 вогнепальною зброєю не являється. Він виготовлений промисловим способом німецької фірми «ME». Даний револьвер є револьвером моделі «ME 38 Pocket - 4R» калібру 4 мм і призначений для цільової та тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ) штатними патронами Флобера калібру 4 мм. Він є справним і придатним для стрільби. У ньому конструктивних змін для використання нештатних патронів не виявлено. Дві вилучені 04.06.2006 року з трупу ОСОБА_2. кулі відстріляні з досліджуваного револьвера Флобера калібру 4 мм «ME 38 Pocket - 4R» серійний номер 008329. Вирішити питання чи є, на двох наданих на дослідження кулях, ознаки розбирання патронів, що передувало їх відстрілу, не виявилось можливим. На поверхнях куль слідів речовин, що категорично вказують на наявність слідів продуктів пострілу та марку застосованого пороху не виявлено. У каналах ствола та каморах барабану наданого на дослідження револьвера «ME 38 Pocket - 4R» виявлено сліди нітроцелюлозного пороху.

(т. 2 а.с. 207-216);

-  висновком судово-криміналістичної експертизи №227-мк від 28.08.2006 року, згідно з

яким рана на передньому клапті шкіри могла бути заподіяна з метальної (пневматичної) зброї.

Додаткових факторів пострілу виявлено не було. На отриманих контактограмах сторони шкіри

характерне забарвлення для присутності сполук свинцю не виявлено.

(т. 2 а.с. 220-221);

-  висновком судово-медико-криміналістичної експертизи №228-мк від 28.08.2006 року,

відповідно до якого на спортивні куртці та тенісці було виявлено по три наскрізних пошкодження  з ознаками вогнепальних. Найбільш вірогідніше дані пошкодження є вхідними. Дистанція пострілів коливається в межах близької. На отриманих контактограмах з пошкоджень №№ 1-3 на спортивній куртці та з пошкоджень на тенісці виявлено додаткові фактори пострілу у вигляді масивного забарвлення темно-коричневого кольору, яке свідчить про наявність кіптяви. Також на отриманих контактограмах з пошкоджень виявлено дрібно-крапкове темно-коричневе забарвлення, яке свідчить про наявність сполук свинцю.

(т. 2 а.с. 227-233);

-  висновком судово-медично-імунологічної експертизи №194 від 01.09.2006 року, згідно з яким на тенісці та спортивні кофті крові не виявлено.

(т. 2 а.с. 238-239);

-  висновком комплексної психолого-наркологічно-психіатричної експертизи №1186 від

18.07.2006 року, відповідно до якого ОСОБА_1. на момент вчинення інкримінованих йому діянь не виявляв ознак будь-якого психічного захворювання і за своїм психічним станом міг

усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час у ОСОБА_1. не виявлено будь-яких

 

ознак психічного захворювання. У період перед вчиненням інкримінуємого йому діяння ОСОБА_1. знаходився у нейтральному емоційному стані. Будь-яких переживань з приводу сімейної ситуації у його поведінці свідками не вбачалось, сам підекспертний щодо будь-яких значних емоційних змін у той період у себе не повідомляє. З врахуванням наявного рівня психічного розвитку ОСОБА_1. спроможний правильно розуміти значення своїх дій та передбачати їх наслідки.

(т. 2 а.с. 248-254);

-  висновком судово-хімічної експертизи №1733 від 09.08.2006 року, згідно з яким на

джинсових штанях ОСОБА_1. слідів продуктів пострілу, пально-мастильних матеріалів та

частинок металу не виявлено.

(т. 2 а.с. 262-263);

- висновком судово-медичної експертизи №68/209 від 18.07.2006 p., згідно з яким причиною смерті ОСОБА_2. є проникаюче сліпе поранення із метальної (пневматичної) зброї передньої поверхні грудної клітини зліва з наскрізним ушкодженням серця, яке супроводжувалось тампонадою порожнини перикарду кров'ю та здавленням серця. Судячи з розвитку трупних явищ, з моменту настання смерті потерпілого до судово-медичного дослідження його тіла 04.06.2006 року о. 12.00 годині пройшов проміжок часу близько 8-12 годин. На трупі ОСОБА_2. виявлено ушкодження:

а)  поверхнева рана №1 верхівки підборіддя довжиною 1,3 см, заподіяна незадовго до

настання смерті;

б)         рани передньої поверхні черевної стінки №2 та передньо-лівої частини грудної клітини №3, які сполучаються з черевною та лівою плевральною порожниною, по ходу яких виявлено ушкодження серцевої сорочки, серця, діафрагми, лівої долі печінки, шлунку, тонкого кишечника та брижі. Розміри та характер цих ушкоджень, наявність дефекту тканини в ранах шкіри, виявлення в ранових каналах чужорідних тіл, схожих на кулі від пневматичної зброї, може свідчити про те, що рани №№ 2, 3 заподіяні дворазовими пострілами із метальної (пневматичної) зброї.

Проникаючі поранення грудної клітини і живота №2, №3 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живих осіб, як небезпечні для життя на час їх заподіяння Рана підборіддя має ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб.

Характер виявлених ушкоджень може свідчити про те, що з моменту заподіяння ран №№2,3 до настання смерті потерпілого пройшов короткий проміжок часу (менше 1 години).

Рани №№2,3 були заподіяні пострілами з однієї пневматичної зброї. В крові ОСОБА_2. виявлено 1,60 % етилового спирту, що може відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння у живих осіб.

(т. 2 а.с. 269-270);

-   висновком додаткової судово-медичної експертизи №94/209д від 15.09.2006 року,

відповідно до якого рана в області верхівки підборіддя ОСОБА_2. могла виникнути під час падіння та удару обличчям об ущільнену поверхню ґрунту.

Пошкодження №№1, 2 на спортивній куртці та тенісці відповідають рані №3 (передня поверхня грудної клітини ліворуч) на тілі потерпілого; пошкодження на зазначених предметах одягу №3 відповідає ушкодженню №2 (передня черевна стінка) на тілі ОСОБА_2.

Пошкодження на спортивній куртці та тенісці могли виникнути внаслідок двох пострілів із вогнепальної зброї, спорядженої патронами калібру 4 мм. Наявність двох поряд розташованих, різних розмірів пошкоджень куртки і теніски (№1 та №2) відповідно рані №3 на тілі потерпілого може свідчити про те, що менші з цих пошкоджень, виникли внаслідок дії додаткових факторів пострілу (часточки порошинок і кіптяви), а не кулі.

Постріли зроблено з близької (в межах дії додаткових факторів пострілу) дистанції, що для зброї типу зазначеної в постанові становить відстань не більше 30 см.

У момент отримання поранень грудної клітини і живота потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї.

Взаємо розташування потерпілого і особи, що зробила постріли, в момент отримання поранень, могла бути такою, як зазначає ОСОБА_1.

Покази свідків та обвинуваченого стосовно відстані, з якої виконувались постріли, не відповідають дійсності: лабораторними дослідженнями встановлено, що ця відстань становила до 30 см.

(т. 3 а.с. 130-133);

 

· висновком комісійної у судово-медичної експертизи №128/к від 15.09.2006. року, згідно з яким, при дослідженні трупа ОСОБА_2. виявлені наступні тілесні ушкодження:

· вогнепальне проникаюче сліпе кульове поранення грудної клітини і черевної порожнини з наскрізними ушкодженнями передньої стінки грудної клітини в четвертому міжреберному проміжку зліва, перикарду, серця, діафрагми, лівої долі печінки, шлунка і ушкодженням брижі попереково-ободової кишки, з накопиченням крові в порожнині серцевої сорочки і стисненням серця кров'ю;

· вогнепальне проникаюче сліпе кульове поранення черевної порожнини з наскрізними ушкодженнями передньої черевної стінки, тонкої кишки, брижі тонкої кишки, кореня брижі тонкої кишки і ушкодженням за очеревинного простору;

· забійна рана підборіддя.

Вказані вогнепальні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_2. настали внаслідок пострілів з вогнепальної кульової зброї з близької відстані і за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя.

Забійна рана підборіддя утворилася від дії тупого предмету, можливо при падінні з положення стоячи і ударі підборіддям об дорожнє покриття, та за ступенем тяжкості має ознаки легкого тілесного ушкодження, яке спричинило б короткочасний розлад здоров'я.

При вищевказаних тілесних ушкодженнях, особливо при наскрізному пораненні серця, уникнути настання смерті ОСОБА_2. було неможливо навіть при своєчасному наданні медичної допомоги.

Транспортування потерпілого ОСОБА_2. легковим автомобілем (ВАЗ-2109) до Ірпінської центральної міської лікарні не завдало йому шкоди і не потягло за собою погіршення його фізичного стану. Тяжкість стану і настання смерті гр.. ОСОБА_2. обумовлені вогнепальними кульовими пораненнями грудної клітки і черевної порожнини з ушкодженнями внутрішніх органів.

(т. 3 а.с. 143-148);

- іншими матеріалами справи.

Суд не приймає до уваги доводи підсудного про те, що перед тим, як він зробив постріли у ОСОБА_2., останній штовхав його, від чого він падав, а також потерпілий намагався вдарити пляшкою.

Так, як видно з показів присутніх при цьому осіб, у тому числі і друзів ОСОБА_1., а саме: ОСОБА_10., ОСОБА_9., ОСОБА_25., а також і інших осіб, які не є друзями ні підсудного, ні ОСОБА_2., а саме: ОСОБА_32та ОСОБА_31., потерпілий ОСОБА_2. при наближенні до ОСОБА_1. у руках нічого не тримав. Не було виявлено пляшки, яка зі слів ОСОБА_1., у судовому засіданні, була темного кольору і нагадувала пляшку з-під пива, і під час оглядів місця події. Взагалі ці твердження не підтверджені жодним доказом по справі. Крім того, незважаючи на те, що ОСОБА_1. на наступний день після події прийшов до міліції у присутності адвокатів, не було звернуто уваги слідства на наявність слідів на одязі від його падіння, начебто від поштовху ОСОБА_2.

За даних обставин суд вважає, що ці покази дані з метою применшити винність ОСОБА_1. у вчинення злочину.

Безпідставним суд вважає і покази підсудного та його захисників про те, що ОСОБА_1. на час вчинення злочину не перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Як видно з показів ОСОБА_20., ОСОБА_27., ОСОБА_30., ОСОБА_9., які вони давали на досудовому слідстві, безпосередньо перед вчиненням вбивства ОСОБА_2. ОСОБА_1. разом з ними перебував у кафе «Гетьман», де вживав спиртні напої. Це ж підтверджував ОСОБА_9. під час очної ставки з ОСОБА_1.

При цьому не знайшли свого підтвердження твердження свідків ОСОБА_20., ОСОБА_27., ОСОБА_9., про те, що відносно них на досудовому слідстві працівники міліції застосовували недозволені методи ведення слідства, а тому вони давали покази, які не відповідають дійсності.

За постановою суду прокуратурою було здійснено перевірку з приводу застосування до свідків працівниками міліції недозволених методів ведення слідства під час розслідування даної справи. Таких фактів виявлено не було.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне взяти до уваги покази зазначених свідків у цій частині, які вони давали на досудовому слідстві, а вищевказані доводи підсудного та захисників

 

вважати надуманими та такими, які дані з метою пом'якшити відповідальність ОСОБА_1. за скоєний злочин.

Не знайшли свого підтвердження і доводи підсудного про те, що він не знав, що придбаний ним пістолет є зброєю, яка може заподіяти тілесні ушкодження, а тому умислу у нього на вбивство ОСОБА_2. не було, і взагалі він не проводив прицільних пострілів, а стріляв у силует.

Так, доводи підсудного про те, що револьвер у той день він взяв з собою, щоб показати його своїм друзям, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Оскільки жодний з його друзів не підтверджував той факт, що ОСОБА_1показував у той день їм револьвер, крім того, всі вони стверджували що взагалі не знали, що у того є пістолет.

Необгрунтованими суд вважає і доводи підсудного про те, що коли він стріляв у ОСОБА_2. на вулиці було так темно, що він бачив лише силует потерпілого.

Із показів присутніх при цьому осіб, свідків по справі, у тому числі і друзів ОСОБА_1., вони всі, знаходячись на значно більшій відстані, ніж підсудний від ОСОБА_2., могли розгледіти та впізнати ОСОБА_1.

Крім того, із показів свідка ОСОБА_32., які він давав у судовому засіданні, видно, що у тій обстановці підсудний міг бачити конкретні частини тіла потерпілого, і при цьому проводив прицільні постріли.

До того ж, як видно з висновку додаткової судово-медичної експертизи №94/209д від 15.09.2006 року лабораторними дослідженнями встановлено, що відстань від револьвера до потерпілого становила до 30 см.

За даних обставин, суд вважає, що покази підсудного про те, що у момент пострілів відстань між ним і потерпілим була близько 2 метрів, також не відповідають дійсності.

Крім того, як видно з пояснень експерта ОСОБА_42., які він давав у судовому засіданні, при пострілі з пневматичної зброї кіптява не залишається взагалі. У штатному набої Флобера порох не може бути ініціюючою речовиною. У разі коли буде виявлено сліди пороху з цього пістолету, то можна допустити, що кінетична енергія посилена за рахунок внесення пороху. Якщо вважати, що нештатний набій це підсилений, то з даного пістолету, без внесення змін у його конструкцію, можливо провести постріл. У разі коли з пістолета Флобера проводити постріл підсиленим боєприпасом, то цей пістолет може відноситись до вогнепальної зброї. Однак це питання можливо вирішити при проведенні дослідження, з використанням підсилених набоїв.

Оскільки, як видно з висновку судово-балістично-хімічної експертизи №5-36 від 09.08.2006 року, у каналах ствола та камерах барабану наданого на дослідження вилученого у ОСОБА_1. револьвера «ME 38 Pocket - 4R» виявлено сліди нітроцелюлозного пороху; а з висновку судово-медико-криміналістичної експертизи №228-мк від 28.08.2006 року вбачається, що на отриманих контактограмах з пошкоджень №№ 1-3 на спортивній куртці та з пошкоджень на тенісці виявлено додаткові фактори пострілу у вигляді масивного забарвлення темно-коричневого кольору, яке свідчить про наявність кіптяви, а на отриманих контактограмах з пошкоджень виявлено дрібно-крапкове темно-коричневе забарвлення, яке свідчить про наявність сполук свинцю, суд вважає, що ОСОБА_1. проводив постріли з використанням підсилених набоїв.

При цьому суд враховує, що перевірити даний факт експертним шляхом неможливо, оскільки підсудний під час втечі з місця скоєння злочину викинув набої в лісі та не вказав слідству на місце, де він це зробив.

Той факт, що підсудний перед пострілами в ОСОБА_2, робив попереджуючий постріл у землю, на погляд суду, свідчить про те, що він розумів, наявність негативних наслідків, які можуть настати внаслідок використання його пістолету.

За даних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1. умисно здійснював прицільні постріли у ОСОБА_2., усвідомлюючи можливість настання небезпечних наслідків та свідомо припускав їх настання.

Суд вважає, що щире каяття, як пом'якшуюча обставина, не може бути врахована щодо підсудного, оскільки він, хоч і стверджує, що щиро розкаявся, однак не визнав повністю свою вину та не дав своїй поведінці належну оцінку. При цьому суд враховує, що пом'якшуюча обставина щире каяття має місце в тих випадках, коли особа повністю визнає свою вину у вчиненому злочині, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.

Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 115 ч. 1 КК України, як вчинення умисного вбивства.

 

При обранні міри покарання суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Підсудний ОСОБА_1на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має молодий вік, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд вважає, вчинення злочину неповнолітнім, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд вважає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Суд, враховуючи обставини справи, особу підсудного та наявні пом'якшуючі обставини його покарання, думку представника потерпшого, потерпілих, а також його роль, яку він приймав у виникненні конфліктної ситуації з участю загиблого, і роль загиблого у ній, вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.

По справі заявлено цивільний позов ОСОБА_3про стягнення з ОСОБА_1. на його користь 9101, 51 гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 гривень - моральної.

Оскільки в ході судового слідства потерпілому було відшкодовано матеріальну шкоду у повному обсязі, суд вважає, що позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_2. його батьку ОСОБА_3. було заподіяно моральної шкоди, яка пОСОБА_43гала у тому, що він втратив сина, і це неможливо відновити чи замінити. Однак, враховуючи матеріальний стан підсудного, який на даний час не працює і не має постійних заробітків, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди підлягає зменшенню.

Як встановлено у судовому засіданні, кошти в розмірі 5 000 гривень на банківський рахунок ОСОБА_3. поклала ОСОБА_33., суд вважає, що вони повинні бути зараховані у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Оскільки підсудний ОСОБА_1. у порушення вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року №2471-ХІІ придбав вищевказаний револьвер, він підлягає конфіскації та передачі до дозвільної системи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 1179,1166,1168 ЦК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1. залишити без зміни, тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбування покарання ОСОБА_1. рахувати з моменту його затримання з 04.06.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 1059 гривень 48 коп. за проведення судово-балістично-хімічної експертизи (отримувач платежу: НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, ЄДРПОУ: 25574713, розрахунковий рахунок 35220100105021, банк: УДК у Київській області, МФО: 821018); на користь ДНДЕКЦ МВС України 330,66 гривень за проведення комплексної судово-балістично-хімічної експертизи (отримувач    платежу:    ДНДЕКЦ   МВС    України,    код:    25574630,    розрахунковий    рахунок

 

35225100105101, банк: УДК у Київській області, МФО: 821018); на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 139, 49 гривень за проведення судово-хімічної експертизи (отримувач платежу: НДЕКЦ МВС України, код: ЗКПО: 25574713, розрахунковий рахунок 35220100105021, банк: УДК у Київській області, МФО: 821018); на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 141,23 гривень за проведення судово-дактилоскопічної експертизи (отримувач платежу: НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, ЄДРПОУ: 25574713, розрахунковий рахунок 35220100105021, банк: УДК у Київській області, МФО: 821018.

Речові докази, які знаходяться в камері зберігання Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області, а саме: револьвер моделі «ME 38 Pocket - 4R» калібром 4 мм серійний номер 008329, який зберігається в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Київській області, передати в дозвільну систему Ірпінського MB МВС України.; 2 кулі від стандартних патронів «Флобера» калібром 4 мм, які зберігаються в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Київській області, знищити; спортивні штани чорного кольору, спортивну кофту чорного кольору та спортивну теніску синього кольору, які зберігаються в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Київській області, передати ОСОБА_3; джинсові штани, які зберігаються в камері речових доказів СУ ГУ МВС України в Київській області, передати ОСОБА_33.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти днів з моменту його оголошення.