Справа 22ц-2984,2006р.                                                             Головуючий в 1 інстанції

Зубік В.В.

Категорія: 15        Доповідач  Цуканова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого  Цуканової І.В. Суддів: Кузнєцової О.А., Капітан І.А. при секретарі  Портновій І.В. з участю прокурора Мяснікова К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Стаїр» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 квітня 2006 року по справі

за позовом.

Каховського міжрайонного прокурора

в інтересах ОСОБА_1

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Стаїр»

про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

встановила:

02 лютого 2006 року Каховський міжрайонний прокурор звернувся в інтересах ОСОБА_1до ТОВ «Стаїр» про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що 06 грудня 2004 року між сторонами було укладено договір , за умовами якого відповідач отримав на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку позивача, яка відповідно до договору входить в загальну площу орендованої землі в кількості 114,35га.

Відповідно до пункту 9 Договору оренди ТОВ «Стаїр» зобов'язувалося з 1 грудня по 30 грудня кожного року сплачувати на користь позивача орендну плату в розмірі 1 448грн. 63коп., однак свої договірні зобов'язання не виконує, заборгувавши позивачу 660грн. за 2005 рік.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати є підставою для розірвання договору оренди, про що у своїй позовній заяві просив прокурор.

Рішенням Каховського міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року постановлено позов задовольнити.

Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2/за дорученням ОСОБА_1/ та

товариством          з                                 обмеженою                           відповідальністю         «Стаїр»,

зареєстрованого у Державному реєстрі земель Об грудня 2004 року, достроково розірвати.

Стягнути з ТОВ «Стаїр» на користь держави державне мито 8грн. 50коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення 7грн. 50коп.

2

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ «Стаїр» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову, зазначаючи, що рішення суду не відповідає вимогам закону та зібраним по справі доказам.

Заслухавши доповідача, представника відповідача, прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Стаїр» підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивачки ОСОБА_1. про розірвання договору оренди належної їй земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що сторони домовились та уклали договір оренди земельної ділянки у травні 2004 року, досягнувши усіх істотних умов, однак сплата відповідачем - ТОВ «Стаїр» із обумовленої в договорі суми орендної плати 1 448,63грн. лише її частини - 660грн. визнана підставою для розірвання договору.

Проте з таким висновком суду не можна погодитись, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі, а стаття 18 цього ж Закону визначає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Аналогічні умови передбачені і пунктом 43 Договору, за яким договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Із матеріалів справи вбачається, що 6 грудня 2004 року   був зареєстрований у Каховському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного земельного кадастру договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку належну ОСОБА_1., яка розташована на території Заозерненської сільської ради Каховського району.

Відсутність дати укладення договору на самому договорі оренди землі та твердження однієї сторони у судовому засіданні не давали суду підстав для висновку про те, що договір сторони уклали в травні 2004 року, оскільки такий висновок суду не узгоджується з вищевказаними нормами Закону та не підтверджується наявними у справі доказами та виходить за межі позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірний договір був укладений та діяв лише з 06 грудня 2004 року, а тому у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати орендної плати позивачці ОСОБА_1. лише з грудня 2004 року.

Вирішуючи питання про виконання відповідачем обов'язку перед позивачем по сплаті орендної плати, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до п.9 договору оренди землі орендна плата визначена сторонами у розмірі 1 448,63грн. на рік /а.с.6-10/.

3  

Крім того, в цьому ж пункті договору зазначено, що орендар зобов'язується виплачувати податок за землю замість орендодавця.

Як видно з матеріалів справи, орендар сплатив ОСОБА_1. 600,9грн. в лютому 2005 року, а в грудні цього ж року - 600,3грн.

Вказані факти сторони не спростовують і не оспорюють.

Враховуючи, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю, як це передбачено умовами договору оренди та ст.21 Закону України «Про оренду землі», встановлені за згодою сторін в даному спорі, та зважаючи на те, що відповідно до п.9.1 ст.9,ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» орендар, як податковий агент платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, колегія суддів вважає, що орендна плата за виключенням податку з доходу позивача складає 1260,31грн. (1 448,63грн. - 188,32грн. податку з доходів фізичних осіб).

Відповідно, розмір заборгованості по орендній платі становить 51,31грн. (1260,31грн. - 1209,30грн. сплаченої орендної плати).

На думку колегії, вказана заборгованість виникла у зв'язку з неоднозначним тлумаченням сторонами частини 2 пункту 9 Договору, право на яке вони мають згідно ч.1 ст.213 ЦК України, за яким орендар зобов'язується сплачувати податок на землю замість орендодавця у встановленому законом порядку.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, сплачуючи орендну плату ОСОБА_1., він вважав за необхідне вирахувати з її розміру не лише суму податку з доходів фізичних осіб, але й суму податку на землю.

Тому, недоплата відповідачем орендної плати у розмірі 51,31грн. не є, на думку колегії, умисним невиконанням ТОВ «Стаїр» умов договору, т.я. із тієї послідовної позиції, яку представник відповідача займав на протязі всього часу розгляду справи випливає, що відповідач добросовісно помилявся з приводу цієї заборгованості.

Про неоднозначність тлумачення пункту 9 Договору свідчить і те, що прокурор в поданій позовній заяві також вважав, що оплата відповідачем податку на землю здійснюється за рахунок орендної плати.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що недоплата відповідачем позивачці ОСОБА_1. орендної плати в сумі 51,31грн. через помилку не може бути підставою для розірвання договору оренди на вимогу однієї сторони.

Таким чином, постановлене судом першої інстанції рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, в силу ст.ст.24,25,32 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів,

4

ВИРІШИЛА  :

Апеляційну              скаргу             товариства               з          обмеженою

відповідальністю «Стаїр» задовольнити.

Рішення Каховського міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову Каховському міжрайонному прокурору в інтересах ОСОБА_1про розірвання договору оренди землі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.