Справа № 22ц-3532/10 Головуючий в 1 інстанції: Гамула Б.С.
Категорія 45 Доповідач: Завидовська-Марчук О.Г .
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
17 листопада 2010 року м. Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Завидовської-Марчук О.Г,
суддів Осіпука В.В. Данилюк В.А.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю :
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, управління Держкомзему в Камінь-Каширському районі Волинської області, Державного підприємства «Центр ДЗК» про визнання частково недійсними рішень сільської ради та Державних актів на право власності на земельні ділянки за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Камінь - Каширського районного суду від 21 липня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
1 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області, управління Держкомзему в Камінь-Каширському районі Волинської області, ДП «Центр ДЗК” про визнання недійсними рішення Сошичненської сільської від 16 листопада 2005 року № 32/3 в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2924 га, по АДРЕСА_1 та державного акту на право власності на цю земельну ділянку серії ЯБ № 661949 від 12 квітня 2007 року.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що даним рішенням сільської ради та державним актом порушені її законні права та інтереси, так як на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок, який вона успадкувала від батька ОСОБА_4 на підставі рішення Камінь-Каширського районного суду від 14 грудня 2009 року. Таким чином, вона не має можливості реалізувати своє право власності на земельну ділянку під спадковим будинком, право на яку фактично перейшло до неї при переході права власності на будівлю, яка розташована на ній.
Під час розгляду справи 21.07.2010 року позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги збільшили. Просили також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,14 га, серії ЯБ № 661950 від 12 квітня 2007 року, виданий ОСОБА_2, та рішення Сошичненської сільської ради від 25 січня 1994 року № 15/9 у відповідній частині, на підставі якого виданий даний акт, мотивуючи це тим, що саме на цій земельній ділянці розташований спадковий будинок.
Рішенням Камінь - Каширського районного суду від 21 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановлено визнати недійсним рішення Сошичненської сільської ради від 25 січня 1994 року № 15/9 в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 га та державного акту про право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 Волинської області серії ЯБ № 661950 від 12 квітня 2007 року, виданий ОСОБА_2.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В даному судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених в ній, просила рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові скасувати та постановити нове про задоволення позову в повному об’ємі.
Відповідач апеляційну скаргу заперечив.
Заслухавши осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Сошичненської сільської ради від 16.11.2005 року про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2924 га по АДРЕСА_1 та державного акту про право власності на цю земельну ділянку, суд виходив з того, що позивач не довела, що ця земельна ділянка була в користуванні її батька ОСОБА_4 і, що з його смертю 21 липня 1997 року припинилось і право користування належними йому земельними ділянками.
Однак з такими висновками суду погодитись неможливо, оскільки вони ґрунтуються на неповно з’ясованих обставинах справи.
Так, суд не з’ясував, який розмір земельної ділянки надавався батьку позивачки для будівництва та обслуговування житлового будинку та надвірних споруд, та чи відповідає оспорюване рішення сільської ради нормам земельного законодавства.
Відповідно ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об’єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
З наданих позивачкою в даному судовому засіданні архівних витягів з рішень Сошичненської сільської ради № 15/10 та № 15/9 від 25 січня 1994 року, вбачається, що батьку позивачки ОСОБА_4 було передано у приватну власність земельні ділянки згідно поданих заяв на земельних площах, що розташовані в межах населеного пункту: для ведення особистого підсобного господарства площею 0,54 га; для обслуговування житлового будинку і господарських споруд площею 0,25 га.
Як було встановлено судом, позивачка після смерті батька в липні 1997 року по заповіту успадкувала належний йому житловий будинок та надвірні споруди. Право власності на ці будівлі визнано за нею рішенням Камінь-Каширського районного суду від 14 грудня 2009 року (а.с. 8,14).
Оскільки належні позивачці будівлі розташовані на земельній ділянці, яка була передана рішенням сільської ради № 15/9 від 25.01.1994 року у приватну власність ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд в розмірі 0,25 га, то, відповідно до зазначеної норми закону, не можна визнати законним рішення сільської ради від 16 листопада 2005 року № 32/3 про надання у власність відповідачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2924 га, а відтак і державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку, оскільки ними порушено право позивачки на користування земельною ділянкою, на якій розміщенні належні їй будівлі.
Крім цього, не можна погодитись з висновками суду про визнання недійсним рішення Сошичненської сільської ради від 25 січня 1994 року № 15/9 в частині надання відповідачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,14 га і державного акту на право власності на цю земельну ділянку серії ЯБ № 661950 від 12 квітня 2007 року, оскільки вони не відповідають встановленим обставинам справи.
Так, з матеріалів справи вбачається (а.с. 10) і це не заперечується позивачкою, що в 1970 році на присадибній земельній ділянці, що була у користуванні батька позивачки ОСОБА_4, за його згодою сторони по справі розпочали будівництво житлового будинку і надвірних споруд, яке закінчили в 1979 році. В 1994 році, за життя ОСОБА_4, частина земельної ділянки розміром 0,14 га , на якій були розташовані ці будівлі, була передана у власність відповідача з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку. За життя ОСОБА_4 не оспорював це рішення сільської ради, що свідчить про добровільну відмову його від цієї частини земельної ділянки.
Відповідно до вимог ст. 36 ч.1 п.1 ЗК України (в редакції 1970 року, що була чинною на момент будівництва будинку сторонами по справі) та вимог ст. 27 ч.1 п.1 ЗК України (в редакції 1990 року, що діяла на час надання спірної земельної ділянки відповідачу) право громадян на користування наданою земельною ділянкою підлягає припиненню відповідно повністю або частково у випадку добровільної відмови від користування земельною ділянкою.
За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм закону підстав для визнання нечинним рішення Сошичненської сільської ради від 25 січня 1994 року № 15/9 в частині надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,14 га і державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 661950 від 12 квітня 2007 року, що виданий на підставі даного рішення, колегія суддів не вбачає.
Оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповно з’ясованих обставинах справи, не відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, то рішення суду, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст., 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Камінь - Каширського районного суду від 21 липня 2010 року в даній справі скасувати та ухвалити нове.
Визнати недійсним рішення Сошичненської сільської ради від 16 листопада 2005 року № 32/3про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2924 га по АДРЕСА_1 та державного акту серії ЯБ № 661949 на право власності на земельну ділянку площею 0,2924 га для ведення особистого селянського господарства виданий ОСОБА_2.
В позові про визнання недійсним рішення Сошичненської сільської ради від 25 січня 1994 року № 15/9 в частині надання ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,14 га та державного акту про право власності на земельну ділянку площею 0,14 га серії ЯБ № 661950 від 12 квітня 2007 року виданого ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з Сошичненської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області в користь ОСОБА_1 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та в дохід держави 51 (п’ятдесят одну) гривню судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційній інстанції протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: