Справа №2-792-2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

м. Селидове                                                                                          23 квітня 2007 року

Селидовский міський суд Донецької області в складі: головуючого -судді Хейло Я.В., при секретарі Конотопчик ОТ., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача виконкому Релидівської міської ради -Сало О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1до виконкому Селидівської міської ради про визнання часток у праві спільної часткової власності на квартиру та визнання права власності на частину спадкового майна,-

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до виконкому Селидівської міської ради про визнання часток у праві спільної часткової власності на квартиру та визнання права власності на частину спадкового майна у вигляді квартири, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1року помер його батько ОСОБА_2. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді частки квартири за адресою: м. АДРЕСА_1. Зазначена квартира, згідно свідоцтва про право власності на житло №12200 виданного Службою приватизації державного житлового фонду п/о «Селидіввугілля» від 16.07.1996 року належить померлому ОСОБА_2., матері ОСОБА_3. та йому на праві спільної часткової власності, однак не зазначено в яких саме частках. Він являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом на частину спадкового майна, оскільки мати ОСОБА_3. на свою частину спадщини не претендує та відмовляється від спадкового майна, після смерті чоловіка ОСОБА_2на його користь. Заповіт відсутній. Враховуючи, що квартира належить їм на прав спільної часткової власності, але в свідоцтві не зазначено в яких частках, то у судовому порядку необхідно визнати частки між ними на квартиру. Крім того, після смерті батька ОСОБА_2він постійно мешкав у спадковій квартирі, то фактично прийняв спадщину. Просив суд визнати рівними частки між ним, померлим ОСОБА_2. та матір'ю ОСОБА_3. у праві спільної часткової власності на квартиру та визнати за ним право власності на 2/3 частку квартири за адресою: м. АДРЕСА_1.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю просив суд визнати частки рівними між ним, померлим ОСОБА_2. та матір'ю

ОСОБА_3. у праві спільної часткової власності на квартиру та визнати за ним право власності на 2/3 частки квартири за адресою: м. АДРЕСА_1.

Представник відповідача виконкому Селидівської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю.

Третя особа - ОСОБА_3.- дружина померлого ОСОБА_2в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та пояснив, що не претендує на спадкове майно після смерті чоловіка ОСОБА_2та відмовляється від своєї долі спадщини у вигляді частки квартири за адресою: мАДРЕСА_1на користь позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчив матеріали справи, Законодавство, яке регулює дані правовідносини дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Стаття 357 ЦК України передбачає, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Судом встановлено, що квартира за адресою: м. АДРЕСА_1, згідно свідоцтві про право власності на житло №12200 від 16.07.1996 року належить ОСОБА_2. та його члени сім'ї: дружині ОСОБА_3. та сину ОСОБА_1. на праві спільної часткової власності, тому суд вважає, що частки ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1. у праві власності на квартиру є рівними, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді частки квартири, після смерті ОСОБА_2., суд виходить з того, що згідно ст.ст.316, 328 ЦК України право власності це право особи на майно, що воно здійснює по своїй волі, незалежно від волі інших осіб. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та батьки.

Згідно зі ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2року помер ОСОБА_2., який є батьком позивача. Згідно свідоцтва про право власності на житло № 12200 виданого Службою приватизації державного житлового фонду п/о «Селидіввугілля» від 16.07.1996 року квартира за адресою: м. АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_1

 на праві спільної часткової власності у рівних долях. Після смерті ОСОБА_2залишилось спадкове майно у вигляді 1\3 частки квартири за адресою м.АДРЕСА_1. Позивач та його мати за законом відносяться до числа спадкоємців першої черги, заповіт на спадкове майно відсутній, мати ОСОБА_3. - спадкоємець першої черги в нотаріальному порядку та у судовому засіданні відмовилася від спадщини на користь позивача.

Враховуючи, що позивач за законом має право на 1/3 частку квартири за адресою м.АДРЕСА_1та являється єдиним спадкоємцем за законом на 1/3 частку спадщини у вигляді зазначеної квартири, заповіт відсутній, інших спадкоємців судом не встановлено, суд вважає можливим визнати за позивачем ОСОБА_1. право власності на 2/3 частки квартири, розташованої за адресою: м.АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст.316,328,1216,1218,1261,1274,1296 ЦК України, 213-214 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1задовольнити.

Встановити, що частки ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2року, ОСОБА_3та ОСОБА_1в спільній частковій власності на квартиру АДРЕСА_1є рівними.

Визнати за ОСОБА_1право власності на 2/3 частку квартири за адресою м. АДРЕСА_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Донецької області може бути подано через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.