ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.10 Справа № 1/70/10
Суддя
за позовом приватного акціонерного товариства “Альба Україна”, 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100
до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 4 450,18 грн.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача –Фесенко О.Ю., дор. № 1489 від 26.10.2010 р.;
від відповідача –не з’явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
18.10.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулось приватне акціонерне товариство “Альба Україна” з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми 4 450,18 грн., що складається з 4 303,65 грн. основного боргу, 125,15 грн. пені, 21,38 грн. - 3% річних на підставі договору купівлі – продажу № 508 від 04.01.2010 р., ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України.
18.10.2010 р. порушено провадження у справі 1/70/10, судове засідання призначено на 09.11.2010 р.
Судове засідання закінчено 09.11.2010 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Надав у судовому засіданні витребувані ухвалою суду документи.
Відповідач в судове засідання не з’явився. Документи, відзив на позовну заяву, які було запропоновано надати ухвалами суду, не надіслав. Причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме: ухвала про порушення провадження у справі надсилалась судом рекомендованою кореспонденцією, та отримана особисто ОСОБА_1 21.10.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу за клопотанням позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 508 (надалі –Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору продавець –позивач зобов’язується передати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі Товар) у власність покупця, а покупець –відповідач, зобов’язується приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.
Товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної та відпускної, що будуть описані в окремому випадку у видаткових накладних (п. 1.2. Договору).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2010 р.
Керуючись п. 13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», що затверджена наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1196 р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, в якій домовились, що поставка відбувається централізовано –кільцевими перевезеннями товару транспортом постачальника, за адресою: 72364, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Константинівка, вул. Щорса, 70 та зазначено матеріально відповідальну особу, що отримує товар –ОСОБА_1 (з зазначеними зразками підпису та печатки).
Отримання відповідачем товару, підтверджується підписом та печаткою відповідача на накладних № 10520437 від 08.06.2010 р., № 10520438 від 08.06.2010 р., № 10520439 від 08.06.2010 р., № 10510375 від 07.06.2010 р. Товар було отримано особисто ОСОБА_1, про що свідчить підпис та печатка підприємця на згаданих накладних.
Порядок розрахунків сторони передбачили в п. 5.2. Договору, де сказано, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.
Як вбачається з наданих позивачем накладних, в кожній передбачена дата до якої відповідач повинен провести розрахунки: № 10520437 від 08.06.2010 р. –до 11.06.2010 р., № 10520438 від 08.06.2010 р. –до 11.06.2010 р., № 10520439 від 08.06.2010 р. –до 11.06.2010 р., № 10510375 від 07.06.2010 р. –до 10.06.2010 р.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 303,65 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 626 ЦК України).
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України)
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (…).
Згідно із ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічний припис містить норма статті 526 Цивільного кодексу України.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).
Відповідач взяті на себе зобов’язання за Договором належним чином не виконав. Доказів погашення суми заборгованості не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.
Факт заборгованості відповідача в сумі 4 303,65 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні. Вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 303,65 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 125,15 грн. пені на підставі п. 7.2. Договору за період часу з 11.06.2010 р. по 11.08.2010 р. за несвоєчасну оплату продукції.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: … сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.
Розрахунок пені перевірений судом, та є вірним. Вимога позивача щодо стягнення пені за період з 11.06.2010 р. по 11.08.2010 р. на суму 125,15 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 21,38 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з наданими позивачем розрахунками: 3% річних за період часу з 11.06.2010 р. по 11.08.2010 р. складають 21,38 грн.
Позовні вимоги задовольняються в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 філія «Отд ПИБ»в м. Мелітополь, МФО 313043, ідент. ном. НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства “Альба Україна” (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, п/р 26006010025849 в ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 22946976) 4 303 (чотири тисячі триста три) грн. 65 коп. основного боргу, 125 (сто двадцять п’ять) грн. 15 коп. пені, 21 (двадцять одну) грн. 38 коп. –3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, 15 листопада 2010 року.