АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Пономаренко А.В,
суддів: Білоусової В.В, Дралла І.Г,
при секретарі: Вернігор О.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Кузнєцова Ірина Василівна про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 10 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3Н, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.
Вимоги мотивовані тим, що 5 листопада 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1. Однак сторони вказаного договору фактично приховали дійсну угоду, яка мала місце між ним та ОСОБА_5В, що за первинними ознаками підпадає під визначення удаваного правочину, у зв’язку з чим вимагає визнати правочин недійсним.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 10 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_2 в позовних вимогах суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про те, що між сторонами було укладено саме удаваний правочин, який приховує інший правочин.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так довід апеляційної скарги про те, що земельна ділянка була продана за 35 000 доларів США а не за 100000 гривень, суд до уваги взяти не може, оскільки цей довід суперечить укладеному договору, в якому зазначена ціна договору, а крім того, ціна договору не має правового значення для правильного вирішення позовних вимог.
Довід апеляційної скарги про те, що основною ознакою удаваного правочину є приховування іншого правочину, а не причини, з яких таке приховування мало місце, суд до уваги не бере, оскільки цей довід суперечить вимогам статті 235 ЦК України, відповідно до якої, удаваний правочин стосується обставин, коли обидві сторони свідомо, задля якоїсь користі документально оформляють один правочин, але реально між ними встановлюються якісно інші правовідносини. У даному випадку судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами до договору купівлі-продажі земельної ділянки існує саме договір, який вони уклали нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Довід апеляційної скарги про те, що відповідно до договору купівлі-продажу відповідач гроші не сплачував, тому він не набуває права власності на неї, суд вважає таким, що суперечить обставинам, які викладені у тексті нотаріально посвідченого договору, з якого вбачається, що ОСОБА_5 продала земельну ділянку за 100000 гривень та отримала їх від ОСОБА_3 особисто.
Довід апеляційної скарги стосовно того, що ціну за земельну ділянку сплатив ОСОБА_2 суд до уваги не бере, оскільки сторонами договору є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Обставини за яких ОСОБА_3 отримав гроші на купівлю земельної ділянки правового значення для вирішення спору не мають. Якщо навіть гроші продавцю передав безпосередньо ОСОБА_2С, то ця обставина не є підставою для визнання правочину удаваним.
Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті як підстави для висновку в тому, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до правил ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 10 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Білоусова В.В.