Справа  2-а-1274/10рік    

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                                                            Ямпільський райсуд

                                                                                                                                  Сумської області        

Суддя Ямпільського райсуду, Сумської області- Філонова Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Ямпільського райсуду в сел. Ямпіль справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 в інтересах підопічної ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  «Дітям війни» за 2006-2009р.р. в сумі 5117,10 грн., та поновлення пропущеного строку для звернення до суду  , -

                       В С Т А НО В И В:        

            Опікун ОСОБА_1  звернулася до суду в інтересах своєї підопічної ОСОБА_2 з вищевказаним позовом та просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2  , як дитині війни , недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  за 2006-2009 рік в сумі 5117,10 грив.

             В обґрунтуванні своїх вимог  позивачка посилається на те , що ОСОБА_2 належить до соціальної категорії «дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року по 31грудня 2009 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

             Відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року , яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» , в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

            Лише з 01 січня 2008року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009року по 31.12.2009 року призначена та виплачена надбавка , як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

            Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтуванні своїх доводів зазначив , що  Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року стосувалось лише Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо неконституційності Закону України « Про державний бюджет України на 2006рік» Конституційним Судом України не приймалось. Таким чином , на думку відповідачів рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має , а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється.

            Що стосується проведення виплат у 2007 році , то п.12 ст.71Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007рік від 09.07.07 визнано такими , що не відповідають Конституції України норми ст.ст.71,11 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».Тобто , вимоги позивача щодо виплати підвищення пенсії за період з 09.07.07року є такими , що суперечать чинному законодавству. Проте , механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» був відсутній .У зв’язку з цим , Пенсійний фонд України звернувся за роз’ясненням до Міністерства юстиції України , Міністерства фінансів України та Міністерства праці та соціальної політики України. В листі № 21-26-561 від 31.08.07року Міністерство юстиції України зазначило , що питання, пов’язане з визначенням величини мінімальної пенсії за віком , що застосовується при обчисленні підвищення її особам , які мають статус дітей війни буде вирішено у законодавчому порядку і що підвищення пенсій буде проведене лише після прийняття відповідного законодавчого акту. Так як механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відсутній , то відповідно до роз’яснень Міністерства юстиції України питання щодо розмірів підвищення пенсій особам , яким встановлено статус дитини війни в 2006,2007 роках має бути вирішено після його законодавчого врегулювання. Це питання було врегульовано Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік», яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та визначено , що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність. Дана доплата позивачу в 2008-2009роках виплачувалась в повному обсязі.

            В судове засідання позивач, його підопічна та представник відповідача не з’явились , про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином , надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

           Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін , на підставі наявних у справі доказів.

            Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає частковому задоволенню.

        В судовому засіданні  встановлено , що ОСОБА_2  є дитиною війни (а.с.8 )та має право на пільги, встановлені законодавством для дітей війни.

        Даний факт відповідачем не оспорюється.

                Відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії , або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Статтею 7 вказаного закону визначено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій ,передбачених цим законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

        Відповідно до п.17 ст.77 ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» на 2006 рік зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».Вказані положення ЗУ «Про Державний бюджет» неконституційними визнані не були та нарахування і виплата державної соціальної підтримки дітям війни у 2006 році не проводилися.

                Відповідно до п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік»дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.Ст.111вказаного закону визначено , що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії , відповідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам , які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону України»Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.

                Проте , Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007р. за №6-рп/2007рік, у справі за  поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (неконституційності) положень ст.29,36 ч.2,56, ч.2 ст.62 ,ч.1 ст.66,п.п.7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46, ст.71, ст.ст.98, 101, 103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими , що не відповідають Конституції України (є неконституційними)  положення п.12ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік».

        Статтею 124 Конституції України передбачено , що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими  до виконання на всій території України.  Крім того , відповідно до ст.ст.61,69 ЗУ «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.

        Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України,  закони та інші правові акти або їх окремі положення ,що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність .

        Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточним  і не може бути оскаржене.

                Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування ,їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі , в межах та у спосіб , передбачені законодавством України.

        Враховуючи вищевикладене , суд вважає , що з боку управління ПФУ в Ямпільському районі не було допущено порушення прав щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік та з січня 2007 р. до 9 липня 2007 року.

        В той же час , суд вважає , що з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України , тобто з 9 липня 2007 року, Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 30%мінімальної пенсії за віком.

               Статтею 64 Конституції України передбачено ,що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені  , крім випадків, передбачених Конституцією України.

        Суд вважає , що посилання відповідача на обґрунтування своїх заперечень проти позову в частині підвищення пенсії дітям війни за 2007 рік на відсутність механізму реалізації положень ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та лист Міністерства юстиції України №21-46-561 від 31.08.2007 р. є необґрунтованими  та не можуть обмежувати права позивача як дитини війни.

        У листі Міністерства юстиції України №21—46-561 від 31.08.2007р., зазначено , що питання , пов’язані з підвищенням пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується замість пенсії , відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» слід вирішувати шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

        Суд вважає , що з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» ця норма Закону втратила чинність , а ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» чітко визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком .З огляду на це , дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.

        Пунктом 41 розділом П Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.6 вказаного закону була викладена в новій редакції ,якою визначено , що дітям війни (крім тих , на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.

        Відповідно до п.14 ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту»учасникам війни до пенсії або довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

               Як встановлено в судовому засіданні , ОСОБА_2 в 2008 році здійснювалася виплата державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.

               Однак , рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008рік у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст.65 розділу І , п.п.61.62,63 ,66 розділу П ,п.3 розділу Ш Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» і за поданням 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень ст.67 розділу І,п.п.1-4,6-22,24-100 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту Закону України про Державний бюджет України) визнані неконституційними положення п.36-100 розділу П «Про внесення змін до деяких законодавчих актів».

        Виходячи з викладеного , суд вважає , що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційного Суду України , тобто з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі  мало проводити підвищення пенсії дітям війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком.

        Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно  до ч.2 ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму  , встановлюються відповідними законами України , цим Законом ,та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України. Відповідним законом , який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».Таким чином ,відповідач у 2009 році повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Згідно довідки УПФ України в Ямпільському районі від 29.10.2010р. №5053/03-10    ОСОБА_2 у 2007 році було виплачено підвищення до пенсії, як дитині війни в розмірі 50% виходячи з розміру встановленої надбавки учасникам війни за наявності групи інвалідності, у 2008-2009р.р. було виплачено надбавку в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Суд критично оцінює посилання про те , що після прийняття рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року управлінням ПФУ в Ямпільському районі  підвищення пенсій дітей війни здійснювалося відповідно до п.8 постанови КМ України від 28.05.08р. №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та проводилося в таких розмірах : з 22 травня - 48грн.10коп, з 1 липня - 48 грн.20коп, з 1 жовтня - 49грн.80коп, оскільки рішення Конституційного суду є обов’язковим для виконання на всій території України , інші нормативні акти мають прийматися  у точній відповідності з Конституцією та законами України. При наявності розбіжностей між законами і підзаконними нормативними актами , має застосовуватися закон.

        Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України» , Пенсійний фонд України реалізує свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління ; рішення про призначення та перерахунок пенсії приймаються районними управліннями  Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

      Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

       За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

        Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

        Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.    

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

        Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо:

-     щодо призначення пенсії;

-     підготовки документів для її виплати;

-     забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

             Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

          Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

          Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

          Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність

коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачкою.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

        Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачці виплат, гарантованих їй Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.  

    Згідно ст.99 ч.2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

    Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк , встановлений законом може бути поновлений , а процесуальний  строк , встановлений судом – продовжений судом за клопотанням особи ,  яка бере участь у справі.

Позивачка  в своїй позовній заяві просить суд поновити процесуальний строки звернення до суду, тому суд, приймаючи до уваги вік позивачки , її матеріальне    становище , а також необізнаність  з діючим законодавством , вважає за можливе визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновити його.

Між тим , виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки , за захистом  яких вона звернулася  до суду , суд вважає необхідним  , на підставі ч.2 ст.11 КАС України , вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФ України в Ямпільському районі Сумської області , по невиконанню з 09.07.2007 року приписів  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.        

              На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

ВИРІШИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах підопічної ОСОБА_2   задовольнити частково.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі  Сумської області здійснити ОСОБА_2   перерахунок  пенсії з підвищенням  її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати несплачених сум за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31грудня 2008 року та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Сумської області .

             Поновити пропущений  процесуальний строк звернення до суду.

             В іншій частині позовних вимог відмовити.

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги  протягом 10-ти днів з дня її проголошення.    

            Суддя                                

               Ямпільського районного суду                                                Ю.О.Філонова