СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 листопада 2010 року Справа № 2-7/5345-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № 641 від 29.01.09, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
представник відповідача, не з'явився, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
представник відповідача, не з'явився, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро;
представник відповідача, не з'явився, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим;
представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес";
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 23.09.2010 року у справі № 2-7/5345-2009
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,95018) (АДРЕСА_2,95018)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11,Сімферополь,95000)
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим (вул. Залеська 12,Сімферополь,95001) (вул. Леніна, 17,Сімферополь,95001)
3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес" (вул. Севастопольська, 3а,Сімферополь,95015)
про визнання дій незаконними, припинення права власності та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І. ) від 23.09.2010 року у справі № 2-7/5345-2009 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, фізична особа –підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити, посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес", здійснивши реконструкцію універсаму „Яблуко”, вчинило самозахоплення земельної ділянки позивача та самочинне будівництво.
Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 09 листопада 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 року розгляд справи був відкладений.
У судове засідання 16 листопада 2010 року представники виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим, товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів та третьої особи.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У жовтні 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Автономної Республіки Крим, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес", просила:
- визнати незаконними дії бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Сімферополя, які оформлені висновком про можливість оформлення права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією;
- визнати незаконними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, які оформлені свідоцтвом № НОМЕР_1 від 14.05.2009р. “Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил”;
- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1686 від 26.06.2009 р. “Про оформлення права приватної власності на нежитлову будівлю(універсам) по АДРЕСА_3 а на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю “Делішес”;
- припинити право власності на нежитлову будівлю (універсам) по вул. Г. Сталінграду за товариством з обмеженою відповідальністю “Делішес”;
- спонукати бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Сімферополя скасувати реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_3.
Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю “Делішес” була здійснена реконструкція будівлі універсаму по АДРЕСА_3 зі збільшенням площі забудови, внаслідок чого ця будівля універсаму стала розташовуватися на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу за договором №157-П від 17.12.2007 року.
Заперечуючи проти позову, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Делішес" зазначило, що позивачем не наведено жодної норми, якій би не відповідало рішення №186 від 26.06.2009 року „Про оформлення права власності товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес"” (а.с. 69-71, том 1).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2010 року провадження у справі зупинялось до розгляду господарським судом Автономної Республіки Крим справи № 2-129/278-2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес" до Сімферопольської міської ради, фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про спонукання до виконання певних дій (а.с. 116-117, том 1).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2010 року провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2010 року провадження у справі зупинено, по справі призначено судову будівельно-технічну та землевпорядну експертизу (а.с. 134-136, том 1).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2010 року провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду.
Оскаржене рішення мотивоване тим, що позивачем не доведено, що спірний ганок, який, за його твердженням, розташований на орендованій ним земельній ділянці, входить до складу майна, право власності на яке оформлено за третьою особою внаслідок спільних дій відповідачів.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що на належній товариству з обмеженою відповідальністю “Делішес” на підставі договору оренди земельній ділянці була проведена реконструкція будівлі універсаму зі збільшенням площі забудови по АДРЕСА_3.
Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Автономної Республіки Крим 14.05.2009 р. видала товариству з обмеженою відповідальністю “Делішес” свідоцтво №НОМЕР_1 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
12.06.2009 р. Кримське республіканське підприємство “Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” видало висновок №5982/5 по можливість оформлення за товариством з обмеженою відповідальністю “Делішес” права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією.
Зазначені документи стали підставою для реєстрації права власності на реконструйований об’єкт за третьою особою, чим, на думку позивачки порушені її права.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відмовляючи у позові у повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору в частині вимог, заявлених до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", є визнання дій останнього, оформлених висновком про можливість оформлення права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією незаконними.
Однак, спір щодо законності дій зазначеного відповідача не може бути предметом розгляду у господарському суді (за правилами ГПК), а належить до компетенції адміністративного суду.
Так, в силу п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
При цьому, згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України, суб'єктом владних повноважень є, зокрема, орган державної влади, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно відповідно до п.1.3 Тимчасового положення здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць).
Вказане свідчить, що бюро технічної інвентаризації на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, бюро технічної інвентаризації в розумінні п.7 ст.3 КАС України є суб'єктом владних повноважень.
Отже, спір щодо законності дій такого органу або суб’єкта, якому делеговані відповідні повноваження, не може бути предметом розгляду у господарському суді.
Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 10.11.2009 року у справі № 2-5/5129.1-2008 (2-13/694-2007).
Згідно пункту 16 листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України .
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З врахуванням вищенаведеного рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про визнання незаконними дій Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", які оформлені висновком про можливість оформлення права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією та про спонукання Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" скасувати реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю по АДРЕСА_3 підлягають скасуванню з припинення провадження у справі.
Також неправильно судом першої інстанції визначена підвідомчість спору в частині вимог про визнання незаконними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, які оформлені свідоцтвом № НОМЕР_1 від 14.05.2009р. “Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил”
Пунктами 1-3 положення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 19.11.2007 року № 317 "Про затвердження Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі" передбачено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку та будівництва та Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також цим Положенням.
Основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері будівництва, містобудування та архітектури; виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).
Відповідно до статті 31 цього Закону України “Про планування і забудову територій” державний контроль за плануванням, забудовою, іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури і відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, їх інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення такого контролю визначається законодавством.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об’єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб’єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам’яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи. Держархбудінспекція та її територіальні органи виконують, зокрема, функції з видачі замовникам (забудовникам) та реєстрації в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівельні роботи) (ч.ч.1, 2, п.1 ч.3 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року №225 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 року №253).
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що спір у зазначеній частині є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справа за позовом до такого суб’єкта належить до компетенції адміністративних судів.
Така позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2010 року у справі № 2-27/3882.1- 2009.
З огляду на вищенаведене рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові про визнання дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим також підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, позивачем заявлені вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1686 від 26.06.2009 р. “Про оформлення права приватної власності на нежитлову будівлю(універсам) по АДРЕСА_3 а на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю “Делішес”та припинення права власності на нежитлову будівлю (універсам) по вул. Г. Сталінграду за товариством з обмеженою відповідальністю “Делішес”.
Відповідно до частини 1 пункту 2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем рішення №1686 від 26.06.2009 р. “Про оформлення права приватної власності на нежитлову будівлю(універсам) по АДРЕСА_3 а на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю “Делішес”стало свідоцтво про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 14.05.2009 року (а.с. 75, том 1) на об’єкт загальною площею 4418,0 кв.м.
З зазначеного свідоцтва не вбачається, чи врахована у загальній площі об’єкту площа ганку, наявність якого порушує права позивача.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку по відмову у позові як про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1686 від 26.06.2009 р. “Про оформлення права приватної власності на нежитлову будівлю(універсам) по АДРЕСА_3 а на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю “Делішес”так і про припинення права власності на нежитлову будівлю (універсам) по вул. Г. Сталінграду за товариством з обмеженою відповідальністю “Делішес”, оскільки заявлені вимоги суперечать статті 346 Цивільного кодексу України щодо підстав припинення права власності.
Керуючись статтями 80, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 року у справі № 2-7/5345-2009 скасувати в частині відмови у позові про визнання незаконними дії Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", які оформлені висновком про можливість оформлення права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією та визнання незаконними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, які оформлені свідоцтвом № НОМЕР_1 від 14.05.2009р. “Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил”.
Провадження у справі в частині визнання незаконними дій Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", які оформлені висновком про можливість оформлення права власності на нежитлову будівлю універсаму по АДРЕСА_3 у зв'язку з реконструкцією та визнання незаконними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, які оформлені свідоцтвом № НОМЕР_1 від 14.05.2009р. “Про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил” припинити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді