Апеляційний суд Кіровоградської області
25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська, 2, тел. 24-56-63
_______________________________________________________________________________________
Справа № 11 - а – 945 2010 р. Головуючий у І інстанції –Щенюченко С.В.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач у ІІ інстанції - Поступайло Н.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів: Деревінського С.М.,Нікітіна О.С.
за участю прокурора Черниш Г.Р., засудженого ОСОБА_2 розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30.08.2010 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Костянтинівна Новомиргородського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 3 серпня 2001 року Ново миргородським судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 81, ст..17-ч.3ст.81, ч.2 ст. 140, ст..42 КК України на 2 роки 6 міс. позбавлення волі ;
-21.01.2002 року тим же судом за ч.3 ст.185 КК України ,відповідно ст.42 ч.3 КК України ( 1960 р.) приєднано частину не відбутого покарання за вироком Новомирогородського районного суду Кіровоградської області від 3.08.2001 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі;
-23 серпня 2003 року тим же судом за ч. 3 ст.185, 71 КК України на 5 років позбавлення волі. Постановою Миколаївського районного суду від 15.11.2006 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 7 місяців, 5 днів;
-засуджено за ч.2ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 1695 грн.
За вироком Новомирогородського районного суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що 11 лютого 2010 року, близько 23 години 00 хвилин,
Перебуваючи у підвальному приміщенні буд. № 35 по вул.. Кірова у м. Новомиргороді Кіровоградської області разом із знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та після вживання із останніми алкогольних напоїв, скориставшись тим, що вказані особи вийшли із приміщення, таємно заволодів належним ОСОБА_3 мобільним телефоном “Нокіа-5130” загальною вартістю 1695 грн., який лежав на столі, та розпорядився ним на власний розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду першої інстанції, призначити більш м’яке покарання, оскільки районним судом призначено покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Також посилається не те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано в достатній мірі всі пом’якшуючі по справі обставини, а саме, те, що він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, вину визнав у повному обсязі, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, дружину, яка часто хворіє, має поганий стан здоров’я.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію, та просив пом’якшити покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, у зв’язку із чим справа слухалася у порядку ч.3 ст. 299 КПК України .
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, кваліфікувавши його дії як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, особу засудженого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а тому на думку колегії, залишається особою небезпечною для суспільства, тому призначене покарання у вигляді позбавлення волі є обґрунтованим, достатнім і необхіднім для можливого виправлення засудженого.
Обставиною, що пом’якшує покарання засудженому, суд першої інстанції об’єктивно визнав щире каяття у вчиненні злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання засудженого суд першої інстанції об’єктивно визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе лише в місцях позбавлення волі, призначив останньому покарання, яке є необхідним та достатнім для його можливого виправлення, правильно зробивши висновок про відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Викладені у апеляції засудженого доводи не можуть бути підставою для пом’якшення покарання, оскільки із достовірністю встановлено, що шлюб підсудний не реєстрував, батьком малолітніх дітей він не зареєстрований., доводи щодо стану здоров’я не мають свого будь –якого підтвердження, є безпідставними, призначене покарання є близьким до мінімального, тому підстав для зміни чи скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 з алишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 - без зміни.
С У Д Д І :