У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Школярова В.Ф. та Ковтюк Є.І.,
за участю прокурора
захисника Яковенко Р.І. ,
ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 19 жовтня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, на постанову Апеляційного суду Одеської області від 23 червня 2010 року.
Цією постановою зі стадії попереднього розгляду кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
за п.п. «а», «з», «и», «і» ст. 93 КК України 1960 року;
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за п.п. «а», «з», «и», «і» ст. 93 КК України 1960 року;
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
за ч. 6 ст. 19 і п.п. «а», «з», «и», «і» ст. 93 КК України 1960 року;
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
за ст. 69, ч. 6 ст. 19, п.п «а», «и», «і» ст. 93 КК України 1960 року,
направлено прокурору Одеської області на додаткове розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються в організації, співучасті та вбивстві потерпілої ОСОБА_10, а ОСОБА_9, крім того, ще й у бандитизмі.
Повертаючи справу зі стадії попереднього розгляду на додаткове розслідування, суд у постанові зазначив, що органами досудового слідства не дотримані вимоги ст. 132 КПК України, у зв'язку з тим, що пред’явлене обвинувачення є не конкретним, тобто допущено такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Зокрема, такі порушення суд убачає в тому, що органами досудового слідства в постановах про притягнення як обвинувачених і в обвинувальному висновку не описаний характер та локалізація тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_10; не зазначена причина і час смерті потерпілої; не описані наслідки злочинних дій обвинувачених.
У касаційному поданні прокурор зазначає про безпідставність повернення судом справи на додаткове розслідування, оскільки, на його думку, під час досудового слідства не було допущено таких порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду. Прокурор порушує питання про скасування постанови судді апеляційного суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та направлення справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора Яковенко Р.І. на підтримання доводів касаційного подання, захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про прийняття рішення на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 132 КПК України в постанові про притягнення як обвинуваченого, крім іншого, повинно бути зазначено: злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа, час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому.
Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства в постановах про притягнення як обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не зазначили час заподіяння потерпілій ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, їх характер та локалізацію, а також причину і час настання її смерті, що свідчить про неконкретне обвинувачення.
Пред'явлення неконкретного обвинувачення є порушенням права ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на захист. Тому висновок суду про те, що органи досудового слідства допустили такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, є правильним.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин, доводи касаційного подання про те, що в матеріалах справи містяться висновки судово-медичних та медико-криміналістичної експертиз про причину та час смерті потерпілої, а також про те, що порушення закону, яке виразилось в пред'явленні неконкретного обвинувачення, могло бути усунутим прокурором під час судового розгляду, є безпідставними.
До того ж, посилання в касаційному поданні на те, що суд вирішив питання про направлення даної справи на додаткове розслідування з власної ініціативи, не є порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки ч.1 ст.246 КПК України надає можливість вирішення цього питання на стадії попереднього розгляду не тільки за клопотанням сторін, але й з власної ініціативи суду.
Отже, рішення суду про направлення даної справи на додаткове розслідування є правильним, у зв'язку з чим касаційне подання прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у попередньому розгляді справи, залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Одеської області від 23 червня 2010 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на додаткове розслідування – без зміни.
Судді:
Селівон О.Ф. Школяров В.Ф. Ковтюк Є.І.