Справа № 2-4131

2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року

    Київський районний суд м. Одеси в складі:

        головуючого – судді         Салтан Л.В.

        при секретарі             Небесній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 68 795,47 грн. та судових витрат.

Позивач посилається на те, що 23 вересня 2009 року відповідач позичив у нього 4000 доларів США, які обіцяв повернути не пізніше 14 жовтня 2009 року, однак до теперішнього часу гроші йому не повернув. Факт передачі грошей підтверджується розпискою написаною власноруч відповідачем.

Також між сторонами обумовлено, що в разі не повернення суми боргу до 14 жовтня 2009 року, ОСОБА_2 зобов’язується повернути йому 8000 доларів США.

У судовому засіданні позивач позов підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не сповістив, тому суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 23 вересня 2009 року ОСОБА_2 взяв в борг у ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 4 000 доларів США, про що власноруч написав розписку. Повернути гроші зобов’язався не пізніше 14 жовтня 2009 року.

Також в розписці зазначено, що у разі не повернення ОСОБА_2 грошової суми той зобов’язується повернути ОСОБА_1 8 000 доларів США.

Свої зобов’язання позикодавець щодо передачі грошей виконав. Відповідач до теперішнього часу своє зобов’язання щодо повернення грошей не виконав та ухиляється від його виконання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики – це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або рівну кількість речей того ж роду і якості.

Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписка, яка посвідчує передання йому визначеної грошової суми. Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов’язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми в розмірі 717,95 грн. та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який становить 4 317,52 грн.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня, що встановлено ст.ст. 192 ч.1, 524 ч.1, 533 ч.1 ЦК України.

Відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні.

При викладених обставинах суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не виконує умови договору позики від 23 вересня 2009 року, чим завдав позивачу матеріальну шкоду в розмірі 68 795,47 грн., яка підлягає стягненню.

Вирішуючи даний позов, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а саме, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 224 – 228, 294 ЦПК України, ст.ст. 192, 524, 533, 525, 526, 530, 1046, 1047, 1049 1050 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 68 795,47 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот дев’яносто п’ять гривень 47 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати в розмірі 807,96 грн. (вісімсот сім гривень 96 коп.).

Рішення може бути переглянуто Київським районним судом м. Одеси за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення позивачем може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3б

телефон: 718-99-44

12.10.2010 року     С-06

ОСОБА_2

АДРЕСА_1,

м. Одеса

ОСОБА_2

АДРЕСА_2

Направляю до відома копію заочного рішення Київського районного суду       м. Одеси від 12 жовтня 2010 року.

Додаток: копія рішення на одному аркуші.

Суддя                                     Л.В. Салтан

Вик. Єргієв Д.І.

(048) 718-99-44