2-74/2010

                                                                      копія              

Рішення  

Іменем  України

26 жовтня  2010 року             Козельщинський районний суд Полтавської області                         в складі: головуючого - судді  - Самосьонок В.М.

                        при секретарі – Шуліка Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козельщині цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до кредитної спілки «Полтава і полтавці» «Про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, зміну дати та формулювання причини звільнення і стягнення моральної шкоди», -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в районний суд з позовом до відповідача кредитної спілки «Полтава і полтавці» (далі КС «Полтава і полтавці) і прохала визнати незаконним її звільнення з посади директора Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці» за п.4 ст.40 КЗпП України та скасувати наказ про її звільнення №47 від 20.10.08 року. Змінити формулювання причини звільнення з п.4ст.40 КЗпП України (за прогули) на формулювання п.1ст.36 КЗпП України (за згодою сторін). Змінити дату звільнення з 20.20.08 року на дату 19.06.09 року.

Стягнути з КС «Полтава і полтавці» на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В позові зазначала, що 3.04.07 року вона наказам була призначена на посаду директора Кременчуцької філії КС «Полтава і полтавці». Протягом роботи до неї не було будь-яких зауважень по виконанню посадових обов’язків.

Наказом №47 від 20.10.08 року її було звільнено з посади на підставі п.4ст.40 КЗпП України (за прогули) і вона дізналась про своє  звільнення в червні 2009 року. Трудову книжку вона отримала 14.01.10 року.

Вважає наказ №47 від 20.10.08 року незаконним, поскільки він був виданий в період перебування її під вартою з 1.09.08 року по 18.06.09 року. Вона не мала можливості виходити на роботу, поскільки перебувала під вартою в зв’язку з порушеною відносно неї кримінальною справою, відповідач крім того не дотримався правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Крім того вона не погоджується із датою звільнення 20.20.08 року, оскільки відповідач не мав права звільнити її в період тримання під вартою, тому вважає датою звільнення 19.06.09 року, коли вона була звільнена з-під варти. Також позивачка вважає, що їй завдана моральна шкода в сумі 10 000 грн., поскільки вона перенесла душевні страждання через порушення її конституційного права на працю, тому прохала відшкодувати моральну шкоду відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

7 квітня 2010 року позивачка подала додатковий позов в якому доповнила позовні вимоги і прохала визнати незаконним її звільнення з посади директора Кременчуцької філії  кредитної спілки «Полтава і полтавці» за п.4ст.40 КЗпП України. Змінити формулювання причини звільнення з п.4ст.40 КЗпП України на п.1ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) та зобов’язати КС «Полтава і полтавці» видати наказ і зробити запис у трудовій книжці: Запис №18 є недійсним, звільнена за п.1ч.1ст.36 КЗпП України (за угодою сторін). Змінити дату звільнення з 20.10.08 року на 30.06.09 року, видати відповідний наказ і зробити запис у трудовій книжці  наступного змісту «Запис за №18 є недійсним, звільнена 30.06.09 року», а також прохала  стягнути моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримувала і пояснила, що вважає звільнення її з роботи за прогули незаконним, поскільки вона не могла виходити на роботу в зв’язку з перебуванням під вартою. Їй не було видано наказу про звільнення, а також не ознайомлено з наказом про звільнення. Як вона була звільнена з-під варти їй стало відомо про звільнення, однак до 2010 року відповідач не видавав їй трудову книжку на її неодноразові письмові звернення. Отримавши трудову книжку їй стали відомі підстави звільнення з якими вона не погоджується, поскільки не вчиняла прогулів. Вона пережила душевні хвилювання, витрачала час на звернення до відповідача, тому оцінює моральну шкоду на суму 10 000 грн. Прохала також суд врахувати положення  «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої Наказом Міністерства праці України, Мінюста України і Міністерства соціального захисту населення від 29.07.93 року №58.

Представник відповідача КС «Полтава і полтавці» позов не визнала і пояснила, що відповідачка була відсутня на роботі в зв’язку з чим була попереднім директором спілки звільнена за прогули, крім того вважає, що запис в трудовій книжці про звільнення за прогули не потягло душевних страждань позивачки, поскільки вона перебувала під вартою в зв’язку із розслідуванням кримінальної справи. Згідно наказу про відсторонення від роботи позивачки з 20.08.08 року по 20.10.08 року і нарахування позивачці заробітної плати за період прогулів пояснення суду не змогла надати.

Представники позивачки прохали задоволити позов.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_1 (ОСОБА_1) її було звільнено 20.10.08 року за п.4ст.40 КЗпП України (за прогули) наказом №47 від 20.10.08 року.

Із довідки слідчого ізолятора вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в слідчому ізоляторі з 15.09.08 року.

Із повідомлення (а.с.25) вбачається, що  позивачка отримала трудову книжку  14.01.10 року.

Із довідки КС «Полтава і полтавці» (а.с.47) вбачається, що заробітна плата позивачці нараховувалась із серпня по жовтень 2008 року.

Згідно актів про відсутність на робочому місці вбачається, що зафіксовано відсутність на роботі ОСОБА_1 16 жовтня 2008 року, 17 жовтня 2008 року і 20 жовтня 2008 року (а.с.48-50).

Згідно наказу №41 від 20.08.08 року голови правління КС «Полтава і полтавці», позивачка була усунута від виконання обов’язків директора Кременчуцької філії строком на 2 місяці без надання іншої роботи. (а.с.51).

Із акту-передачі від 20.08.08 року вбачається, що ОСОБА_1 (ОСОБА_1) передала документи виконуючому обов’язки ОСОБА_2 (а.с.85-88).

Під прогулом відповідно до п.4ст.40 КЗпП України слід розуміти відсутність працівника без поважних причин на роботі протягом всього дня, а також  більш трьох годин, або сумарно протягом робочого дня.

Як вбачається із наказу №41 від 20.08.10 року голови правління спілки керівнику КС «Полтава і полтавці» було достеменно відомо, що позивачка була усунута від виконання посадових обов’язків директора філії до 20.10.08 року і їй не була надана інша робота у кредитній спілці, тому суд приходить до висновку, що позивачка була відсутня на роботі по поважним причинам у зв’язку із усуненням її від роботи і ці обставини є  суттєві, тому наказ №47 від 20.10.08 року про звільнення позивачки з роботи за прогули не відповідає вимогам закону і в цій частині позов підлягає задоволенню і наказ підлягає скасуванню.

Відмовляючи в іншій частині позовних вимог щодо зміни формулювання причин звільнення і дати звільнення з видачею наказу і внесення запису в трудову книжку та стягнення моральної шкоди суд виходить із слідуючого.

Відповідно до ст.36п.1 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є угода сторін, тобто підставою розірвання договору є угода між КС «Полтава і полтавці» і позивачкою, така ініціатива повинна виходити як від власника так і від робітника, але повинно бути взаємне волевиявлення сторін. До такої згоди сторони в суді не дійшли, і суд не вправі зобов’язати сторону надати таку згоду.

Крім того суд діє в межах позовних вимог, які ставляться в позовній заяві.

Як пояснила представник  відповідача КС «Полтава і полтавці» така угода на час видачі наказу не існувала і в суді вони з позивачкою такої домовленості не досягли.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то суд вважає, що запис в трудовій книжці про звільнення за прогули не потягло наслідків для  позивача. Позивачка не надала суду будь-яких доказів щодо розміру моральних страждань, частину душевних страждань. Крім того при прийнятті на нову роботу їй була виписана нова трудова книжка і після звільнення з-під варти  вона через невеликий проміжок часу влаштувалась на нове місце роботи, тому в цій частині вимоги позивачки не підлягають задоволенню в зв’язку з  недоведеністю заподіяння їй моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З КС «Полтава і полтавці» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 74 грн.

З ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 46 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.36, 40, 148 КЗпП України,   ст.ст.10, 15, 60, 213-214 ЦПК України, суд, -    

         вирішив:

    Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади директора Кременчуцької філії кредитної спілки «Полтава і полтавці» за п.4 ст.40 КЗпП України.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з кредитної спілки «Полтава і полтавці» код ЄДРПОУ 33457978, р/р 26003054525726 в ПРУ  КБ «Приватбанк» м.Полтава, МФО 331401  на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 74 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  смт.Козельщина Полтавської області судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 46 грн.

Рішення може бути оскаржене в строк 10 днів в апеляційний суд Полтавської області через Козельщинський районний суд.  

      суддя:                 підпис:

Суддя  Козельщинського

        районного  суду:                                      В.М.Самосьонок