Справа №22ц-4343,2010р.     Головуючий в 1-й інстанції

                 Решетов В.В.

Категорія:     27     Доповідач – Цуканова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010  року вересня  місяця « 16 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

        Головуючого – Цуканової І.В.

        Суддів: Полікарпової О.М.,

                      Кутурланової О.В.

        при секретарі – Ляшенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «18» травня 2010 року

за позовом

    ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання зміни кредитної ставки недійсною, звільнення від сплати неустойки, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

    У лютому 2010р. позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача (далі Банк) про визнання дій по зміні процентної ставки недійсними, звільнення від сплати неустойки за просрочку платежів. При цьому покликалася на те, що 26.04.2007р. між нею та відповідачем укладено кредитний договір, в ході виконання якого 01.06.2009р. їй стало відомо про збільшення Банком в односторонньому порядку процентної ставки та нарахування заборгованості за кредитним договором і пені. Оскільки повідомлення Банку про такі дії вона не отримувала, то такі дії є незаконними.

    В ході судового засідання позивачка уточнила позовні вимоги і просила визнати недійсною умову кредитного договору від 26.04.2007р. щодо збільшення процентної ставки з 11,50% до 13,20% з моменту її внесення, зобов’язати Банк здійснити відповідний перерахунок платежів, виходячи з процентної ставки 11,50% річних, звільнити її, позивачку, від сплати неустойки за період з грудня 2009р. по дату ухвалення рішення, яка утворилася з вини відповідача.  

    Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 18.05.2010р. позов задоволено. Визнано недійсною умову кредитного договору від 26.04.2007р., укладеного між сторонами щодо збільшення процентної ставки з 11,50% до 13,20%. Зобов’язано ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок внесених ОСОБА_3 платежів по кредитному договору від 26.04.2007р. з розрахунку місячного платежу по процентній ставці 11,50% річних. Звільнено ОСОБА_3 від сплати неустойки по кредитному договору за період з грудня 2009р. по березень 2010р. включно. Стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати.

    В апеляційній скарзі Банк просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

    В письмових запереченнях ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнала, просила рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.    

    Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

    З матеріалів справи вбачається, що 26.04.2007р. між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір про надання кредиту у розмірі 40000,00 доларів США із сплатою відсотків у розмірі 11,50% на рік /а.с. 12 - 14/. Умови договору позивачем виконувались належним чином і жодного разу не було допущено затримки погашення відсотків чи основної суми Договору. Так, на протязі з 26.04.2007р. по грудень 2009р., позивач щомісяця, згідно п.7.1 Договору, сплачувала місячні платежі у розмірі 437,55 доларів США.

    01.06.2009 року, коли позивач здійснювала періодичну проплату, йому працівником Банку було повідомлено, що в кінці 2008 року на адресу позивача було направлено лист про зміну відсоткової ставки з 11,50% на 13,20% річних, і на даний час за позивачем рахується заборгованість по сплаті основної суми та процентів, а також нараховано пеню.

    Згідно п.2.3.1. Кредитного договору Банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсу США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідності (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

    Оскільки судом не встановлено, що позивачка була належним чином заздалегідь повідомлена в порядку, передбаченому кредитним договором, про збільшення процентної ставки за споживчим кредитом, суд вважав недійсним збільшення банком процентної ставки з 11,50% до 13,20%, звільнив ОСОБА_3 від сплати неустойки та зобов’язав відповідача здійснити перерахунок внесених ОСОБА_3 платежів за попередньою процентною ставкою.

    Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону.

    Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

    Оскільки збільшення Банком розміру процентної ставки з 11,50% до 13,20% не є умовою кредитного договору, а являється наслідком застосування відповідачем п.2.3.1 Кредитного договору, то назва судом позовних вимог щодо процентної ставки як вимог про визнання недійсною умови кредитного договору є помилковим, що не призвело до неправильного вирішення справи.

    Доводи апеляційної скарги про дотримання Банком порядку збільшення процентної ставки, передбаченого п.2.3.1. Кредитного договору з посиланням на відправлення 23.10.2008р. на адресу позивачки рекомендованим листом відповідного повідомлення не приймаються до уваги, оскільки, як вбачається із копії реєстру поштових відправлень банку від 23.10.2008р., повідомлення направлено позивачці за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.88/, в той час, як згідно кредитного договору місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 зазначено адресу: АДРЕСА_1.

    Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про наявність передбачених кредитним договором підстав для збільшення процентної ставки, оскільки ці доводи виходять за межі обставин, що підлягають встановленню по даній справі.  

    Керуючись ст.ст. 303,308,315, п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -    

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

    Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 18 травня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: