Справа №22ц-1581, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Решетов В.В.
Категорія: 45 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця “27” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Приходько Л.А., Бездрабко В.О.
при секретарі – Кримцевій І.І.
з участю адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 березня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 9 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона та комунального підприємства радгосп-завод «Янтарний» про визнання наказів недійсними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання вчинити дії, визнання права користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про встановлення меж земельної ділянки, покликаючись на те, що йому на праві власності належить 57/100 частин житлового будинку №АДРЕСА_1 належать на праві власності ОСОБА_4
Рішенням Антонівської селищної ради від 07.06.1078 року для обслуговування належної йому, позивачу, частини житлового будинку виділена земельна ділянка площею 0,037га.
Оскільки відповідачка користується частиною виділеної йому у користування земельною ділянкою, просив встановити межі його земельної ділянки в розмірі 0,037.
В ході судового розгляду представник позивача неодноразово змінював позовні вимоги і остаточно зазначивши, крім ОСОБА_4, відповідачами Антонівську селищну раду Дніпровського району м. Херсона, комунальне підприємство радгосп-завод «Янтарний», просила:
- визнати незаконними та скасувати накази радгоспу-заводу «Янтарний» №14/3 від 02.07.1986року та №22/3 від 30.10.1989року;
- визнати недійсним та скасувати запис №2025 щодо землекористування ОСОБА_4, зроблений в земельно-шнуровій книзі на підставі вищезазначених наказів;
- усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання ОСОБА_4 знести частину існуючого розподільного паркану;
- зобов’язати Антонівську селищну раду забезпечити складання плану земельної ділянки площею 0,037га;
- поновити строк позовної давності;
- визнати право користування земельною ділянкою площею 0,037га.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.03.2010 року в задоволенні позову про визнання наказів недійсними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов’язання вчинити дії та визнання права користування земельною ділянкою відмовлено.
09.04.2010 року цим же судом постановлено ухвалу про відмову представнику позивача в ухваленні додаткового рішення у зазначеній справі.
На рішення та ухвалу суду ОСОБА_3 подав апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі на рішення суду позивач просив його скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги повністю задовольнити, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі на ухвалу суду ОСОБА_3 просив її скасувати, покликаючись на порушення судом процесуальних норм, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В письмових запереченнях ОСОБА_4 та Антонівська селищна рада доводи апеляційної скарги на рішення суду не визнали, просили рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Антонівської селищної ради від 07.06.1978 року №78/11 ОСОБА_3 надана у користування земельна ділянка розміром 0,037га.
Право власності на 37/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 перейшло до позивача на підставі договору купівлі-продажу від 20.06.1978року /а.с.208/. Попередній власник 37/100 частин житлового будинку – продавець ОСОБА_6 користувалась земельною ділянкою розміром 0,037га згідно рішенню виконавчого комітету Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона від 17.08.1977року №118/16, яким затверджений наказ радгоспу-заводу «Винрозсадник» щодо переоформлення земельної ділянки розміром 0,037га у АДРЕСА_1 на ОСОБА_6 з ОСОБА_7 у зв’язку з даруванням їй частини будинку. У договорі купівлі-продажу від 20.06.1978року зазначено, що покупцеві у користування надається земельна ділянка площею 0,037га і це відповідає рішенню виконкому Антонівської селищної ради від 07.06.1978року №78/11/а.с.202/.
Вищевказані обставини встановлені в т.ч. рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10.09.2008 року по справі №22ц-1958/2008р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона про визначення порядку користування земельною ділянкою /а.с.14-15/.
ОСОБА_4 набула право власності на 63/100 частин вказаного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.1986року /а.с.3/.
Наказом по радгоспу-заводу «Янтарний» (раніше «Винрозсадник») №14/3 від 02.07.1986 року за згодою Антонівської селищної ради від 01.07.1086року за ОСОБА_4 була закріплена земельна ділянка площею 0,03га в постійне користування, а 0,0233га - в тимчасове користування за адресою АДРЕСА_1 /а.с.34/.
Наказом радгоспу-заводу «Янтарний» №22/3 від 30.10.1089року внесено зміни в накази щодо зазначеної адреси і встановлено норму користування в слідуючих розмірах: за ОСОБА_3 закріплено земельну ділянку площею 0,0222га та у тимчасове користування,0065га; за ОСОБА_4 – земельну ділянку 0,037га та 0,0112га у тимчасове користування /а.с.35/.
На підставі зазначених наказів в земельно-шнуровій книзі радгоспу-заводу «Янтарний» внесено відповідні відомості про землекористування ОСОБА_3 (запис №2024) та про ОСОБА_4 (запис №2025) - /а.с.263-зв., 261-зв./
Актом від 12.10.1992 року всі документи, в т.ч. також земельно-шнурові книги радгоспу-заводу передано до Антонівської селищної ради /а.с.250/.
Рішенням виконкому Антонівської селищної ради №67 від 06.09.1995 року оформлено виконані ОСОБА_8 добудови до житлового будинку та надвірні споруди /а.с.252/, у зв’язку з чим ОСОБА_3 19.10.1995року видано свідоцтво про право особистої власності на 57/100 домобудівлі АДРЕСА_1 /а.с.5/, ОСОБА_4 25.07.2005 року видано свідоцтво про право власності на 43/100 частин вказаної домобудівлі /а.с.41/.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 23.10.2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення в натурі частки житлового будинку, що є у спільній частковій власності, проведено реальний поділ домоволодіння АДРЕСА_1 м. Херсона і виділено конкретні приміщення у власність ОСОБА_3 і ОСОБА_4
Ухвалою цього ж суду від 22.09.2009 року у зазначеній справі роз’яснено, що за ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано за кожним право власності в цілому на виділені приміщення.
Рішенням виконкому Антонівської селищної ради№123 від 07.10.2009 року ОСОБА_4 присвоєно поштову адресу – АДРЕСА_1 ОСОБА_3 – АДРЕСА_1 /а.с.302/.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами інвентарної справи, що первинному власнику ОСОБА_9 виділялася земельна ділянка площею 0,08га під забудову згідно наказу радгоспу-заводу «Винрозсадник» від 20.05.1965року №68/3. 23.08.1967року ОСОБА_9 продала 37/100 частин домобудівлі, під яку було відведено 0,036га ОСОБА_10 на підставі наказу радгоспу-заводу від 07.08.1967року №90-3. 01.04.1970року ОСОБА_9 продала ОСОБА_11 63/100 частин будинку на земельній ділянці площею 0,044га згідно наказу радгоспу-заводу №11-3 від 07.03.1970року.
Згідно із інвентаризацією радгоспу-заводу «Винрозсадник» за 1973-1975р.р. земельна ділянка за адресою вул. 21 Січня має загальний розмір 0,08га та поділена межею на дві ділянки площею 0,036га та 0,044га /а.с.38/.
Згідно висновку експерта від 20.03.2008 року, складеному у ході судового розгляду цивільної справи №2-456/2008р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Антонівської селищної ради Дніпровського району м. Херсона про визначення порядку користування земельною ділянкою, зазначено, що загальна площа земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_4 і ОСОБА_8, становить 756кв.м. При цьому, у їх користуванні знаходиться 436кв.м і 320кв.м, відповідно /а.с.96/.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що
ОСОБА_3 і ОСОБА_4 користуються тими земельними ділянками, які перейшли до них від попередніх співвласників будинку із вже встановленою межею в 1967році,
зазначені в оспорюваних наказах радгоспу-заводу розміри земельних ділянок не відповідають фактичним розмірам земельних ділянок, що знаходяться у користуванні зазначених осіб, відповідно, цими наказами права позивача не порушуються,
користування земельними ділянками відбувається за раніше визначеним порядком для попередніх співвласників будинку,
відсутнє будь-яке вилучення земельної ділянки у співвласників будинку,
порушення меж земельних ділянок відсутнє,
позивачем не надано доказів, що ОСОБА_4 користується земельною ділянкою, площею 50кв.м, яка має знаходитися в користуванні позивача,
складання плану земельної ділянки не входить до повноважень селищної ради.
Крім того, суд дійшов висновку про порушення позивачем без поважних причин строку позовної давності, оскільки виходячи із фактичного землекористування позивач повинен був знати, яким конкретно розміром земельної ділянки він користується.
Такі висновки суду в оскаржуваному рішенні відповідають встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону, відповідно, підстави для скасування рішення суду відсутні.
Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд помилково послався на ст.134 ЦК України (1963р.) та ст.ст.77,106-1 ЗК УРСР (1970р.), які регулюють порядок надання і користування присадибними земельними ділянками громадянами, які проживають у сільській місцевості, оскільки у даній справі предмети позову стосуються земельних ділянок, що розташовані в межах селища міського типа. Відповідно, до спірних правовідносин слід застосовувати ст.ст.101,102 ЗК УРСР (1970р.), що регулюють правовідносини земель селищ міського типу.
Інші доводи апеляційної скарги щодо рішення суду до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами.
Так, безпідставними є посилання апелянта на незаконність оспорюваних наказів радгоспу-заводу «Янтарний», як не затверджених рішеннями виконкому селищної ради, оскільки накази радгоспу-заводу мають юридичне значення щодо земельних ділянок, розташованих у сільській місцевості, до якої землі селища міського типу не відносяться про що зазначає сам апелянт в апеляційній скарзі. З цієї ж підстави колегія не приймає до уваги і доводи апелянта про незаконність оспорюваного запису №2025 в земельно-шнуровій книзі.
Безпідставними є також посилання ОСОБА_3 на обставини, встановлені рішенням апеляційного суду Херсонської області від 12.09.2008 року, як на доказ своїх доводів, оскільки зазначеним рішенням підтверджено, що між сторонами відсутнє спільне користування, а співвласникам будинку надавались у користування окремі земельні ділянки з визначеними на той час розмірами /а.с.14-15/, що підтверджує висновок суду у даній справі про відсутність перешкод у землекористуванні для позивача з боку ОСОБА_4
Не ґрунтуються також на матеріалах справи твердження апелянта про дотримання ним строку позовної давності, оскільки згідно довідки Херсонського ДБТІ від 19.06.2008 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 22.08.2005 року отримали у виконавчому комітеті Антонівської селищної ради довідку №424 про те, що в земельно-шнуровій книзі за ними зареєстрована присадибна земельна ділянка загальною площею 0,0177га /а.с.37/.
Із позовними вимогами про визнання недійсними спірних наказів радгоспу-заводу «Янтарний», на підставі яких зроблено цей запис, ОСОБА_3 звернувся до суду 14.08.2009 року /а.с.164/.
Інші доводи апеляційної скарги щодо незаконності рішення також не приймаються до уваги, оскільки вони висувалися позивачем при розгляді справи місцевим судом та їм дано належну юридичну оцінку при ухваленні рішення.
Що стосується оскаржуваної ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 09.04.2010 року, то колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи представнику позивача в ухвалення додаткового рішення, суд виходив з того, що рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 24.03.2010 року відмовлено в задоволенні усіх позовних вимог ОСОБА_3
Такий висновок суду відповідає змісту рішення суду, відповідно, підстави для скасування ухвали суду відсутні, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 24 березня 2010 року та ухвалу цього ж суду від 9 квітня 2010 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини зазначеного рішення Дніпровського районного суду м. Херсона посилання на ст.134 ЦК України (1963р.), ст.ст.77,106-1 ЗК УРСР (1970р.), вважати, що спір вирішено в тому числі на підставі ст.ст.101,102 ЗК УРСР (1970р.).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді