Справа №22ц-4860,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Зубов О.С.
Категорія:37 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця « 28 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Полікарпової О.М., Приходько Л.А.
при секретарі – Ляшенко О.В.
з участю адвоката – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «22» квітня 2010 року
за позовом
ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Херсонське державне бюро технічної інвентаризації, Друга Херсонська державна нотаріальна контора, про визначення свідоцтва про право на спадщину за заповітом та заповіту частково недійсними, визнання витягу з реєстру прав власності недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на частку спадкового майна, та
за зустрічним позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009р. ОСОБА_11 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3, в якому просила:
визнати свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.06.2009р. на 5/8 частин квартири АДРЕСА_1 (далі квартира) на ім’я відповідача частково недійсним та визнати за нею право власності на 1/8 частину цієї квартири в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_7, померлої 25.10.2007р., за правом представлення;
визнати недійсним витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 22.06.2008р., в якому відповідач зазначений як власник 1/3 частини квартири, і зобов’язати Херсонське ДБТІ виключити ОСОБА_3 з реєстру прав власності;
встановити факт прийняття нею, позивачкою, спадщини після смерті батька ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1р.;
визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом;
визнати складений її дідом ОСОБА_9 від 10.08.2004р. на ім’я ОСОБА_3 заповіт частково недійсним та визнати за нею право власності на 35/72 часток квартири в порядку спадкування за правом представлення після смерті діда ОСОБА_9.
У лютому 2010р. ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_11 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просив:
визнати за ним право власності на 5/36 частин квартири в порядку спадкування за заповітом від 10.08.2004р. після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2р.;
визнати за ним право власності на 21/36 частин в порядку спадкування за заповітом від 10.08.2004р. після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3р.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 22.04.2010р. позови задоволено частково.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 23.06.2009р. на 5/18 часток квартири №АДРЕСА_1і на ім’я ОСОБА_9.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 11/48 частин квартири №АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 39/48 частин квартири №АДРЕСА_1.
В позові ОСОБА_11 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 на належну йому 1/3 частку – відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов повністю задовольнити, у задоволенні первісного позову відмовити, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11, яка змінювала прізвище на ОСОБА_11 та ОСОБА_11 - є дочкою ОСОБА_8 та онукою ОСОБА_9, ОСОБА_7 /а.с. 2-22/.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.12.1996р., посвідченого Херсонським морським торгівельним портом, квартира №АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної сумісної власності її батькові ОСОБА_8, бабусі – ОСОБА_7, дідусеві – ОСОБА_9, тобто, в рівних частинах по 1/3 частини кожному /а.с.27/.
ОСОБА_8 (батько позивачки за первісним позовом) помер ІНФОРМАЦІЯ_1р., що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.33/.
Відповідно до листа управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Херсона ОСОБА_8 за життя був непрацездатним - інвалідом II групи /а.с.55/. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частину у цій квартирі, тобто на 1/3 її частину.
Спадкоємцями за законом після його смерті, відповідно до ст.1261 ЦК України, були його донька ОСОБА_11, дружина ОСОБА_3 та батьки ОСОБА_9 і ОСОБА_7, у рівних частках згідно ст.1267 ЦК України.
Судом встановлено, що, оскільки ОСОБА_11 та дружина ОСОБА_8 – ОСОБА_3 заяву до державної нотаріальної контори в передбачений законом строк не подали, в силу ч.1 ст.1269 ЦК України вони вважаються такими, що не прийняли спадщину, а батьки померлого ОСОБА_9 і ОСОБА_7, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і не відмовлялися від неї, вважаються такими, що прийняли спадщину згідно ч.1 ст.1273 ЦК України по 1/6 частині від спадкового майна, тобто, стали власниками по Ѕ частині квартири (1/6 + 1/3), однак не оформили свого права.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (бабуся позивачки та мати відповідача за первісним позовом), ІНФОРМАЦІЯ_2р. померла /а.с.32/.
Відповідно до заповіту ОСОБА_7 залишила у спадок належну їй частку в спірній квартирі відповідачу ОСОБА_3 /а.с.30/.
ОСОБА_9 (чоловік ОСОБА_7.) як інвалід II групи /а.с.45,46/ подав заяву до державної нотаріальної контори про вступ в права спадкування на обов’язкову долю після смерті ОСОБА_7 та за ним на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.06.2009р., виданого Другою Херсонською державною нотаріальною конторою, було визнано право власності на обов’язкову долю - 1/18 частину спірної квартири /а.с. 75/.
ОСОБА_3 в передбачений строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_7 та йому 23.06.2009 року було видано свідоцтво про спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 в розмірі 5/18 частин в спірній квартирі, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 23.06.2009 року /а.с.72/.
29.12.2007 року ОСОБА_11 подала заяву до державної нотаріальної контори про отримання спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 на обов’язкову долю її батька, оскільки він був непрацездатним інвалідом, якщо б він був живий на час відкриття спадщини /а.с.25/.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер дідусь позивачки та батько відповідача за первісним позовом – ОСОБА_9, про що свідчить копія свідоцтва про смерть /а.с.28/.
Відповідно до заповіту від 10.08.2004 року ОСОБА_9 залишив у спадок належне йому майно ОСОБА_3
24.07.2009 року ОСОБА_11 подала заяву до державної нотаріальної контори про отримання спадщини за законом після смерті ОСОБА_9 порядку представлення на обов’язкову долю її батька ОСОБА_8, оскільки він був непрацездатним інвалідом /а.с.24/.
Відповідачем ОСОБА_3 також в передбачений законом шестимісячний строк була подана заява до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, що сторони не заперечують.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_11 має право на спадщину за законом після смерті баби ОСОБА_7 та діда ОСОБА_9 за правом представлення, оскільки батько ОСОБА_11 – ОСОБА_8, який в силу непрацездатності мав би право на обов’язкову частку у спадщині, помер раніше своїх батьків ОСОБА_7 і ОСОБА_9.
З урахуванням частки ОСОБА_11 у праві власності на квартиру, суд задовольнив інші вимоги як її, так і ОСОБА_3 щодо права власності на квартиру, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на ім’я останнього.
Судом відмовлено ОСОБА_11 у визнанні права власності на належну батькові 1/3 частку квартири, оскільки нею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту прийняття спадщини після смерті батька.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Згідно ч.1. ст.1241 ЦК України повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка належала б кожному у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Зі змісту зазначених норм права випливає, що на майно, відносно якого складено заповіт, спадкування за правом представлення неможливо.
Право на обов’язкову частку у спадщині після смерті матері ОСОБА_7 та батька ОСОБА_9 їх син ОСОБА_8 мав би, як непрацездатний, якби він був живий на час їх смерті.
Спадкоємці, які спадкують за правом представлення, не мають права на обов’язкову частку, оскільки коло обов’язкових спадкоємців у ст.1241 ЦК України визначено вичерпно.
З огляду на вищенаведене позовні вимоги ОСОБА_11 про визнання свідоцтва від 23.06.2009р. на ім’я ОСОБА_3 про право власності на частину квартири частково недійсним, визнання за нею права власності на 1/18 частини квартири після смерті баби ОСОБА_7 в порядку спадкування за правом представлення, визнання заповіту на ім’я ОСОБА_3 частково недійсним є незаконними, необґрунтованими, не підлягаючими задоволенню.
Оскільки позивачка за первісним позовом не довела, що нею прийнято спадщину після смерті батька ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України, то у задоволенні її позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/3 частину квартири також слід відмовити /а.с.41/.
Так як вимога ОСОБА_11 про визнання недійсним витягу з реєстру прав власності від 22.06.2008р., в якому ОСОБА_3 помилково зазначений як власник 1/3 частини квартири /а.с.26/, не є способом захисту порушених прав, встановлених законом, а вимога про зобов’язання виключити ОСОБА_3 з реєстру прав власників пред’явлена Херсонському ДБТІ, яке є по справі третьою особою і за діючим процесуальним законодавством не може бути зобов’язано до виконання будь-яких дій, то ці вимоги також задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 за зустрічним позовом, то колегія суддів виходить з наступного.
23.06.2009р. ОСОБА_9 було видано свідоцтво про право власності на 1/18 частин квартири після смерті дружини ОСОБА_7, тобто на обов’язкову частку у спадщині, спадковим майном зазначено належну їй 1/3 частини квартири; ОСОБА_3 видано свідоцтво відповідно на 5/18частин квартири.
Належна ОСОБА_7 частка у праві власності на квартиру, яку вона отримала після смерті сина ОСОБА_8, з яким вона разом проживала на день його смерті, тобто 1/6 частина, між спадкоємцями ОСОБА_7 не розподілялася.
Обов’язкова частка ОСОБА_9 у зазначеному спадковому майні мала складати 1/36 частину (1/2 х (1/6:3 спадкоємців, які б мали право на спадщину за законом: ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_11 в порядку представлення після смерті ОСОБА_8В.).
Відповідно, частка ОСОБА_3 у праві власності на квартиру після смерті матері ОСОБА_7 має складати 5/36 частин (1/6 – 1/36/.
Оскільки ОСОБА_9 мав право власності на 1/3 частину квартири за свідоцтвом про право власності, на 1/18 – за свідоцтвом про право власності на обов’язкову частку у спадщині (від належних ОСОБА_7 1/3 частини квартири), на 1/3 – обов’язкову частку у спадщині (від прийнятої та неоформленої ОСОБА_7 1/6 частини квартири), на 1/6 – прийняту і неоформлену спадщину після смерті сина ОСОБА_9, тобто на 21/36 частин (1/3 + 1/18+1/36+1/6), то після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_3 набув право власності на зазначену частку у праві власності в порядку спадкування за заповітом.
З огляду на наведене позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню.
На підставі ч.1ст.1241, ч.1 ст.1266 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 316, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 22 квітня 2010 року скасувати, ухвалити нове.
В задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/36 частини квартири №АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 10.08.2004р. після смерті матері ОСОБА_7, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2р.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 21/36 частини вищезазначеної квартири в порядку спадкування за заповітом від 10.08.2004р. після смерті батька ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3р.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: