Справа №22ц-5899, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Решетов В.В.
Категорія : 27 Доповідач – Цуканова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця “07” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.
при секретарі – Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 червня 2010 року за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Комсомольського відділення Херсонської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору та договору поруки,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі-Банк) звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_3 26.03.2008 року в сумі 19 800доларів США строком до 26.03.2018 року та за договором поруки, укладеним 26.03.2008 року із ОСОБА_4, яка поручилася за виконання зобов’язань гр. ОСОБА_3 Оскільки відповідачі свої обов’язки за вказаними договорами по своєчасному погашенню кредиту не виконують, то позивач просив стягнути з них солідарно заборгованість, що утворилась станом на 19.02.2010 року в сумі 20 698,83 доларів США, що еквівалентно 146 970,97грн, в т.ч. проценти та пеню.
В травні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до Банку про розірвання кредитного договору та договору поруки, покликаючись на те, що Банком порушено їх право, як споживачів, на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, а саме: щодо валюти кредитного договору, черговості погашення кредиту, істотного порушення Банком договору шляхом пред’явлення вимоги про його розірвання.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 07.06.2010 року первісний позов задоволено.
Стягнуто достроково солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №014/28/653 від 26.03.2008 року у сумі 20 698,83 доларів США, що еквівалентно 165 584,40грн., з яких борг за кредитом - 18 372,06 доларів США, що еквівалентно 146 970,97грн.; борг за процентами - 049,19 доларів США, що еквівалентно 8 393,21грн.; пеня за порушення строків повернення кредиту - 397,79 доларів США, що еквівалентно 3 182,22грн.; пеня за порушення строків сплати процентів - 879,78 доларів США, що еквівалентно 7 038,01грн.
Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Банку та Комсомольського відділення ХОД «Райффайзен Банк Аваль» про розірвання кредитного договору та договору поруки задовольнити частково.
Розірвано кредитний договір №014/28/653 від 26.03.2008 року, укладений між Банком та ОСОБА_3
В інших вимогах по зустрічному позову відмовлено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Банку судові витрати у сумі 1 775,84грн.
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало на рішення суду апеляційну скаргу, просило його скасувати в частині зустрічного позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, відсутність посилань на норми матеріального права.
В частині первісного позову рішення ніким не оскаржено.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в оскаржуваній частині, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/28/653 від 26.03.2008 року. Позивачем було надано ОСОБА_3 споживчий кредит у сумі 19 800,00 доларів США строком по 26.03.2018 року зі сплатою процентів в розмірі 14,0% річних. ОСОБА_3 зобов’язалася щомісячно повертати кредитні кошти згідно графіку погашення та здійснити остаточне погашення не пізніше 26.03.2018 року. Однак, ОСОБА_3 не виконує обов’язок щодо погашення кредиту /а.с.9-14/.
В забезпечення виконання зобов’язань по вказаному кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки від 26.03.2008 року, згідно якого остання виступила поручителем ОСОБА_3 і взяла на себе зобов’язання перед Банком відповідати по зобов’язанням ОСОБА_3, що виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов’язань /а.с.15-16/.
Однак, відповідачі не виконують обов’язок щодо погашення кредиту. Згідно наданого представником Банку розрахунку, станом на 19.02.2010 року заборгованість за кредитним договором №014/28/653 від 26.03.2008 року становить: борг за кредитом у сумі 1 049,19 доларів США, що еквівалентно 8 393,21грн.; нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту у сумі 397,79 доларів США, що еквівалентно 3 182,22грн.; пеня за порушення строків сплати процентів в сумі 879,78 доларів США, що еквівалентно 7 038,01грн /а.с.17-18/.
Задовольняючи частково зустрічний позов, суд виходив з того, що оскільки за первісним позовом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Банку стягується заборгованість по тілу кредиту та нарахованим відсоткам по кредитному договору №014/28/653 від 26.03.2008 року, зобов’язання боржників за вказаним кредитним договором припиняються і виникають зобов’язання за судовим рішенням, правовідносини між сторонами переходять в сферу виконавчого провадження, так як з цього часу документом, за яким позивач повинен повернути позивачу суму боргу, буде виконавчий лист, виданий на підставі рішення, а не кредитний договір.
Проте з таким висновком суду погодитися неможливо, оскільки позивачі за зустрічним позовом на зазначену судом підставу розірвання кредитного договору та договору поруки не посилалися.
Крім того, звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв’язку з порушенням умов договору (ч.2 ст.1050 ЦК України) не означає односторонньої відмови від договору, а це є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов’язань. Це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника. У подальшому при невиконанні рішення суду у кредитора виникає право стягувати суми, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов’язальні правовідносини не припинилися. У ст.599 ЦК України зазначено, що зобов’язання припиняється його виконанням проведеним належним чином (тобто не в силу лише ухвалення рішення суду).
За зазначеними ОСОБА_4 в позовній заяві підставами позовні вимоги про розірвання спірних договорів задоволенню не підлягають, оскільки ними не надано доказів в підтвердження порушення їх прав, як споживачів фінансових послуг. Натомість, їх обізнаність з умовами кредитного договору, в т.ч. щодо валюти зобов’язання (іноземної) підтверджується заявою-анкетою ОСОБА_3 на отримання кредиту під заставу 25.03.2008 року /а.с.19/ та його діями по щомісячному погашенню кредиту до вересня 2009 року.
Посилання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на істотне порушення Банком кредитного договору як на підставу розірвання спірних договорів не приймається до уваги, оскільки звернення Банку до суду із позовом про дострокове погашення кредиту не є порушенням Банком кредитного договору в розумінні ст.651 ЦК України, а є правом Банку, відмова від якого в силу ч.3 ст.3 ЦПК України є недійсною.
За таких обставин, зустрічні позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню, тому рішення суду у цій частині, як ухвалене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, висновки в якому не відповідають обставинам справи, слід скасувати та ухвалити нове, яким позивачам у задоволенні позову відмовити.
Оскільки рішення суду в частині первісного позову ніким не оскаржено, то судова колегія відповідно до принципу диспозитивності юридичної оцінки йому не дає.
На підставі ст.651 ЦК України, керуючись ст.ст.303,316, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4, ч.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 червня 2010 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання кредитного договору ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у задоволенні позову про розірвання укладеного з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитного договору від 26.03.2008 року №014/28/653.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.В.Цуканова
Судді: В.О.Бездрабко, Л.А.Приходько
Копія вірна: І.В.Цуканова