Справа 22ц- 7445 /10 Головуючий по 1 інстанції Спінчевська Н.А.
Категорія 46 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
16 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Базовкіної Т.М.
суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі судового засідання – Кулик О.В.,
за участю: сторін ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010р.
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на ремонт і поділ спільного майна,
встановила:
У лютому 2009р. ОСОБА_2 пред’явив позов до ОСОБА_3 про поділ рухомого майна набутого за час шлюбу, а саме: холодильника, пральної машини, мікрохвильової печі, двох телефонів, обіднього столу з чотирма табуретками, прихожої, комоду, 10 комплектів білизни, ковдри, коврової доріжки, кухонного приладдя, світильника, а всього на загальну суму 12263 грн. Крім того, позивач просив поділити 5500 доларів США його заробітної плати, яку було перераховано на рахунок відповідачки в 2008р.
Під час розгляду справи по суті ОСОБА_3 пред’явила зустрічний позов до ОСОБА_2 про відшкодування 2521 грн. витрат на ремонт квартири АДРЕСА_1 в якій вони проживали в 2006-2008 роках, а також про поділ боргу за кредитним договором від 08 червня 2007р. і стягнення 37854 грн. компенсації, оскільки ці кошти були передані батькам чоловіка для придбання ними квартири №АДРЕСА_2.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010р. первісний позов відхилено, а зустрічний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 24395 грн. 08 коп. У задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, в частині первісного позову, а також задоволених вимог за зустрічним позовом, просив його скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Відповідачка, в поданих запереченнях на апеляційну скаргу, вважає рішення суду законним і обґрунтованим.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову, суд виходив з того, що кредитний договір укладено одним із подружжя в інтересах сім’ї, а тому зобов’язання за ним є спільною сумісною власністю і підлягають врахуванню при поділі.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням закону.
Відповідно до ч.4 ст.65 СК договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони з жовтня 2006р. по серпень 2010р. перебували у шлюбі.
08 червня 2007р. ОСОБА_2 уклав з ВАТ „Райффайзен банк аваль” кредитний договір за яким отримав 13000 доларів США з умовою їх повернення до 08 червня 2017р.
Письмову згоду на укладання кредитного договору ОСОБА_3 не надавала (ч.3 ст.65 СК), поручителем за цим зобов’язанням виступив батько позивача – ОСОБА_6, а в заставу була передана належна останнім квартира АДРЕСА_1.
Таким чином, жодних обов’язків за цим кредитним договором у ОСОБА_3 не виникло.
Враховуючи те, що зазначені кошти були використані не в інтересах сім’ї, а повернення кредиту здійснювалось за особисті кошти позивача, то вимоги ОСОБА_3 про стягнення компенсації слід визнати необґрунтованими.
З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду, в частині задоволених вимог за зустрічним позовом, в силу п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню.
В той же час, можна погодитись з висновком суду про відсутність підстав для поділу майна за первісним позовом.
Так, перераховані з травня по жовтень 2008р. позивачем 5500 доларів США заробітної плати поділу не підлягають, так як були витрачені подружжям під час спільного проживання.
Наявність іншого рухомого майна, яке було придбано сторонами за час шлюбу, саме у відповідачки не було встановлено судом першої інстанції, а достовірних доказів на спростування цього висновку апелянтом не надано, що свідчить про необґрунтованість даних вимог.
Керуючись ст.ст.307-309 ЦПК, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010р. в частині задоволених вимог за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення 24395 грн. 08 коп. компенсації скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: