Справа 22ц- 7388 /10 Головуючий по 1 інстанції Бібік М.В.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
09 листопада 2010р. колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого – Базовкіної Т.М.
суддів: Яворської Ж.М., Колосовського С.Ю.,
при секретарі судового засідання – Шпонарської О.Ю.,
за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2010р.
за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання договору недійсним та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
У січні 2010р. ОСОБА_2 пред’явив позов до приватного підприємця ОСОБА_3 про визнання на підставі ст.230ЦК недійсним договору оренди землі від 23 вересня 2009р. та відшкодування 2000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2010р. у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за договором оренди, зареєстрованого в Новобузькому реєстраційному відділі центру державного земельного кадастру 23 вересня 2009р., відповідач зобов’язався щорічно за користування земельною ділянкою загальною площею 13,58 га сплачувати позивачу до 31 листопада поточного року орендну плату в розмірі 3,08% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Підписання позивачем договору в нетверезому стані, а також наявність у нього поганого зору самі по собі не можуть свідчити про наявність обману з боку відповідача щодо суттєвих умов оспорюваного правочину.
Надіслання листа в серпні 2009р. ОСОБА_4 (батьку відповідача) про небажання продовжувати укладений з ним в 2006р. договір оренди землі від 2006р. теж не має безпосереднього відношення до оспорюваного правочину, так як останній було укладено наступного місяця з іншим орендарем. Більше того, позивач за підписання цього договору в грудні 2009р. отримав винагороду (а.с.30).
Враховуючи те, що позивач не надав допустимих доказів на підтвердження недійсності оспорюваної угоди, суд обґрунтовано не знайшов підстав, передбачених ст.230 ЦК для задоволення позову.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити , а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2010р. залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: