Справа № 2а-457/2010 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«12» листопада 2010 року Миколаївський районний суд Львівської області у складі :
головуючого-судді Дем»яновського Ю.Г.
при секретарі Деміді Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області справу за адміністративним позовом ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» до Бродківської сільської ради, третя особа: ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» про скасування рішення органу місцевого самоврядування
в с т а н о в и в:
15.09.2010 року ТзОВ «Миколаївське міжгосподарське сортонасінницьке підприємство» звернулось до суду з позовом до Бродківської сільської ради, третьої особи –ТОВ «Ліхтнер Бетон Львів» про скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Позовні вимоги мотивує тим, що 26 лютого 2007 року підприємство набуло право власності на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: вул. Зелена,6, с. Тростянець Миколаївського району Львівської області. Частиною із зазначених об’єктів нерухомого майна були: заправка, майстерня та склад, загальною площею 533м.кв. Вказані приміщення були розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди, укладеного з Миколаївською РДА.
17.12.2008року позивач уклав договір суборенди земельної ділянки з ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів», на підставі якого передав останньому у користування частину власної земельної ділянки площею 0,783 га для обслуговування виробничих будівель та споруд, а також створення інших об’єктів промислового значення.
26.05.2009 року Бродківська сільська рада прийняла рішення №35 про присвоєння адресного номеру ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» по вул.. Зелена, 6 б у с. Тростянець Миколаївського району Львівської області. Після цього останнє знесло без дозволу позивача належні йому об’єкти нерухомого майна(заправку, майстерню, склад), звівши на тому місці власні будівлі та споруди та оформивши на них право власності рішенням Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009року.
Позивач вважає вищевказане рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради №51 від 25.08.2009року незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав,що своїми діями відповідач порушує права та законні інтереси позивача щодо неправомірного позбавлення його права власності без надання на те згоди, прийняття рішення про оформлення та реєстрацію права власності на об’єкти нерухомого майна ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» без згоди позивача, оформлення права власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» з порушенням встановленого Законом порядку. Вважає, що за відсутності згоди позивача на знесення належних йому об’єктів нерухомого майна та вчинення дій щодо державної реєстрації відмови від права власності, відповідач неправомірно прийняв рішення про оформлення права власності третьої особи по справі, видавши фактично два свідоцтва про право власності на одному і тому ж місці різним юридичним особам, тому, вважає,що дане рішення підлягає до скасування в судовому порядку з мотивів його невідповідності Конституції та Законам України.
Представник позивача Хом»як О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
В судовому засіданні представник відповідача Бродківської сільської ради та представник третьої особи ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» - Брунець В.Г. проти позовних вимог заперечив, зокрема пояснив, що у березні 2010 року позивач звертався з позовом до Господарського суду Львівської області з вимогою визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради № 51 від 25.08.2009 року. Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2010року провадження у справі за позовом позивача було припинене. Водночас, вищенаведеним рішенням було визнано за ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» право власності на будівлі та споруди заводу з виробництва бетону , перелік яких визначено оспорюваним рішенням. ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» було отримано всі необхідні дозволи та погодження на будівництво заводу, передбачені чинним законодавством. Таким чином, зазначеним рішенням, було підтверджено те, що набуття права власності за ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» відбулося у повній відповідності до норм чинного законодавства України. Твердження позивача, що прийняття Бродківською сільською радою оскаржуваного рішення про оформлення права власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» на нерухоме майно порушує права та законні інтереси позивача є абсолютно необґрунтованим, оскільки оспорюване рішення було прийнято з дотриманням усіх положень чинного законодавства України на підставі документів, які були подані ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів».
Крім того, оформлення права власності за ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» та винесення Бродківською сільською радою оскаржуваного рішення здійснювалося виключно на підставі Акту готовності об’єкту до експлуатації від 30.06.2009року, Свідоцтва про відповідність збудованого об’єкту та проектній документації, вимогам державних стандартів, а також інших документів, які підтверджують правомірність оформлення права власності. Таким чином, при прийнятті рішення сільська рада діяла відповідно до вимог чинного законодавства України та оформила право власності на будівлі та споруди за ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» на підставі всіх необхідних документів, і не порушила жодних прав позивача.
Тому вимоги позивача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу, правом власності є право особи
на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі
інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм
майном. Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу, право власності є непорушним. Ніхто не
може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа
може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в
порядку, встановлених законом. Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу, право
власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або
незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до п. З ч.І ст. 346
Цивільного кодексу, право власності припиняється у разі припинення права власності на
майно, яке за законом не може належати цій особі.
Відповідно до п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності
на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 р.N
6/5, - оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею
свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування юридичним особам на
новозбудовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або
рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що
відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта
проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Як вбачається з листа TзOB «Ліхтнер Бетон Львів» про оформлення права власності від 25.08.2009 року документів, які б підтверджували наявність акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети для третьої особи по справі додано не було. Причиною такого неподання є те, що земельна ділянка, на якій розташований оформлений об'єкт нерухомого майна, перебуває в користуванні позивача по справі на підставі Договору оренди земельної ділянки від 17.10.2008 року, зареєстрованого за №04:08:456:00004.
На момент прийняття оскаржуваного рішення 25.08.2009 року об'єкти нерухомого майна TзOB «Ліхтнер Бетон Львів» не мали адресного номеру, відтак провести їхню ідентифікацію на місцевості та, відповідно, оформити право власності з використанням поштового номеру було неможливим. Сільська рада , при оформленні права власності на об'єкти нерухомого майна, використала власне рішення №-35 від 26.05.2009 року для присвоєння адресного номеру будівлям та спорудам. В той же час необхідно зазначити про те, що у вказаному рішенні відповідача було присвоєно адресний номер (вул. Зелена, 6 б) не об'єктам нерухомого майна, а підприємству TзOB «Ліхтнер Бетон Львів».
Таким чином, орган місцевого самоврядування, приймаючи дане рішення, порушив встановлений Законом порядок оформлення права власності, визначений Тимчасовим положенням, з огляду на що його рішення про оформлення права власності третьої особи по справі підлягає до скасування в судовому порядку з мотивів його невідповідності Конституції та Законам України.
У тексті рішення с/ради від 25.08.2009р. про оформлення права власності, підставою для його прийняття відповідач неправомірно послався на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22.01.2009 року, оскільки згідно Преамбули зазначеного Закону, він визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання. Метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Як вбачається з доданих до позову документів форма власності на об'єкти нерухомого майна третьої особи по справі є приватною. Відтак, посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» є безпідставним та неправомірним у повному обсязі, а рішення про оформлення права власності третьої особи по справі підлягає до скасування в судовому порядку з мотивів його невідповідності Конституції та Законам України.
Відповідно до п.1. ч.І ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.1. ч.І ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Відповідно до п.1. ч.З ст.105 КАС України, адміністративний -позов може містити
вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних
повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до п.15 ч.І ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень;
Відповідно до ч.І0 ст. 59 Закону України "«Про місцеве самоврядування в Україні », акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому Порядку.
Як передбачено ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.
Керуючись ст..ст.316, 317, 321,328,346, 347 ЦК України, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17, 18, 69,71, 86, 99,104-107, 110, 111, 122-154, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Рішення виконавчого комітету Бродківської сільської ради Миколаївського району Львівської області №51 від 25.08.2009 року про оформлення права власності ТзОВ «Ліхтнер Бетон Львів» на нерухоме майно(будівлі та споруди) за адресою: вул.. Зелена, 6 б, с. Тростянець Миколаївського району Львівської області -скасувати.
Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Миколаївський районний суд Львівської області протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Ю.Г. Дем'яновський