Справа № 2-а-387/10р.

    ПОСТАНОВА     копія

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

  «12» листопада  2010 року                                                   смт.Козельщина

             Суддя  Козельщинського районного суду Полтавської області Самосьонок В.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся до суду із зазначеним  позовом до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі, в якому прохав суд, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 10 місяців 2010  року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до Ухвали Козельщинського районного суду справа призначена до розгляду в порядку скороченого провадження.

12.11.2010  року відповідач до суду  направив письмові заперечення на адміністративну позовну заяву позивача, де просив розгляд справи проводити без його участі, а також відмовити в задоволенні позову позивача за безпідставністю.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суддею встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України  «Про соціальний  захист дітей війни».

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Також, суд враховує те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, а тому вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  

З огляду на викладене положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, не може застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни. "  

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Отже,  суд виходить з того, що  УПФУ в Козельщинському районі при виплаті соціальної допомоги  в супереч вимогам ст. 58 ЗУ "Про Державний бюджет України " не здійснював в повному обсязі доплату до пенсії позивачу, позивачем за  10 місяців 2010 року , які підлягають донарахуванню та виплаті.

Разом з тим, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Козельщинському районі, за місцем проживання позивача.

Суд не бере до уваги твердження відповідача яке міститься в запереченнях відповідача стосовно того, що по справі також повинно бути залучено в якості співвідповідача "Держказначейство", оскільки згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо:

-     щодо призначення пенсії;

-     підготовки документів для її виплати;

-     забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Також, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача стосовно залучення в якості співвідповідача "Держказначейство", оскільки УПФУ в Козельщинському районі є належним відповідачем по справі.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Також, враховуючи викладене , суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплаті йому підвищення до пенсії за 10 місяців 2010 року  оскільки дії відповідача щодо не нарахування та виплати вищезазначеної доплати призвели до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.

Також, суд  звертає увагу на те, що позивачу після письмового звернення відповідачу було відмовлено в перерахунку та доплаті вищезазначеної доплати за зазначений період, позивачу здійснювалася доплата в неповній сумі, а також те, що відповідно до ч.1 ст.99 КАС України , адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом, а відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6,22,46,152 Конституції України, ст.ст. 1-4,6-9,18,41 ч.2,71,72,94,99,158-163,183-2 КАС України, ст.ст. 6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням про пенсійний фонд України, суд,  -                        

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Козельщинському районі - задоволити частково.

Визнати дії відповідача по невиплаті в повному обсязі підвищення до пенсії як «дитині війни» неправомірними за 10 місяців   2010 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 01.01.2010 року по 12 листопада  2010 ріку   з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного  адміністративного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області в 10-денний термін з дня отримання копії постанови.

Постанова набуває чинності після спливу строку на подання апеляційної скарги.

                                                                    Суддя:                 підпис

Суддя Козельщинського

    районного суду                                     В.М.Самосьонок