Справа № 2- 2036/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 листопада 2010  року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої – судді Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

29 жовтня 2010  року позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2  про визнання права власності на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що 08 червня 2007 року між ним та територіальною громадою м. Вознесенськ в особі Вознесенської міської ради був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1. Право власності на цей будинок було зареєстровано в КП « Вознесенське МБТІ» 16 07.2007 року   за №  692459.  За цим будинком для його обслуговування закріплена земельна ділянка розміром 0,0597 га, яка залишилася зареєстрованою на праві власності за попереднім власником ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю. Посилаючись на те, що він не може належним чином оформити право власності на земельну ділянку, оскільки відповідач ОСОБА_2  відмовляється укладати будь-які цивільно-правові угоди стосовно вказаної земельної ділянки, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, надіслала письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі.

Представник третьої особи – Відділ Держкомзему у місті Вознесенську в судове зсідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що  згідно договору купівлі-продажу житлового будинку  від 08.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області 08.06.2007 року,    позивач ОСОБА_1  набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_2. (а.с.6-9).   Право власності на нерухоме майно зареєстровано 16 липня 2007 році за р.№ 692459. (а.с. 10).

За вищезазначеним житловим будинком для його обслуговування закріплена земельна ділянка площею 0,0597 га, яка була передана у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 25 лютого 1994 року на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради від 18.02.1994 року № 38. (а.с.13).

Питання про право власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок та прибудинкові споруди, підлягає регулюванню на підставі норм ст.120 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року, ч.1 якої зазначає, що - до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Крім того, ст.377 ЦК України передбачає, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруди, переходить і право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 82 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 373 Цивільного кодексу України право власності на землю виникає з підстав, передбачених законом.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.  Таким чином обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, а саме визнання за ним права власності на земельну ділянку є вірним і може бути застосований судом. Такий же спосіб захисту права власності на землю передбачає й ч.3 ст.152 п. "а" Земельного Кодексу України.

Керуючись ст. 10, 11, 15, 130, 174, 209, 213-215, 218  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,  задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку розміром 0,0597  га, що розташована за адресою АДРЕСА_2  та  була передана для обслуговування житлового будинку.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя:             підпис                             Ротар М.М.

З оригіналом згідно: суддя