Справа № 2-4823\2010р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Принцевської Н.М.
при секретарі: Баркової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства “Точмаш” про стягнення сум заробітної плати, компенсації та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сум заробітної плати, компенсації та моральної шкоди, зазначивши в обгрунтування позову, що з 20.01.2001року по теперішній час він працює на ВАТ “Точмаш” на посаді помічника слюсара збірки металоконструкції. Заробітна плата виплачується нерегулярно та не в повному обсязі. Всупереч нормам ст.43 Конституції України, ст.ст. 24,25 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 97,115 КЗпП України, йому систематично не виплачувалась заробітна плата за виконану ним роботу, та не повідомлялось про час та місце її отримання, також систематично не повідомлялось про загальну суму заробітної плати з розшифровкою та видами виплат, розмір і підстави утримань із заробітної плати та суму заробітної плати, що належить до виплати. За час його роботи у ВАТ “Точмаш”, а саме з жовтня 2008року утворилась заборгованість у сумі 17762,42грн. Згідно листа ВАТ “Точмаш” №27/49 від 08.12.2009року заборгованоість по заробітній платі станом на 08.12.2009р. становить 17762,42грн.
Крім того, у зв”язку з затримкою заробітної плати утворилась заборгованість за порушення встановлених строків виплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції у сумі 706,46грн. Вищевказані дії відповідача грубо порушили його законні права та спричинили йому моральну шкоду, яка полягає у порушенні його звичайного життєвого укладу, що стало наслідком позбавлення його можливості своєчасно отримати всі суми, що йому належать та у підірванні душевного стану, спричинені йому тяжких моральних страждань. Фактично відповідач скористався його правовою необізнаністю та привласнив зароблені ним грошові кошти, усвідомлення чого й досі спричиняє йому душевний біль та змушує хвилюватись, в результаті чого підірвано його віру в чесність, добропорядність та законослухняність працедавців взагалі. З урахуванням вищенаведених обставин, виходячи з принципів розумності, завдана йому відповідачем моральна шкода оцінюється ним в сумі 5,000грн.
Просив стягнути з відповідача суму за порушення встановлених строків виплати заробітної плати в сумі 706,46грн., суму заборгованості по заробітній платі усумі 17762,42грн., моральну шкоду в сумі 5,000грн.
У судове засідання позивач не з”явився, надав до суду заяву з проханням справу слухати у його відсутність, згідно наданої заяви позовні вимоги та їх обгрутування підтримав у повному обсязі тпа просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання нез”явився, про час слухання справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, письмових заперечень до суду не надіслав. Суд зі згоди позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача та ухвалити по справі заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з трудової книжки позивача з 20.01.2001року він знаходиться у трудових відносинах з ВАТ “Точмаш”, працював на посаді помічника слюсара збірки металоконструкції (а.с.9-13). Згідно довідок ВАТ “Точмаш” станом на 08.12.2009р. перед позивачем утворилась заборгованість по заробітній платі, що складає 17762,42грн. (а.с.24).
За приписами ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні та у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяці через проміжуток часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Всупереч нормам ст.43 Конституції України, ст.ст. 24,25 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 97,115 КЗпП України, позивачу систематично не виплачувалась заробітна плата за виконану ним роботу, та не повідомлялось про час та місце її отримання., йому також систематично не повідомлялось про загальну суми заробітної плати з розшифровкою та видами виплат, розмір і підстави утримань із заробітної плати та сума заробітної плати, що належить до виплати. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума заборгованості по заробтній плати у сумі 17762,24грн.
Статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв”язку з порушенням строків їх виплати” та п.3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв”язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.01.2001року встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержуюь громадяни в гривнях на теріторії України і не мають разового характеру, зокрема заробітна плата.
За приписами п.4 Порядку проведення компенсації сума компенсації обчислюється як прибуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включаються.
Таким чином, у зв”язку з затримкою заробітної плати утворилась заборгованість перед позивачем за порушення встановлених строків виплати заробітної плати у сумі 706,46грн. з урахуванням індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1
Нормами ст.1 Закону України “Про компенсацію громадянам встрати частини доходів у зв”язку з порушенням строків їх виплати”, ст. 43 Закону України “про оплату праці” передбачено, що підприємства, утсанови і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянм втрати частини доходів у випадку порушення сроків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Також суд вважає за необхідним частково задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 2000грн., оскільки відповідач порушив законні права позивача на отримання заробітної плати, що привело до моральних страждань, що полягає у порушенні його звичайного життєвого укладу.
Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тому суд вважає, що стягнення з відповідача 2000грн. буде достатьо для компенсації моральної шкоди.
Також з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати у сумі 204 гр. 68 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.
Керуючись ст.116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст.10,60, 84, 88,212-215, 224-226 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства “Точмаш” про стягнення сум заробітної плати, компенсації та моральної шкоди задовольнити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства “Точмаш” (розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.Жмури,1, код ОКПО 14300579) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за порушення встановлених строків виплати заробітної плати в сумі 706,46грн., суму заборгованості по заробітній платі усумі 17762,42грн., моральну шкоду в сумі 2,000грн., а всього 20468,88грн.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства “Точмаш” на користь держави судовий збір в сумі 204,68грн., а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення заяви, апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: